Постановление суда № 134805563, 11.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залучення третьої особи

11 березня 2026 року 320/61855/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду вирішено подальші засіданні у справі здійснювати в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику позивача використовувати власні технічні засоби.

Перед початком підготовчого засідання, призначеного на 05.03.2026, на адресу суду від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України та Пенсійний фонд України.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача зазначив, що Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України є головним розробником спірної постанови, а Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім`ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

У підготовочму засіданні 05.03.2026 представник відповідача підтримав заявлена клопотання, представник позивача заперечував щодо залучення третіх осіб.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 №3166-VI Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Частинами другою та третьою статті 50 означеного Закону визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України Секретаріатом Кабінету Міністрів України, міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України можуть також вноситися в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України Прем`єр-міністром України, Першим віце-прем`єр-міністром України, віце-прем`єр-міністрами України, а також міністром, який не очолює міністерство. Такі проекти за дорученням відповідних членів Кабінету Міністрів України можуть готуватися Секретаріатом Кабінету Міністрів України, якщо предмет їх правового регулювання не належить до компетенції міністерств.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, яке було чинним на момент прийняття оскаржуваної постанови КМУ №821, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, внутрішньо переміщених осіб, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів праці, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в частині організації виплати їм до Дня Незалежності України разової грошової виплати, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги) та за дотриманням прав дітей, а також забезпечує формування та реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління), державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, у сфері гуманітарної допомоги.

Згідно пункту 3 означеного Положення основними завданнями Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики: у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, волонтерської діяльності, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; у сфері соціального захисту населення, зокрема осіб з інвалідністю, ветеранів праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранів військової служби в частині пенсійного забезпечення; у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в частині організації виплати їм до Дня Незалежності України разової грошової виплати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у соціальній сфері, у т.ч. щодо пенсійного забезпечення.

Крім того, Міністерство соціальної політики України було головним розробником проекту Постанови КМУ №821, положення якої оскаржуються позивачем в рамках цієї справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» затверджено Положення про Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України (Мінсоцполітики).

Означеною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 51, ст. 1655).

Враховуючи вказане, суд вважає, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Мінсоцполітики.

Щодо залучення Пенсійного фонду України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначає таке.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім?ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню.

Крім того, підпунктами 1, 4 пункту 4 Положення визначено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові соціальної політики, сім?ї та єдності; розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики, сім?ї та єдності для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Пунктом 1 оскаржуваної постанови, затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Таким чином, оскільки оскаржувані позивачем положення нормативно-правового акта стосується здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, суд вважає, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Пенсійного фонду України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Мінсоцполітики та Пенсійного фонду України, внаслідок чого вони мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання по справі на іншу дату.

Керуючись статтями 49, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України (ідентифікаційний код 37567866, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Експланадна, буд.8/10) та Пенсійний фонд України (ЄДРПОУ 00035323, місцезнаходження: 01601, м. Київ,Бастіонна, буд. 9).

2. Зобов`язати позивача та відповідача надіслати (надати) третім особам усі подані до суду заяви по суті справи з додатками, докази таких надсилань (надання) подати до суду.

3. Запропонувати третім особам у 5-денний термін з дня отримання копії позовної заяви надати письмові пояснення по суті позову.

4. Відкласти підготовче засідання на 09 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв.

5. Надіслати (надати) копію ухвали суду учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.