Постановление суда № 134777544, 10.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

10 березня 2026 року Справа №200/973/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмову у належному перерахунку та призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника; визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неврахуванні архівних довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986-1990 роках та експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23 грудня 2024 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України №796-ХІІ з урахуванням заробітної плати померлого годувальника за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів кратності; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 03 вересня 2024 року, тобто з дати смерті годувальника, а у разі якщо суд дійде висновку про неможливість здійснення виплат з моменту виникнення такого права з 09 жовтня 2025 року, тобто з дати звернення до органів Пенсійного фонду України, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання здійснити виплату належних сум пенсії з дня виникнення права на таку пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища, приведення позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України, уточнивши склад учасників та/або уточнивши зміст позовних вимог.

В установлений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви, надавши до суду докази сплати судового збору та уточнений адміністративний позов, відповідно до якої виклала позовні вимоги такого змісту: «про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неврахуванні при розгляді заяви архівних довідок про заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції у 1986-1990 роках, а також експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23 грудня 2024 року; визнання протиправними дій щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ; зобов`язання врахувати експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23.12.2024 року, архівні довідки про заробітну плату померлого годувальника за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986-1990 роках та здійснити новий перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог статей 10, 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням передбачених законодавством підвищених коефіцієнтів кратності; зобов`язання здійснити виплату належних сум пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 03 вересня 2024 року, тобто з дати смерті годувальника, або, у разі якщо суд дійде висновку про неможливість здійснення виплат з цієї дати - з 09 жовтня 2025 року, тобто з дати звернення до органів Пенсійного фонду України, з урахуванням виплачених сум.

Так, з урахуванням уточненого адміністративного позову позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачка зазначила у позовній заяві, що лише після отримання формальних відповідей органів Пенсійного фонду України, які не містили мотивованого рішення та фактично свідчили про відмову у належному перерахунку пенсії у неї виникли підстави для звернення за судовим захистом. Отже, перебіг строку звернення до суду слід обчислювати саме з моменту, коли позивачці стало відомо про порушення її прав, тобто, з дати отримання відповіді Пенсійного фонду України за результатами розгляду її заяви, а не з дати смерті годувальника або будь-якої іншої формальної дати.

Суд звертає увагу, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивачка не зазначила об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від її волевиявлення або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивачку можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. За умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Тобто, позивачка пропустила строк звернення до суду з причин, які не є поважними.

Проте, з даним позовом до суду позивачка звернулася лише 09.02.2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення відділення АТ «Укрпошта» на конверті.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивачем допущено умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист та зловживання цим правом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ. Тобто, позивачка пропустила строк звернення до суду з причин, які не є поважними.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог зазначеної статті позивачка не подала суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ.

Окрім того, суд встановив з матеріалів позовної заяви, що вищезазначене рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами у справі є позивач та відповідач.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Враховуючи зазначене, позивачці необхідно визначитися з належним відповідачем в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ, або уточнити позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Згідно положень частини 2 статті 171 КАС України суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне продовжити позивачці строк, наданий для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску, надання суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з визначенням належного відповідача в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення №914600154904 від 11 червня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника без повного, всебічного та обґрунтованого врахування поданих доказів та вимог Закону України №796-ХІІ, або уточнення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 5-12, 121, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову, заявленого до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачці додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивачку права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.В. Троянова