Постановление суда № 134852782, 11.03.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/182/25

Провадження № 1-кп/339/13/26

У Х В А Л А

11 березня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 вересня 2024 року за №12024096160000089,за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

у провадженні Болехівського міського суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження № 12024096160000089 від 06 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про призначення в кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи мались на тілі ОСОБА_6 30.08.2024 будь-які тілесні ушкодження з урахуванням висновків судово-медичної експертизи медичних документів, а також незалежних досліджень стану здоров`я потерпілої? Який їх характер, локалізація, механізм утворення, ступінь тяжкості, час утворення? Чи могли утворитись тілесні ушкодження при падінні на площину або виступаючі тверді предмети? Які захворювання виявлені у ОСОБА_6 та чи вплинули вони на виявлені тілесні ушкодження? Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 .?

В обґрунтування клопотання посилається на те, що для проведення додаткової судово-медичної експертизи дізнавач направив експерту інші медичні документи ніж ті, що експерт витребовував при проведенні первинної судово-медичної експертизи №71 від 02.11.2024. При проведенні додаткової судово-медичної експертизи експерт безпідставно взяв до уваги медичні документи потерпілої ОСОБА_6 , а саме: огляди невропатолога від 02.09.2024 та від 11.09.2024, виписку з медичної картки амбулаторного хворого на бланках КНП «Моршинська міська лікарня», на підставі яких зроблено висновок про закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку. Вказані медичні документи викликають сумнів в об`єктивності, допустимості, потерпіла при проведенні первинної СМЕ не надала їх експерту для огляду та не заявляла, що амбулаторно лікувалась в КНП «Моршинська міська лікарня», у даному медичному закладі працює лікарем гастроентерологом донька потерпілої. Крім цього, при проведенні первинної судово-медичної експертизи експерт не ставив питання про проведення огляду невропатолога, оскільки закриту черепно-мозкову травму в потерпілої не було виявлено. Потерпіла пройшла огляд невропатолога не за місцем реєстрації, відсутнє направлення сімейного лікаря для проведення такого огляду. Під час проведення дізнання було відмовлено в клопотанні сторони захисту про призначення комісійної судово-медичної експертизи. Наявні висновки експертизи суперечать один одному.

Крім цього, захисник ОСОБА_4 у судових засіданнях 27.01.2026 та 11.03.2026 в обґрунтування клопотання зазначив, що в день першого звернення потерпілої до лікарні 30.08.2024 не було виявлено тілесних ушкоджень. Медичні документи, які були враховані експертом у висновку додаткової експертизи, викликають сумнів. Крім цього, у потерпілої виявлено хронічне захворювання вуха, що пов`язано з виявленими при медичних обстеженнях наслідками. Висновки неналежно обґрунтовані, оскільки потерпіла ввела експерта в оману, не сказавши, що продовжує лікування. Під час експертизи необхідні «незалежні дослідження стану здоров`я потерпілої», тобто стан здоров`я потерпілої на момент огляду комісійною експертизою. Додаткова експертиза була проведена за клопотанням потерпілої, а не за рішенням дізнавача, про що свідчить клопотання потерпілої від 26.11.2024, адресоване дізнавачу, про надання працівникам поліції медичних документів для долучення до кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив призначити комісійну судово-медичну експертизу.

Прокурор у судовому засіданні 27.01.2026 та 11.03.2026 заперечував проти призначення комісійної судово-медичної експертизи, та просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, оскільки додаткову експертизу було проведено з тих підстав, що на первинну експертизу надано документи, яких експерту виявилось недостатньо. На додаткову експертизу було надано всі необхідні медичні документи. Проведена експертиза є повною, та не потребує призначення комісійної експертизи. Адвокат не вказує, що саме треба встановити.

Представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про призначення комісійної експертизи. Сторона захисту на цей час ставить під сумнів медичні документи, однак під час дослідження письмових доказів обвинувачений та його захисник не заявляли клопотань про визнання доказів недопустимими. Крім цього, у судовому засіданні була допитана експерт, яка зазначила, що їй було достатньо медичних документів для надання висновку, сумнівів у неї не виникало, у суді вона підтвердила свій висновок. Питання, які ставляться на експертизу, дублюються. Підстави для призначення експертизи відсутні, клопотання заявлено з метою затягування розгляду справи. Наявні висновки експерта містять належні висновки.

Суд, вислухавши позиції учасників судового провадження, дійшов таких висновків.

Положеннями кримінального процесуального закону визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст.22 КПК). Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.22 КПК). Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником (ч.5 ст.22 КПК). Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК).

Відповідно до змісту ст.84 КПК України висновки експертів є одним з процесуальних джерел доказів.

На підставі ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частиною 1 ст.242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з ч.1 ст.244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, зокрема, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.

Відповідно до ч.2 ст.332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Таким чином, заявляючи під час судового розгляду клопотання про призначення експертизи, сторона кримінального провадження повинна вказати конкретні, визначені законом підстави для проведення такої експертизи і навести відповідне обґрунтування.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Як вбачається з пункту 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

У матеріалах даного кримінального провадження наявні висновки судово-медичної експертизи: первинна №71 (з 11.09.2024 по 02.11.2024) та додаткові №97/71-Д (з 26.11.2024 по 11.12.2024), №3/71/97/714-Д/24-Д від 17.01.2025, які проведені на підставі постанов дізнавача. Вказаними висновками експерт дав відповідь на поставлені питання чи мались на тілі ОСОБА_6 будь-які тілесні ушкодження, якщо так, то який термін заподіяння, локалізація, характер та механізм утворення даних тілесних ушкоджень; який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень в ОСОБА_6 ; чи могли бути отримані тілесні ушкодження ОСОБА_6 за обставин, вказаних потерпілою.

У межах розгляду даного кримінального провадження 27.01.2026 в порядку, передбаченому ст.356 КПК України, було допитано експерта ОСОБА_9 , яка проводила судово-медичну експертизу та яка надала вичерпні відповіді на поставлені учасниками кримінального провадження запитання, у тому числі на твердження сторони захисту, які на цей час викладені в даному клопотанні захисника як підстави призначення комісійної експертизи.

У клопотанні захисника обвинуваченого не наведено наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, для призначення експертизи.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви в правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема, порушень, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Відповіді на питання, запропоновані захисником для комісійної експертизи, вже містяться у висновках вищезазначених судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування. На ці питання також вичерпну відповідь у судовому засіданні надала експерт ОСОБА_9 . Обґрунтувань щодо необхідності повторного проведення експертного дослідження з тих самих питань чи підстав для поставлення уточнених питань захисником обвинуваченого не наведено, позиція сторони захисту ґрунтується лише на припущеннях і жодним чином не аргументована.

Суд зазначає, що будь-яке клопотання, зокрема і про призначення експертизи має бути обґрунтованим та мотивованим. Сумніви не мають ґрунтуватися лише на припущеннях, а й на сукупності ознак, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в обґрунтованості таких сумнівів.

Щодо тверджень захисника обвинуваченого, що ряд медичних документів викликають сумнів в їх об`єктивності, допустимості, суд зазначає, що питання допустимості доказів, з урахуванням заперечень захисника, суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, для суду жоден доказ не має наперед встановленої сили. Твердження захисника обвинуваченого про те, що відсутнє направлення лікаря для проведення огляду потерпілої невропатологом спростовується відповіддю медичної установи, наданою на ухвалу суду від 20.02.2026 за відповідним клопотанням захисника обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого не навів обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що правильність вищезазначених висновків експертиз №71, №97/71-Д та №3/71/97/714-Д/24-Д є сумнівною, що вони є недостатньо обґрунтованими чи суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, що попередні висновки експертиз за поставленими запитаннями органом досудового розслідування не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, чи що вказані експертизи були проведені з істотним порушенням процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.

Зокрема, у клопотанні про призначення комісійної експертизи захисник обвинуваченого зазначив, що висновки судово-медичної експертизи суперечать один одному. Однак у чому саме полягає суперечність у клопотанні не вказано. У судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив, що ця суперечність полягає в тому, що на час проведення первинної експертизи експерт не згадував, що виявлено ознаки ЗЧМТ чи струсу і не давав направлення на огляд невролога. Однак зазначене твердження не свідчить про наявність суперечностей між висновками вищевказаних первинної та додаткових експертиз. Твердження захисника обвинуваченого в клопотанні про призначення експертизи фактично зводяться до незгоди сторони захисту з наявними висновками експертиз.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні зазначив про відсутність зауважень щодо порядку проведення експертиз, відсутність сумнівів у достатності необхідних знань експерта, який надав висновки експертиз, що наявні в матеріалах провадження.

Також захисник обвинуваченого в клопотанні не навів обґрунтування необхідності проведення дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань, та яке суттєве значення має комісійна судово-медична експертиза для цього кримінального провадження, так як вищевказані висновки експертів не визнані судом неповними, відтак достатніх підстав для призначення даного виду експертизи із запропонованими стороною захисту питаннями суд не вбачає.

Незгода сторони кримінального провадження з результатами проведеної раніше судової медичної експертизи не є підставою для призначення комісійної експертизи.

Аргументи захисника зводяться не до неповноти чи суперечностей висновків судово-медичної експертизи, а до оцінки судової експертизи у взаємозв`язку з іншими доказами. Такі твердження захисту не можуть бути вирішені шляхом проведення експертизи, а мають бути оцінені при оцінці судом доказів у нарадчій кімнаті.

З урахуванням вищенаведених обставин, призначення у вказаному кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст.28 КПК України розумних строків судового розгляду.

З огляду на вищевикладене, оскільки заявлене захисником клопотання не містить достатніх підстав для призначення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні, - суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого слід відмовити.

Щодо наявних проведених експертиз суд зазначає, що їх оцінка буде надана судом поряд з іншими доказами в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.242- 245, 332, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1