Постановление суда № 134850774, 05.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4447/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

представника власника майна, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Скул» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 у справі №757/43537/25-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023100000000099 від 06.02.2023,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Скул» з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 у справі №757/43537/25-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023100000000099 від 06.02.2023, а саме: на об`єкт нерухомого майна «Будівля спортивно - оздоровчого комплексу (літ. А), Загальною площею (кв.м.) 4805.3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала (колишня Курська), будинок 17, який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на праві власності належить ТОВ «ТРІНІТІ СКУЛ» (код ЄДРПОУ 44313585); та на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:039:0001, яка розташована: місто Київ, район Солом`янський, вулиця Генерала Геннадія Воробйова (колишня Курська), 17.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що заявник набув право власності на об`єкт нерухомості та земельну ділянку на законних підставах на основі договору купівлі-продажу, що вже було підтверджено судовими рішеннями, тоді як претензії інших осіб на це майно спростовані господарським судом. Товариство не вчиняло протиправних дій, не має відношення до підозрюваних осіб, а в межах кримінального провадження воно визнане потерпілим, що робить тривале обмеження його прав неправомірним. Згідно з матеріалами справи, предметом злочинного посягання є грошові кошти, а не нерухомість, тому майно не відповідає критеріям речового доказу, не несе на собі слідів злочину та не може бути об`єктом стягнення. Оскільки мета арешту не відповідає фактичним обставинам, а орган досудового розслідування повторно наклав обтяження за відсутності нових об`єктивних підстав після попереднього скасування арешту судом, потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження повністю відсутня.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності та письмові заперечення.

Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000099 від 06.02.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 у справі №757/43537/25-к накладено арешт на об`єкт нерухомого майна «Будівля спортивно - оздоровчого комплексу (літ. А), загальною площею (кв.м.) 4805.3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Генадія Воробйова (колишня Курська), будинок 17 та на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:039:0001, яка розташована: місто Київ, вулиця Генерала Геннадія Воробйова (колишня Курська), 17.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.

Разом з тим в судове засідання представник власника майна не з`явилася, вимоги клопотання не підтримала, що дозволяє дійти висновку про фактичне не підтримання вимог клопотання саном на момент їх розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Особі, що звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Трініті Скул» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 у справі №757/43537/25-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023100000000099 від 06.02.2023, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Скул» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 у справі №757/43537/25-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023100000000099 від 06.02.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6