Решение № 134746721, 11.03.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/23/26Провадження № 2/724/277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 08.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК «Кредіплюс») та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №178276 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 9460,00 грн, з яких 7000,40 грн. перераховано на картковий рахунок позичальника, 2459,60 грн. шляхом погашення заборгованості за комісією, строком на 98 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит у строк по 15 липня 2025 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 360% річних та комісію у розмірі 26% від суми кредиту одноразово.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» і позивачем було укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за договором про споживчий кредит №178276 від 08.04.2025 року у розмірі 17 370,48 гривень, яка складається з наступного: 9 460,00 гривень сума заборгованості за кредитом; 5 909,48 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 601,00 гривень заборгованість за комісією, 1 400,00 заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 970,48 грн, яка складається з наступного: 9 460,00 гривень сума заборгованості за кредитом; 5 909,48 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 601,00 гривень заборгованість за комісією, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за клопотанням представника позивача, витребувано з АТ "ПриватБанк" інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та?інформацію про рух коштів (виписку) по даній банківській карті за період з 08.04.2025 року по 13.04.2025 року включно (а.с.73-74).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 12.01.2026 р. та копію позовної заяви відповідач не отримав, на адресу суду повернувся поштовий конверт, який направлявся за зареєстрованим місцем проживання відповідача, із вкладенням з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.78).

Пунктом 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому останній вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи судом.

23.02.2026 року на адресу суду надійшли з АТ КБ «ПриватБанк» витребувані судом документи (а.с.82-84).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №178276, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефона ОСОБА_1 , містить реквізити та підписи сторін (а.с.42-45).

Відповідно до підпункту 2.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п.п.2.2.1. сума (загальний розмір) кредиту становить 9460,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 7000,40 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 2459,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.4. знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 2 459,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6. загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 08.04.2025 р. (дата надання кредиту) по 15.07.2025р.

Згідно п.2.6.1. строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 8376,08 грн. Денна процентна ставка складає 0,9035% (п.2.7., 2.7.1. договору).

Згідно п.2.8, п. 2.9.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31 335,4% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 17836,08 грн.

Істотні умови договору про споживчий кредит №178276, укладеного між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 містяться безпосередньо у цьому договорі, підписаному ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а.с.34-35,45 зворот).

За змістом підпункту 2.2.1 договору кредит надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 7000,40 грн. на № рахунку/картки позичальника №4149-49ХХ-ХХХХ-5348, у національній валюті.

08.04.2025 позивач перерахував на вказану відповідачем картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 7000,40 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» про проведені успішні транзакції перерахування коштів ОСОБА_1 за даним договором та випискою наданою на виконання ухвали суду з АТ КБ «ПриватБанк» по картці №4149-49ХХ-ХХХХ-5348 на ім`я ОСОБА_1 за період з 08.04.2025 року по 13.04.2025 року, яка містить зарахування на суму 7000,40 грн -08.04.2025 року (а.с.20,83).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Згідно договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» отримало від ТОВ «ФК «Кредіплюс» право вимоги до боржників (а.с.9-11).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16042025 від 16.04.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» отримало реєстр боржників і стало кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.60).

Витягом з Додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року підтверджено перехід боргових зобов`язань ОСОБА_1 до позивача за кредитним договором №178276 на загальну суму 17 370,48 гривень (а.с.61).

Як вбачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року, заборгованість відповідача станом на 01.11.2025 року, становить 15 970,48 гривень, яка складається з: 9 460,00 гривень прострочена сума заборгованості за кредитом; 5 909,48 гривень прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 601,00 гривень прострочена заборгованість за комісією (а.с.56).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Правовою підставою заявлених ТОВ "Юніт Капітал» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений ОСОБА_1 кредитний договір, укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений на сайті кредиторів з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка розміщена на його сайті.

Відповідно до частин 1,3,4,7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналого власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналого власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Щодо нарахування комісії, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору №178276 від 08.04.2025, а саме п. 2.5 комісія за надання кредиту складає 2 459,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.4. знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 5.3 вище зазначеного договору передбачено, що приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`жмними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту, Графіком платежів) договору в цілому.

Відповідно до індивідуальної частини договору, до загальних витрат за споживичм кредитом входять витрати позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, що вказані в цьому договорі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Аналізуючи умови кредитного договору №178276 від 08.04.2025 року, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору. Розрахунок заборгованості по кредитному договору та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Також судом встановлено, що за наявним у матеріалах справи, за кредитним договором право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», що підтверджується договором факторингу укладеного між первісним кредитором та позивачем.

Отже, матеріалами справа підтверджується, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 після відступлення права вимоги за цим договором ТОВ «ФК «Кредіплюс» позивачу на умовах договору факторингу №16042025 від 16.04.2025.

Внаслідок невиконання зобов`язання за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року, заборгованість відповідача станом на 01.11.2025 року, становить 15 970,48 гривень, яка складається з: 9 460,00 гривень прострочена сума заборгованості за кредитом; 5 909,48 гривень прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 601,00 гривень прострочена заборгованість за комісією, що також підтверджується витягом з додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким за договором факторингу№16042025 від 16.04.2025, перейшло до ТОВ «Юніт Капітал», позивачу у справі, у вказаному розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.12.2025 (а.с.6).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до вказаної норми закону під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною третьою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, девятої статті 141 цього Кодексу.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Юніт Капітал» витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень разом з позовною заявою представником ОСОБА_2 подано копії наступних документів: 1) договір про надання правничої допомоги від 10 вересня 2025 року № 10/09/25-02, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.54-55); 2) Додаткова угода №25771372574 від 11.09.2025 до договору від 10.09.2025 (а.с.53); 3) акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 року (а.с.52).

Згідно правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, у якій Велика Палата зробила наступні висновки.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

З наданих до суду документів, зокрема, акта прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року вбачається, що сторони погодили розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 гривень, які включають плату за наступні послуги адвоката: вивчення матеріалів справи (2 години) - 1000 грн; складання позовної заяви (2 години) - 5000 грн, підготовка адвокатського запиту до банку щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника (1 година) - 500 грн., підготовка клопотання про витребування доказів (1 година) - 500 грн., всього 7 000 гривень (а.с.52).

Відповідно до п. 3.6. договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, вказала на те, що суд керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Суд, надаючи оцінку зазначеним в акті приймання-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року наданим адвокатським бюро «Соломко та партнери» послугам, вважає, що не підлягають відшкодуванню витрати на підготовку адвокатського запиту до АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 500 гривень (а.с.14-15), оскільки статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначений вичерпний перелік підстав для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, серед яких відсутня така підстава як звернення із адвокатським запитом.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи представником позивача також заявлялось відповідне клопотання про витребування доказів, зокрема щодо розкриття інформації, що становить банківську таємницю, судом. І таке клопотання було задоволено.

За таких обставин складання адвокатського запиту до АТ КБ «ПриватБанк» не було необхідним.

ОСОБА_1 не надав суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що витрати ТОВ «Юніт Капітал» на правничу допомогу у суді, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, підлягають зменшенню з 7 000 гривень до 6 500 гривень.

В результаті з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді в розмірі 6500 грн.

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №178276 від 08.04.2025 року у розмірі 15 970 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 48 копійок, яка складається з наступного: 9 460,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 5 909,48 гривень заборгованість за відсотками, 601,00 заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 11.03.2026 року.

Суддя: Т.М. Ковальчук