Приговор № 134845455, 25.02.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16220/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурор а ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.08. 2024 за №12024181010001858 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Горохів, Волинської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 у військовому званні солдат, раніше не одноразово судимого, в останнє 01 серпня 2025 року вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області, за ч.4 ст.187 КК України, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 09.08.2023, остаточне призначено покарання, у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, 8(вісім) місяців з конфіскацією майна, що перебуває у його власності,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в:

Близько 00 год. 00 хв. 1 серпня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір`ї будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, на грунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час словесного конфлікту, умисно наніс один удар головою в область носа ОСОБА_6 ..

В подальшому, продовжуючи свої дії ОСОБА_4 , умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 не менше тринадцяти ударів руками та ногами в область обличчя, голови та тулубу, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці голови справа, крововиливів обох навколо очних ділянках, в ділянці носо губного трикутника справа, на правому плечі, садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу на задній поверхні ліктьового суглобу, в ділянці поперекового відділу хребта, в поперековій ділянці справа в лівій підлопатковій ділянці, крововиливів на передній поверхні грудної клітки справа у верхніх відділах, на передній поверхні грудної клітки справа по пригру динній лінії, на передній поверхні грудної клітки справа в проекції 4-5 ребер, на передньо боковій поверхні грудної клітки справа, в ділянці крила правої клубової кістки, в ділянці тіла правої клубової кістки, на зовнішній поверхні верхньої третини лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також перелому суглобового паростку нижньої щелепи справа, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, по критерію тривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , в інкримінованому кримінальному правопорушенні вину визнав повністю. Суду надав пояснення, що він дійсно у вказаний вище день та період часу, місці, спричинив потерпілому ОСОБА_6 , який поживав з його матір`ю, вказані вище тілесні ушкодження. Свої дії пояснив тим, що з його вини виник конфлікт із потерпілим, на побутовому рівні. Зокрема, повідомив суду, що він під час проходження військової служби на Донеччині отримав контузію, що негативно відображається на його поведінці . Шкодує, що вчинив протиправні дії відносно потерпілого який є старшим за нього по віку. Повідомив суд, що зробив висновки із скоєного. На даний час відбуває покарання за попереднім вороком. Спільно із захисником, просить суд призначити йому покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.

Потерпілий ОСОБА_6 для розгляду кримінального провадження не з`явився. До суду надіслав заяву, у якій просить провести судовий розгляд без його участі, оскільки не має можливості бути присутнім в судових засіданнях. Вид та міру покарання обвинуваченому, просить призначити на розсуд суду.

Сторона обвинувачення та захисту, не заперечили розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

В зв`язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.

Надані суду пояснення обвинуваченим ОСОБА_4 , узгоджуються із іншими встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального провадження, про що повідомив прокурор, та не заперечується учасниками судового розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу, дійшов висновку, щодо доведеності його винуватості поза розумним сумнівом, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, дії якого виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим, відноситься до не тяжкого злочину.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Дослідивши характеризуючи дані обвинуваченого, він не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра, неодноразово раніше притягався до кримінальної відповідальності, є раніше судимою особою. ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, у військовому званні солдат. Разом з тим, після вчинення наведеного вище інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 , 20.10.2024 у Волинській області, було вчинено злочин передбачений ч.4 ст.187 КК України, за вчинення якого, був засуджений вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 1 серпня 2025 року (вирок набрав законної сили) на строк вісім років вісім місяців позбавлення волі.

Обставин які б пом`якшували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною яка обтяжує покарання вказаного обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

За таких обставин, суд погоджується із позицією прокурора, та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе з призначенням йому покарання лише з позбавленням волі.

Тому, суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не зробив належні висновки із часу попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку прокурора, потерпілого, призначає йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні, було вчинене ОСОБА_4 , до ухвалення попереднього вироку щодо нього, вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 1 серпня 2025 року.

Відповідно покарання обвинуваченому, суд призначає на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням наведеного вище попереднього вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року.

Письмові речові докази (документи), необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Інші речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати кримінального провадження відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався. Підстави для його обрання відсутні у зв`язку із відбуванням обвинуваченим покарання в «Городищенський виправній колонії №96».

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання мнеш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 1 серпня 2025 року, визначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на8 (вісім) років, 8 (вісім) місяців з конфіскацією майна, що перебуває у його власності.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 який відбуває покарання у Городищенський ВК(96), рахувати з часу визначеного вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 1 серпня 2025 року.

Письмові речові докази (документи), залишити в матеріалах кримінального провадження. Інші речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати кримінального провадження відсутні.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст. 395 КПК України, вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1