Постановление суда № 134633745, 20.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5960/26

Провадження № 1-кс/761/4858/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 22025000000000139 від 07.02.2025,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000139 від 07.02.2025, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками ч. 2 ст. 263 КК України.

19.02.2026 у вказаному кримінальному провадженні в порядку ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченими п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків, а також пред`явленої підозри, просив врахувати особу підозрюваного, подав відповідні письмові заперечення.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000139 від 07.02.2025, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками ч. 2 ст. 263 КК України.

19.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою громадянина України вх.№ 2421ц від 11.06.2025;

- відповіддю на доручення від 03.07.2025 № 30/1/1-7498 з додатками протокол огляду;

- висновком експерта Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України № 976-95/2025.01-5 від 11.08.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи;

- відповіддю на доручення від 01.12.2025 № 30/1540 з додатками;

- відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1129/2134 від 21.01.2026;

- протоколом обшуку від 19.02.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 19.02.2026, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідною санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Ураховуючи тяжкість та характер інкримінованого кримінального правопорушення, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, і неможливість застосування у цьому випадку ст. ст. 69, 75 КК України існує обґрунтований та вагомий ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, так у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування; у справі «Летельє проти Франції» Суд наголосив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати суспільний резонанс і соціальні наслідки, які виправдовують застосування попереднього ув`язнення як виняткової міри запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім цього, навіть при здачі ОСОБА_4 наявного у нього діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, одним із ризиків можливого його незаконного перетину державного кордону і подальшого переховування, є відсутність контролю за частиною державного кордону у зв`язку із повномасштабною агресивною війною російської федерації проти України.

Водночас, ймовірному виїзду ОСОБА_4 за кордон з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може бути застосовано останнім заходи незаконного перетину державного кордону поза митним контролем або використовуючи підроблені документи

Той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , володіючи відомостями щодо місцезнаходження відповідних речей та документів може безпосередньо або через інших зацікавлених осіб негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчинення нею кримінального правопорушення.

Крім того, зважаючи на те, що місцезнаходження всіх знарядь злочину, на даний час органу досудового розслідування невідоме, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вживати всіх заходів для приховування, спотворення, обміну цих предметів з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування, а також про достатню вірогідність вчинення підозрюваним дій, що будуть спрямовані на їх знищення, приховання.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що Наразі не встановлено та не допитано усіх осіб, тому, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_4 зможе вільно спілкуватись з такими особами, впливати на них шляхом тиску, погроз, підкупу чи іншим чином..

Ризик вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, в умовах воєнного стану, активна участь підозрюваного у Viber спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тобто поширення інформації про місце розташування мобільних блокпостів, військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також працівників Національної поліції України, які здійснюють спільне проведення мобілізаційних заходів у період дії правового режиму воєнного стану на території України, розуміючи невідворотність покарання, може намагатися у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Частина 4 ст. 183 КПК України визначає право, а не обов`язок суду не визначити розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.

Дослідивши матеріали клопотання, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано неможливість визначення застави, суд вважає за необхідне, враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 208, 309 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Стрко тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 08 год. 23 хв. 19.02.2026, тобто по 19 квітня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися за межі Чернівецького району без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 22025000000000139 від 07.02.2025;

5) здати на зберігання до відповідного органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 19.04.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22025000000000139 від 07.02.2025.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1