Решение № 134814607, 04.03.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/292/26

Номер провадження 2-а/585/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу за адміністративним позовом Менька Дмитра Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Менько Д.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Головного управління національної поліції в Сумській області, в якому просить: Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Роменського РВП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Каплуна Валерія Володимировича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6535929 від 20.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 5 статті 121 КУпАП закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати. В обґрунтування позову вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6535929 від 20.01.2026, винесеною поліцейським Роменського РВП ГУНП в Сумській області старшим сержантом поліції Каплун Валерієм Володимировичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. В постанові зазначено, що 20.01.2026 о 10:22:19, м. Ромни, вулиця Конотопська 40, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки. Дане порушення зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер вм 00047, чим порушив п.2.3.в. ПДР Порушення правил користування ременями безпеки. З постановою про накладення адміністративного стягнення позивач не погоджується, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з цим позовом. Позивач стверджує, що вимоги пп."в" п.2.3 ПДР України, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки, не порушував. 20.01.2026 о 10:22:19 позивач дійсно рухався на автомобілі ОРЕL ОМЕГА НОМЕР_2 по вул. Конотопській в м. Ромни, проте під час руху був пристебнутий ременем безпеки. Під час руху на вказаному автомобілі позивач виявив, що на поліцейському автомобілі, який рухався позаду, увімкнулись червоні проблискові маячки та звуковий сигнал, тому він негайно зменшив швидкість, увімкнув правий поворот та зупинився на узбіччі. Поліцейський автомобіль зупинився позаду, тому позивач відстебнув ремінь безпеки і мав намір вийти з автомобіля. У цей час до керованого позивачем автомобіля підійшов поліцейський, який, виявивши, що позивач не пристебнутий ременем безпеки, виніс оскаржувану постанову. Заперечення позивача щодо того, що під час руху він був пристебнутий ременем безпеки, відстебнув його для виходу з автомобіля після зупинки, поліцейський залишив без будь-якої оцінки. Згідно оскаржуваної постанови дане порушення зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер вм00047, проте на дану камеру було записано лише спілкування поліцейського з позивачем після зупинки керованого ним автомобіля. На відеозаписі, здійсненому на нагрудну бодікамеру номер вм00047, відсутні докази того, що під час руху автомобіля позивача він не був пристебнутий ременем безпеки. У той же час, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Вищенаведене свідчить про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 6535929 від 20.01.2026 року. Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, розмір судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта становить 532,48 грн. і підлягає стягненню на користь позивача.

27 січня 2026 року провадження в справі відкрито та справу призначено до підготовчого розгляду.

11.12.2026 року Головне управління Національної поліції в Сумській області надало відзив в якому просить, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та викладених позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що згідно пояснень поліцейського Охтирського РУП ГУНП в Сумській області Каплуна В.В. 20.01.2026 близько 10:29 год. під час патрулювання у м. Ромни було виявлено автомобіль Opel Omega НОМЕР_2 , водій якого був не пристебнутий обладнаними засобами пасивної безпеки, чим порушив правила дорожнього руху, зокрема п. 2.3. Водієм даного транспортного засобу встановлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останньому на місці події було повідомлено про причину зупинки та суть скоєного правопорушення. В ході перевірки особи водія було з`ясовано, що останній не має посвідчення водія, а також відповідно до постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2025 по справі 585/848/25 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 9 місяців. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що позбавлений права керувати транспортним засобом (підтверджується відеозаписом), але все одно керував ним. Надалі позивачу було роз`яснено права за ст. 268, 289, 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП та складено постанову серії ЕНА № 6535929 від 20.01.2026 за ч. 5 ст.121. Останній був ознайомлений з матеріалами справи та отримав постанову під особистий підпис. В подальшому вказане правопорушення було зареєстровано повідомленням до чергової частини Роменського РВП ГУНП в Сумській області про невиконання ОСОБА_1 рішення суду всупереч вимогам чинного законодавства. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Також, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, це передбачено до пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію». Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Вважають, що під час розгляду справи та винесення постанови інспектором Каплуном В.В. було чітко дотримано вимог чинного законодавства. Наявні матеріали однозначно підтверджують факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а отже постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6535929 від 20.01.2026 прийнята законно та обґрунтовано.

24 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задоволити. Суду пояснив, що він їхав пристебнутий, а коли зупинився на вимогу поліції відстебнув пасок безпеки, бо хотів виходити з автомобіля. Поліцейський до нього швидко підійшов та став прямо біля дверей, тому коли він відчинив дверцята він не зміг вийти але вже був не пристебнутий.

Представник позивача Менько Д.Д. позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити. Підтвердив обгрунтування вказані в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача ГУНП не прибув, належним чином повідомлялись про день, час і місце розгляду справи. Про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі, представник відповідача не клопотав. Представником відповідача подавались до суду заяви про розгляд справи в режимі відео конференції, проте ухвалами суду в задоволенні проведення розгляду справи в режимі відеоконференції було відмовлено.

В судове засідання відповідач Каплун В.В. не прибув, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав.

В постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6535929, яка винесена поліцейським Роменського РВП ГУНП в Сумській області Каплун В.В.. 20.01.2026 року 10:22:19 м.Ромни, вул. Конотопська, 40, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки дане порушення зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер вм00047, чим порушив п.2.3.в. ПДР- Поруш. Правил користування ременями безпеки, ч.5 ст.121 КУпАП. Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу 510 грн. (а.с.6).

Представником відповідача ГУНП в Сумські області надано суду письмові пояснення поліцейського Роменського РВП Каплун В.В. який пояснив, що 20.01.2026 року близько 10 год. 29 хв. під час патрулювання було виявлено, що водій автомобіля Опель Омега НОМЕР_2 керує автомобілем та не користується ременями безпеки. Даний автомобіль було зупинено. Даним автомобілем керував водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель с. Пустовійтівка, вул. Молодіжна. Даний водій під час руху не користувався ременем безпеки, чим порушив п.п.2.3 ПДР України, за що було складено постанову про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП, роз`яснено ст..63 КУпАП, ст..268 КУпАП (а.с.42-43).

Згідно витягу з ЄРДР №12026200470000057 від 21.01.2026 року, 20.01.2026 року до ЧЧ Роменського РВП надійшло повідомлення про те, що працівниками СРПП Роменського РВП було зупинено автомобіль Опель Омега, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , якого було позбавлено права керування транспортними засобами, постановою Роменського міськрайонного суду №585/848/25 від 11.03.2025 року, однак всупереч вимогам зазначеного судового рішення, продовжував керувати транспортним засобом, чим не виконав рішення суду (а.с.45).

При перегляді відеозапису з бодікамери, який надано відповідачем, видно, як патрульний автомобіль їде по дорозі, попереду нього рухається автомобіль, який здійснює з`їзд з головної дороги та зупиняється. До зупиненого транспортного засобу підходить інспектор поліції, водій відчиняє дверцята автомобіля. Інспектор підійшовши привітався та представився інспектором Каплун В.В., після чого запитав у водія чому він не користується ременем безпеки. Водій відповів, що він тільки що його зняв. Інспектор відповів, що він був не пристебнутий. Далі інспектор попрохав водія пред`явити документи військово-облікові, водій показав в телефоні. Інспектор запитав, чи в нього бронювання, на що водій відповів, що він заброньований. Далі інспектор просить водія пред`явити водійське посвідчення на що водій відповів, що не має. Інспектор перевіривши по базі встановив, що водія позбавлено права керування транспортними засобами. Інспектор запитав водія, чи знає він що його позбавлено прав, на що водій відповів, що знає, і він просто тільки переоформив автомобіль в МРЕО на іншу людину. Інспектор повідомив водію, що в такому разі на нього буде складено протокол за ч.5 ст.126 КУпАП, роз`яснив водію його права узгодив день і час розгляду протоколу в суді. Інспектор сів до патрульного автомобіля, до якого запросили присісти і водія ОСОБА_1 .. Інспектор встановив анкетні данні водія, пояснив, за те, що він не пристебнутий ременем безпеки штраф становить 510 грн. Водій ОСОБА_1 зауважив, що він їхав пристебнутий, а коли зупинився відстебнувся. Інспектор зауважив, що коли вони його помітили,то бачили, що він був не пристебнутий. Водій відповів, що був пристебнутий та такого не могло бути. Далі на запитання інспектора водій повідомив, що він їхав на автомобілі так як продав його і сьогодні переоформив в МРЕО і люди попрохали його відігнати цей автомобіль. Зазначив, що власник автомобіля тепер ОСОБА_3 . Інспектор складає протокол.

Наведене свідчить, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу рішень та дій суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Таким чином, уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність, за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України Про дорожній рух установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У постанові по справі №357/10134/17 від 23.10.2019 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, зокрема відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд приходить до висновку, що вони не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом без використання ременя безпеки.

З наданого суду відеозапису з нагрудної бодікамери інспектора вбачається, що службовий автомобіль працівників поліції здійснював рух позаду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при цьому вікна зазначеного транспортного засобу є тонованими. За таких обставин можливість чітко та безсумнівно встановити факт використання чи невикористання водієм ременя безпеки під час руху транспортного засобу є сумнівною, оскільки інспектор скоріш за все не мав об`єктивної можливості достовірно бачити цю обставину.

Крім того, після зупинки транспортного засобу, відчинивши водійські дверцята, водій одразу заперечив твердження інспектора про те, що він рухався без пристебнутого ременя безпеки, пояснивши, що відстебнув ремінь безпосередньо після зупинки транспортного засобу. В подальшому під час складання постанови водій також послідовно та категорично заперечував факт вчинення зазначеного правопорушення.

При цьому інших об`єктивних доказів, які б у сукупності та поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без використання ременя безпеки, матеріали справи не містять.

Окремо слід відмітити, що поліцейський не вказав ніяких спростувань доводів ОСОБА_1 у винесеній ним постанови при розгляді справи по суті.

З огляду на викладене, за відсутності належних і достатніх доказів вини особи, суд не вбачає підстав для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування оскаржуваної ОСОБА_1 постанови.

Щодо вимог позивача до ОСОБА_2 то аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Головного управління Національної поліції в Сумській області і її територіальних органів. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Отже, враховуючи ту обставину, що співвідповідачем за адміністративним позовом є інспектор Роменського РВП ГУНП в Сумській області Каплун В.В., суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до нього.

Стосовно вимоги про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дана вимога не обґрунтована, так як в КАС України не визначено підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення. Крім цього позивач не врахував ту обставину, що згідно ст. 286 КАС України, при скасуванні постанови суд не обов`язково має закрити справу, оскільки п. 2) ч. 3 даної статті передбачає можливість надіслання справи на новий розгляд. Отже підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення мають бути обґрунтовані нормами КУпАП, що в даному випадку не зроблено.

У зв`язку з вказаним, суд приходить до висновку що дана вимога задоволенню не підлягає.

Позивачем при подачі адміністративного позову був сплачений судовий збір у сумі 532,48 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З таких підстав судові витрати понесені позивачем в межах суми 532,48 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, позовні вимоги до якого судом задоволено, - Головне управління Національної поліції в Сумській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186, 286 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Менька Дмитра Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Роменського РВП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Каплуна Валерія Володимировича про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сері ЕНА № 6535929 від 20.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку передбаченому п. 15.5) перехідних положень КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

В повному обсязі рішення складене 10 березня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга