Постановление суда № 134812908, 12.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.03.2026Справа № 554/630/25 Провадження № 1-р/554/11/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року за результатом розгляду клопотання старшої слідчої слідчої групи у кримінальному провадженні - слідчої відділу слідчого управління ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000605 від 14.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшла зазначена заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року.

В обґрунтування заяви вказувала, що 03 березня 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 було постановлено ухвалу у справі № 554/630/25 (кримінальне провадження № 1-кс/554/3156/2026) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 8202057,51 грн. відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до резолютивної частини вказаної ухвали, суд постановив: застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8202057,51 грн. та у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов?язки передбачені ч, 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду, не відлучатися з місця проживання визначеного судом без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в?їзд в Україну.

Зазначена ухвала суду є незрозумілою в частині: покладеного обов?язку на ОСОБА_4 , а саме: утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними. Є не зрозумілим з якими саме свідками у кримінальному провадженні потрібно утримуватися від спілкування ОСОБА_4 .

Роз?яснення вказаної ухвали необхідно для виконання в повному обсязі покладених обов?язків на ОСОБА_4 , так як йому не відомі прізвища ОСОБА_7 по батькові свідків у кримінальному провадженні, у зв?язку з чим вимушені звернутися до суду з відповідною заявою.

Адвокат та підозрюваний в судовому засіданні підтримували заяву про роз`яснення ухвали суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Схожий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к (провадження N 13-33зк19), який полягає в тому, що роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз`яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Покладення обов`язків на підозрюваного під час застосування чи продовження запобіжного заходу не має на меті порушувати його права, гарантовані Конституцією України.

Слід зазначити, що текст рішення, як і резолютивна частина є достатньо зрозумілою для її виконання.

Як убачається зі змісту поданого клопотання, адвокат фактично просить суд конкретизувати коло осіб, з якими підозрюваному заборонено спілкуватися відповідно до покладених ухвалою слідчого судді процесуальних обов`язків.

Разом з тим слідчий суддя враховує, що на даний час досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні триває, органом досудового розслідування здійснюються необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також визначення повного кола осіб, які можуть бути причетними до його вчинення чи можуть бути допитані як свідки.

Відповідно до вимог статті 222 КПК України відомості досудового розслідування не підлягають розголошенню без дозволу слідчого або прокурора, а їх розголошення можливе лише в обсязі, який не завдасть шкоди досудовому розслідуванню.

Надання судом додаткових роз`яснень у частині конкретизації осіб, з якими підозрюваному заборонено спілкування, фактично призвело б до розголошення відомостей досудового розслідування та може вплинути на подальший перебіг досудового розслідування, зокрема на встановлення кола свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що ухвала є зрозумілою за своїм змістом, а доводи клопотання адвоката фактично спрямовані на отримання відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, а тому підстави для її роз`яснення відповідно до статті 380 КПК України відсутні.

Керуючись ст. ст.2, 9, 26, 28,369-380КПК України,суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року за результатом розгляду клопотання старшої слідчої слідчої групи у кримінальному провадженні - слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000605 від 14.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1