Постановление суда № 134678699, 10.03.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1237/26

Провадження № 1-кс/314/344/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізькоїобласті ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

за участю заявника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду за скаргою на бездіяльність працівників відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в обґрунтування скарги зазначила, 17.02.2026 року звернулась до ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із повторною заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення лікарем -психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_5 , лікарями психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , щодо на той час вже померлої ОСОБА_9 , чим позбавили її права власності на житловий будинок. 17.02.2026 заяву не було належним чином зареєстровано працівниками поліції. 23.02.2026 року після особистого звернення на особистий прийом до начальника ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та подання окремої письмової заяви про надання витягу з ЄРДР на примірнику первинної заяви було поставлено вхідний номер від 18.02.2026. До цього моменту жодних дій щодо належної реєстрації заяви органом поліції самостійно вчинено не було. Додатково 25.02.2026 заявник звернулась до Запорізької окружної прокуратури із повторною заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення лікарем-психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_5 , лікарями психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , не отримавши відповідь на своє звернення від 25.02.2026 року вона звернулась 26.02.2026 до прокуратури з заявою про невнесення відомостей до ЄРДР. 06.03.2026 отримала на руки з ВП№2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області талон-повідомлення ЄО№7425 про те, що її звернення від 25.02.2026 було передане з прокуратури та зареєстроване в їх системі, але було повідомлено , про те, що результати розгляду звернення необхідно чекати 30 днів в порядку ЗУ «Про звернення громадян» а не за кримінальним законодавством, в порушення вимог ст. 214 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з чим просила суд, скаргу задовольнити, зобов`язати уповноважених осіб ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її повторно заявою-повідомленням від 25.02.2026, яку подавала до Запорізької окружної прокуратури.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу просила задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Прокурор просив у задоволенні скарги відмовити за безпідставністю, оскільки вже було кримінальне провадження яке закрито та підтримано апеляційним судом.

Судом встановлено, що за змістом постанови про закриття кримінального провадження від 22.04.2025 року зібрані слідчим та досліджені у своїй сукупності докази свідчили про те, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12015080210001573 факт підробки медичних документів, що призвело до складання завідомо неправдивих висновків судово-психіатричних експертиз, а також факт заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_10 , не знайшли свого об`єктивного підтвердження, тобто відсутня подія кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.1 ст.384, ч.2 ст.190 КК, у зв`язку з чим слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК.

Доводи скарги ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення фактично зводяться до незгоди з висновками експертів про встановлення психічного стану її померлої матері ОСОБА_9 , що в подальшому потягло визнання недійсним договору дарування житлового будинку, укладеного 23 травня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Так, 17.02.2026 та 25.02.2026 ОСОБА_3 звернулась до відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з аналогічними повторною заявою -повідомленням про вчинення кримінального правопорушення лікарем - психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_5 , лікарями психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , щодо на тай час вже померлої ОСОБА_9 , чим позбавили її права власності на житловий будинок. З повторної заяви- повідомлення вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовує свою заяву тим, що за життя матері заявниці ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її амбулаторній картці був зроблений запис при єдиному за життя огляді 29.05.2013 року в рекомендованій формі «при необхідності повторна консультація психіатра». На той час виклик був пов`язаний не через стан здоров`я, а по причині спадщини психіатр ОСОБА_11 була привезена сестрою та братом на 6-й день після вчинення правочину-договору дарування. Лікар психіатр знехтувавши своїм записом в амбулаторній картці матері за 1988-2013 рр вже через 15 місяців після смерті матері ОСОБА_9 , лікарем психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_5 була виготовлена амбулаторна карта на ім`я ОСОБА_9 з описом сфальсифікованого психічного стану, який не відповідав дійсності, дописом між рядками вигаданої самою лікарем-психіатром, перенесеної хвороби «церебральний атеро-склероз» та діагнозом «деменція судинна» без будь-яких обстежень, а лише на думку психіатра. В подальшому сфальсифіковані та штучно вигадані діагнози були використані психіатрами -експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для складання акту посмертної судово-психіатричної експертизи. Вигадані вже після смерті ОСОБА_9 хвороби церебральний атеросклероз та деменція судинна без будь-яких обстежень і підтверджень лягли в основу посмертної психіатричної експертизи. Окрім цього з заяви повідомлення вбачається, що заявниця зазначає, що у постанові від 22.04.2025 року про закриття кримінального провадження №120150802100001573 від 01.01.2015 року відсутня будь-яка інформація щодо проведення допитів свідків, що свідчить про неповноту досудового розслідування та є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, висновок постанови гуртується не по суті її заяви та не з тих обставин з якими вона першочергово зверталась до правоохоронних органів, у зв`язку з чим вимагала внести дану заяву в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань

З аналізу ст. ст. 214, 303,304КПК України вбачається, що законом передбачено обов`язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх, у разі якщо ці заяви чи повідомлення відповідають тим критеріям, які встановлені для таких КПК України.

Отож, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться за заявою, яка містить об`єктивні та достатні відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно Положення від 30.06.2020 № 298 про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.

Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, що не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Так, суд враховує, що в даному випадку в цілому обставини, які вказує заявник у повторному зверненні до поліції фактично зводяться до складу кримінального правопорушення, по якому вже було внесено відомості до ЄРДР щодо кримінального провадження, а саме як в тому числі вказує і сама заявник «120150802100001573 від 01.10.2015» при цьому на думку слідчого судді заявник не позбавлений можливості у разі наявності підстав звертатися до суду в межах зазначеного кримінального провадження з метою оскарження відповідних процесуальних рішень органів досудового розслідування у разі з їх незгодою у порядку передбаченому КПК, тоді як повторні повідомлення скаржника про кримінальне правопорушення вчинене на думку заявника лікарем психіатром не надають можливості визначити обставини з приводу яких звернувся скаржник , як відмінні від тих , з приводу яких вже було внесено відомості до ЄРДР за її ж заявами, тому на думку суду скаржник повинен у разі незгоди з відповідними процесуальними діями органів досудового розслідування в рамках вищезазначеного кримінального провадження, а не ініціювати кожного разу окреме провадження , оскільки в іншому випадку порушуються принципи кримінального процесу, зокрема багаторазове внесення відомостей до ЄРДР щодо однієї і тієї ж події порушує принципи законності, неупередженості, розумних строків, а також заборону неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності що може призводить до дублювання розслідувань, створення недопустимих доказів та зловживання процесуальними правами, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-305, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність відділення поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

10.03.2026