Постановление суда № 134677666, 04.03.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/25/26

Провадження № 1-кп/499/48/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

04 березня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 (далі також прокурор), обвинуваченого ОСОБА_6 (далі також обвинувачений ОСОБА_6 ) та його захисника адвоката ОСОБА_7 (далі також захисник ОСОБА_7 ), обвинуваченого ОСОБА_8 (далі також обвинувачений ОСОБА_8 ) та його захисника адвоката ОСОБА_9 (далі також захисник ОСОБА_9 ) розглянув у відкритому, підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 22025160000000429 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоселівка, Березівського району Одеської області, який зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця міста Одеса, який зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113 Кримінального кодексу України (далі також КК),

У С Т А Н О В И В:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою таке

08 січня 2026 року до Іванівського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт кримінального провадження № 22025160000000429 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113 КК (далі також кримінальне провадження, справа).

03 березня 2026 року прокурор ОСОБА_10 подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на строк шістдесят днів, без визначення розміру застави (далі також клопотання від 03 березня 2026 року, клопотання).

Суд вирішує питання за клопотанням.

2. Суд встановив такі обставини

2.1. За обвинувальним актом та клопотанням приблизно у липні 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 , який після розміщення відповідного резюме в Telegram-групах з пошуку роботи перебував в селі Новоселівка, Березівського району, Одеської області та використовував мобільний телефон з ІМЕІ: НОМЕР_1 , з номером мобільного телефону ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_2 і був зареєстрований у месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Telegram» (далі месенджер «Telegram» ) під іменем « ОСОБА_11 » ( ОСОБА_12 ) з номером мобільного телефону ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , звернувся невстановлений за анкетними даними представник спеціальних служб держави-агресора російської федерації (далі також представник спеціальних служб держави-агресора), який перебував у невстановленому місці, який був зареєстрований у месенджері «Telegram» під іменем: « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_14 ) із пропозицією та вказівками, за грошову винагороду, здійснювати з метою ослаблення держави України на території Одеської області підпали трансформаторів, батарейних та релейних шаф, сигнальних установок та інших засобів управління рухомим складом Одеської залізниці, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.

Обвинувачений ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, погодився, чим вступив із представником спеціальних служб держави-агресора у злочинну змову, спрямовану на вчинення диверсій.

Після цього, для вчинення диверсії, обвинувачений ОСОБА_6 , на виконання спільної злочинної мети та умислу, коли перебував в селі Новоселівка, Березівського району, Одеської області у невстановлений час, але не пізніше 21 години 10 хвилин 19 липня 2025 року, в невстановленому місці, вступив у злочинну змову із обвинуваченим ОСОБА_8 , який використовував мобільний телефон марки «ОРРО», з ІМЕІ: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 з номером мобільного телефону ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» НОМЕР_6 і був зареєстрований у месенджері «Telegram» під іменем: « ОСОБА_15 », спрямовану на підпал трансформаторів, батарейних та релейних шаф, сигнальних установок та інших засобів управління рухомим складом Одеської залізниці, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8 та представником спецслужб держави-агресора обрали об`єктом протиправних дій релейну шафу прохідного світлофора № 15 перегону Раухівка - Сербка (Дистанції сигналізації і зв`язку (НІЧ-12) Одеса-Сортувальна) регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця», яка розміщена за географічними координатами: 47.1512345, 30.8095831 та має важливе народногосподарське та оборонне значення (далі також релейна шафа).

Згодом, обвинувачений ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_8 , діючи групою осіб за попередньою змовою, підшукали для вчинення зазначеної диверсії засоби та знаряддя - самостійно придбавши у невстановленому досудовим розслідуванням місці горючу рідину - бензин та підшукали ємність для нього - пляшку від енергетика «ENERGO» та запальничку.

Після цього, 19 липня 2025 року, близько 21 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 пішки прийшли до розташування релейної шафи.

Для вчинення підпалу, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 зберігали при собі засоби для вчинення злочину: горючу рідину - бензин в пляшці від енергетика «ENERGO» та запальничку.

19 липня 2025 року, о 21 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 , умисно та обізнано, керуючись корисливим мотивом, на виконання раніше отриманого завдання від представника спецслужб держави-агресора, знаючи про розпочату з 2014 року збройну агресію російської федерації проти України, яка з 24 лютого 2022 року набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих, невідворотних наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану, вчинили дії, спрямовані на пошкодження об`єктів, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, здійснили підпал релейної шафи.

Зокрема, для здійснення якісного підпалу (вчинення диверсії), обвинувачений ОСОБА_8 з використанням горючої рідини - бензину в пляшці від енергетика «ENERGO» здійснив облиття обладнання в релейній шафі, після чого, передав пляшку обвинуваченому ОСОБА_6 , який продовжував обливати релейну шафу та в подальшому за допомогою запальнички підпалив цю релейну шафу, обладнання в ній спалахнуло та почало горіти.

Тож, обвинувачений ОСОБА_6 спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із представника спецслужб держави-агресора, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення умислу, направленого на вчинення з метою ослаблення держави підпалу спрямованого на пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчиненого в умовах воєнного стану до кінця, але кримінальне правопорушення не було ними закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки пожежа самоліквідувалася.

Для звітування виконаного завдання представника спецслужб держави-агресора, обвинувачений ОСОБА_6 на відеокамеру мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_8 марки «ОРРО», з ІМЕІ: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» зафіксував відео-зйомкою вчинені ними спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 протиправні дії (підпал, диверсію) на підтвердження цього факту та своїх злочинних дій, у тому ж числі для розповсюдження у Інтернет мережі, а також у подальшому використовуючи месенджер «Telegram» надіслав зафіксований ним відео-зйомкою (відеозапис) підпалу (диверсії) для звіту про її вчення представника спецслужб держави-агресора, від якого раніше і отримав це злочинне завдання для виконання, за що 21 липня 2025 року отримали на криптогаманець «Crypto Bot» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в «Telegram» 321,99 USDT, які надалі вивели на банківську картку НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

2.3. Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ухвалою від 13 листопада 2025 року обрав обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 09 січня 2026 року продовжив стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 березня 2026 року.

2.4. Прокурор зазначив, що підтверджує обставини викладені в клопотанні та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання, та просила застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що підтверджує обставини викладені у клопотанні та підтримав думку захисника ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 , кожен окремо заперечували проти задоволення клопотання.

Представник потерпілого до судового засідання не з`явився, повідомлений належно про дату, час та місце розгляд справи.

3. Положення закону, якими суд керувався такі

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (частина 6 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, далі КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення у якому обвинувачується (пункти 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (частина 1, пункт 4 частини 2 статті 183 КПК).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (пункт 4 частини 2 статті 183 КПК).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (абзац 8 частини 4 статті 183 КПК).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (частина 3 статті 315 КПК).

4. Мотиви під час постановлення ухвали такі

4.1. Системний аналіз наведених у пункті 3 мотиваційної частини ухвали норм КПК, свідчить, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Під час розгляду питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть стосуватися справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено внаслідок засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки із суспільством.

4.2. Суд констатує, що особі пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113 КК закінчений замах на вчинення з метою ослаблення держави підпалів спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

Отже, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, що може бути підтверджено зібраними за кримінальним провадженням доказами.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113КК.

Суд враховує обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 за віком й станом здоров`я може утримуватися під вартою.

Суд наголошує, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки є ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, бо розуміє наслідки визнання його винним, з огляду на тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а тому переважають справжні інтереси суспільства щодо забезпечення законності та запобігання порушення прав осіб й інтересів правосуддя, над інтересами забезпечення права обвинуваченого на свободу.

4.3. Суд встановив, що обвинувачений, не одружений, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність у нього соціальних зв`язків. Проте, вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення в період триваючої збройної агресії російської федерації проти України може призвести до переховування його від суду та перешкоджанню розгляду кримінального провадження, через тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним. Обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні закінченого замаху щодо вчинення з метою ослаблення держави підпалів спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб. Адже ця категорія кримінальних правопорушень є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.

Суд враховує, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд констатує, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_17 та виконання ним процесуальних обов`язків у межах цього кримінального провадження.

4.4. Суд констатує, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та виконання ним процесуальних обов`язків у межах цього кримінального провадження.

До того ж, захисник та обвинувачений не подали жодних доказів на підтвердження можливості застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

4.5. За таких обставин, суд враховує вагомість доказів щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі й констатує про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду.

4.6. Суд, зважаючи на приписи абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК, не визначає розмір застави.

5. Суд застосовує таку практику Європейського суду з прав людини

Суд нагадав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX) (пункт 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04).

6. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах шістдесяти денного строку без визначення розміру застави.

Керуючись статтями 8, 9, 194, 196, 197, 199, 315, 369-372, 615 КПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання від 08 січня 2026 року.

Продовжити застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» 06 березня 2026 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду способом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 09 березня 2026 року.

СуддяОСОБА_18

Суддя ОСОБА_19

Суддя ОСОБА_20