№ 134679133, 09.03.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/16/26

Номер провадження 3/599/21/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" березня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., розглянувши у м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду Тернопільської області матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту Патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2, ст. 124, Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558508 від 04 січня 2026 року зафіксовано, що 04 січня 2026 року о 05 год 15 хв в с.Озерна вул.Шевченка,46, Тернопільського району, Тернопільської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечної швидкості та не вжив заходів аж до зупинки т.з. у результаті чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, а саме на бетонні кільця. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.1.5. - порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу вантажу, автомобільних доріг , вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, п.12.1. Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу, п.2.3.б. Правил дорожнього руху України порушення уваги, стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558511 від 04 січня 2026 року, 04 січня 2026 року о 05 год 15 хв в с. Озерна вул. Шевченка,46, Тернопільського району, Тернопільської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору з увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України - невиконання водіями вимог про зупинку та п.8.9.б Правил дорожнього руху України -порушення вимог зупинки працівниками поліції поданої за допомогою проблискового маячка.

Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 558510 від 04 січня 2026 року зазначено, що 04 січня 2026 року о 05 год 15 хв в с.Озерна вул.Шевченка,46, Тернопільського району, Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор «Alcotest - 6810 номер ARBF 0443» (повірка дійсна до 19 листопада 2026 року), що підтверджується тестом номер 6796 від 04 січня 2026 року, покази якого після продуття становили 1,59%о (проміле). З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Під час проведення огляду водія застосовувались технічні засоби відеозапису, тому згідно ст. 266 КУпАП огляд проводився без присутності двох свідків.

В суді на розгляді знаходяться матеріали єдиний унікальний номер 599/15/26 номер провадження 3/599/20/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.І ст.130 КУпАП, матеріали єдиний унікальний номер 599/16/26 номер провадження 3/599/21/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.І ст.122-2 КУпАП, матеріали єдиний унікальний номер 599/17/26 номер провадження 3/599/22/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту Патрульної поліції, які слід об`єднати в одне провадження, присвоївши їм єдиний унікальний номер 599/15/26 номер провадження 3/599/20/2026.

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненому визнав та пояснив, що дійсно вчинив дорожньо-транспортну пригоду так як під час керування транспортним засобом здійснив наїзд на бетонні кільця, під час керування транспортним засобом перебував в стані алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейських не зупинився.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст.251 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень доводиться схемою місця ДТП, на якій відображено розміщення т/з після зіткнення та зазначено, що власником транспортного засобу Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ; результатами тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу газоаналізатор Аlcotest 6810 ARBF 0443, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в яких зафіксовано результат огляду 1.59%о проміле; довідкою, виданою управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про надання інформації, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке 29 листопада 2023 року вилучено у відповідності до постанови Зборівського районного суду Тернопільської області № 599/2942/23 від 22 грудня 2023 року за ч.1 ст.130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 рік (станом на 04.01.2026 року ОСОБА_1 право керування транспортними засобами, у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 не отримував); відеозаписами із нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які безсумнівно підтверджують обставини події, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558510 від 04 січня 2026 року, ЕПР1 № 558511 від 04 січня 2026 року, ЕПР1 № 558508 від 04 січня 2026 року, які у своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені судом.

Протоколи про адміністративні правопорушення за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Вказані протоколи складені з дотриманням вимог ст. 254-256 КУпАП, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.

Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів не вбачається.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні . При цьому, будь-які дані, які б спростовували досліджені докази, під час провадження у справі не встановлені.

Встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.1.5 ПДР - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган; п.2.4 ПДР невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу подану шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору; п.8.9б ПДР - вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; п.12.1 ПДР - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 2.3б ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Таким чином, із досліджених в суді матеріалів справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адмінправопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - невиконання вимог про зупинку та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП передбачені розділом IX. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395.

Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у- поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі не керувати транспортним засобом в стані алкогольнного сп`яніння.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційні може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» 30 червня 1993 року N 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до вимог ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:1) попередження;2) штраф;3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення;4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;5-1) громадські роботи;6) виправні роботи;6-1) суспільно корисні роботи;7) адміністративний арешт;8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Адміністративні стягнення визначені від найменш суворого до більш судового.

Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вчинення дій передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція частини 1 ст 122-2 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Тобто найсуворіше адміністративне стягнення законодавець передбачив за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що свідчить про те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП є більш серйозним правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно довідки адміністративної практики, виданої управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про надання інформації: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке 29 листопада 2023 року вилучено у відповідності до постанови Зборівського районного суду Тернопільської області № 599/2942/23 від 22 грудня 2023 року за ч.1 ст.130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 рік (станом на 04.01.2026 року ОСОБА_1 право керування транспортними засобами, у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 не отримував).

Відповідно до положень абзацу 3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, позбавлення права керування транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст. 121, ч.4 ст. 122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи вказане та характер вчинених правопорушень, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,00 грн.

В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 36, 40-1, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

матеріали єдиний унікальний номер 599/15/26 номер провадження 3/599/20/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.І ст.130 КУпАП, матеріали єдиний унікальний номер 599/16/26 номер провадження 3/599/21/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.І ст.122-2 КУпАП, матеріали єдиний унікальний номер 599/17/26 номер провадження 3/599/22/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту Патрульної поліції, які слід об`єднати в одне провадження, присвоївши їм єдиний унікальний номер 599/15/26 номер провадження 3/599/20/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2, ст. 124, Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ч. 2 статті 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень), без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665.60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) в користь держави, згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАГГ), рахунок отримувача UA9089999803 13 11 1256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд Тернопільської області.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - протягом трьох місяців з дня її прийняття.

Суддя Зборівського

районного суду В. Г. Чорна