Постановление суда № 134794607, 12.03.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/3155/26

Номер провадження 1-кс/201/888/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги на бездіяльність слідчого, яка подана ОСОБА_4 (справа № 201/3155/26, провадження № 1-кс/201/866/2026), -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 від 27 жовтня 2025 року у справі № 201/12513/25, провадження №1-кс/201/4297/2025 скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, задоволено частково. Постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, скасовано. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Також ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 від 15 грудня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, - відмовлено.

09.02.2026 скаржником ОСОБА_4 було подано скаргу (вх. К-622/1/7-26) до Вищої ради правосуддя відносно слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 , у якій зазначив, що слідчий суддя Соборного районного суду м. Дніпра, розглядаючи його скаргу на бездіяльність слідчого та органу досудового розслідування у порядку ст. 303 КПК України, допустив такі порушення: 1. Невиконання обов`язку здійснювати судовий контроль. Суддя відмовився перевіряти факти невиконання власної ухвали від 27.10.2025, про що свідчать матеріали справи та його пояснення; 2. Формальне застосування процесуальних норм без перевірки суті справи. Ухвалою від 15.12.2025 суддя відмовив у задоволенні скарги з посиланням на пропуск 10-денного строку оскарження, не врахувавши, що досудове провадження не було поновлене та ухвала не виконана; 3. Підміна предмета скарги та легітимізація невиконання судового рішення. Суддя фактично усунувся від контролю за виконанням власної ухвали та легітимізував бездіяльність органу досудового розслідування; 4.Порушення норм процесуального права та присяги судді. Дії судді суперечать ст. 129 Конституції України, ст. 21 та ст. 370 КПК України, що призвело до фактичного позбавлення його доступу до судового захисту.

На підставі викладеного вище, з метою забезпечення усунення будь-яких сумнівів у об`єктивності та неупередженості, слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 заявив у справі №201/3155/26 (провадження №1-кс/201/866/2026) самовідвід.

Дослідивши заяву про самовідвід слідчого судді, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 75 КПК України передбачено підстави відводу судді в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті - відвід за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відвід обов`язково повинен бути вмотивованим та обґрунтованим.

Відповідно до тлумачення виразу неупереджений - це той, який не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків».

При вирішення питання щодо відводу, суддя керується практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 44 рішенні "Ветштайн проти Швейцарії" вимога «неупередженості» має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень чи уподобань. По-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому аспекті. Для віри в незалежність неупередженість суду важливі їх зовнішні ознаки, оскільки під питанням знаходяться повага і авторитет, які суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну вагу.

ВРП неодноразово наголошувала на неприпустимості тиску.

Так, у рішенні ВРП № 1201/1/15-19 вказано, що наявність скарги на суддю не є підставою для його відводу. Більше того, ВРП розцінює подання численних безпідставних скарг як тиск на суддю, що є порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

Верховний Суд сформував сталу практику з цього питання, яка полягає у тому, що подання скарги - це право громадянина, але воно не свідчить про конфлікт інтересів.

В ухвалі ВС від 15 травня 2018 року у справі № 800/554/17 суд прямо зазначив, що подання скарги до ВРП не може бути підставою для самовідводу, оскільки це може призвести до зловживання правом на відвід і паралізувати роботу суду.

У постанові ВС у справі № 9901/135/19 суд підкреслив, що право на звернення до ВРП є конституційним правом, але воно не повинно використовуватися як інструмент впливу на суддю або для обрання «зручного» складу суду.

Велика Палата ВС в ухвалі від 10 квітня 2018 року (справа № 800/547/17) відмовила у самовідводах, які базувалися на тому, що сторона подала на них скарги, вказавши, що це не створює ситуації неупередженості.

У рішенні Ради суддів України № 35 від 4 листопада 2016 року чітко розмежовано поняття «конфлікту інтересів» та «процесуальних дій». Рада роз`яснила, що наявність скарги в провадженні ВРП не створює конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної справи цим суддею.

Розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , суд зазначає, що суб`єктивне сприйняття стороною кримінального провадження дій судді як упереджених, а також сам факт звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя, не є автоматичною підставою для усунення судді від розгляду справи.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду та роз`яснення Ради суддів України, суд констатує:

- сама по собі наявність дисциплінарного провадження або скарги у ВРП не свідчить про конфлікт інтересів чи особисту зацікавленість судді в результатах розгляду конкретної справи;

- задоволення самовідводу лише на підставі подання скарги однією зі сторін може створити небезпечний прецедент, що дозволить учасникам процесу маніпулювати складом суду та обирати «зручного» суддю шляхом штучного створення конфлікту;

- матеріали заяви не містять доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що об`єктивно викликали б сумнів у неупередженості слідчого судді.

Тому підстав для задоволення самовідводу немає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 201/3155/26 (провадження № 1-кс/201/866/2026) відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1