Решение № 134815087, 12.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 638/24649/25

н/п 2/953/1474/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченка О.М.,

секретаря судового засідання - Собченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Представник позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк») Попов Є.В. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 69 243,00 грн та судових витрат.

В обгрунтування позову зазначається, що 09.02.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 133280 (кредитний договір № 002/9324145-SР) про приєднання до Публічної пропозиції «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (надалі Заява про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк»). Відповідно до Заяви № 133280 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» (далі Банк) на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Публічна пропозиція). Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 28 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22 %. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. Як наслідок, станом на 02.09.2025, заборгованість за Заявою-договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 становить 69 243,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 41 118,22 грн.

Виклад позиції відповідача:

З матеріалів, що надані відповідачу, не вбачається належного та допустимого підтвердження: фактичної видачі кредиту; повного та обґрунтованого розрахунку заборгованості; дати останнього платежу; дати виникнення права вимоги; дати та підстав пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Заявлена до стягнення сума містить значний розмір штрафних санкцій (пеня, штрафи, підвищені проценти), які є явно неспівмірними з наслідками порушення зобов`язання.

Відповідач заявляє про застосування строку позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Рух справи, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.01.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача. У відзиві відповідач просить витребувати у позивача докази: копію кредитного договору з усіма додатками; графік платежів; виписку за кредитним рахунком за весь період; документи, що підтверджують дату останнього платежу; документи, що підтверджують пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту; детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості.

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2026 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки вищевказані документи надано позивачем разом із позовною заявою.

16.01.2026 відповідач ОСОБА_1 надав до суду додаткові пояснення у справі.

30.01.2026 від представника позивача АТ «Таскомбанк» Попова Є.В. до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли додаткові пояснення, в яких просить залишити без задоволення клопотання відповідача про застосування строків позовної давності; залишити без задоволення клопотання відповідача про витребування доказів та відмовити відповідачу в задоволенні вимог, викладених у відзиві.

Представник позивача АТ «Таскомбанк» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині позову зазначається: провести розгляд справи без участі представника АТ «Таскомбанк».

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач має наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення ОСОБА_1 , зокрема, довідки про доставку електронного документу відповідачу до його електронного кабінету.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету № 133280 (кредитний договір № 002/9324145-SР) щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Підписанням Договору № 002/9324145-SР, ОСОБА_1 погодилась з наступними його умовами: ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту 100 000 грн; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом фіксована 0,22 % в день (80,3 % річних), стандартна процента ставка на строкову заборгованість за кредитом.

Виписка по особовим рахункам кредитного договору № 002/9324145-SР на ім`я відповідача ОСОБА_1 за період з 09.02.2021 по 02.09.2025, свідчить про рух платежів (користуванням відповідачем кредитними коштами, розраховувався за товар) в межах кредитного ліміту наданого позивачем.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим, станом 02.09.2025, за відповідачем наявна заборгованість на загальну суму 69 243,00 рн.

Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснено позивачем за період з 15.02.2021 по 01.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Таскомбанк», станом на 02.09.2025, становить 69 243,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн.

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Суд враховує, що позивачем не нараховувалася до стягнення неустойка. Заявлена до стягнення сума складається лише з основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитними коштами. У зв`язку з чим, аргументи відповідача про те, що заявлена до стягнення сума містить значний розмір штрафних санкцій (пеня, штрафи, підвищені проценти), які є явно неспівмірними з наслідками порушення зобов`язання, не підтверджені матеріалами справи, тому питання щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) не може розглядатися як вимога, що є предметом розгляду, оскільки така позивачем не заявлена.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 перед АТ «Таскомбанк», станом на 02.09.2025, становить 69 243,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі № 911/3681/17).

Суд враховує, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Як зазначено вище, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 у розмірі 69 243,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн.

Вивчивши доводи відповідача щодо застосування строків позовної давності до пред`явлених АТ «Таскомбанк» позовних вимог, суд зважає на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17 березня 2020 року, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року, прийнятій у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року, прийнятій у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Крім того, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та зупинився (продовжувався) у період дії воєнного стану, до 04.09.2025, тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а тому перебіг строку позовної давності, починає рахуватися з 04.09.2025.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 у розмірі 69 243,00 грн заявлені в межах строку позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого існує у відповідача заборгованість за кредитним договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 у розмірі 69 243,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 у розмірі 69 243,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн, тобто позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 13, 78, 83, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 002/9324145-SР від 09.02.2021 у розмірі 69 243,00 (шітсдестят дев`ять тисяч двісті сорок три, 00) грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 28 124,78 грн; заборгованість за процентами (прострочена) 41 118,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві, 40) грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12.03.2026.

Суддя О.М. Дяченко