Постановление суда № 134658964, 09.03.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 180/17/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"09" березня 2026 р. селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області дана справа була передана за підсудністю до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

03 лютого 2026 року до Ємільчинського районного суду Житомирської області від Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшла для розгляду за підсудністю цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (ЄСІТС) «Електронний суд» та підписана представником позивача.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано відповідачу позовну заяву та документи, що додаються до неї у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу: АДРЕСА_1 , водночас судом встановлено, що згідно відповіді № 2238965 від 14.01.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на запит судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжули О.С., зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ( далі Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених уст.1 цього Закону.

Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.

Оскільки позивачем у позовній заяві зазначено про відсутність у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та на даний час відповідач не зобов`язаний бути зареєстрованим в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, тому згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема: надати суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу по справі ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , позовної заяви та документів, що додаються до неї.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 261, 293 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявникам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

сСуддя Т. Г. Корсун