Постановление суда № 134628559, 06.03.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/25555/25

Провадження № 6/161/90/26

У Х В А Л А

про розстрочення виконання рішення суду

06 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.,

за участю секретаря судового засіданні - Коржик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням суду від 23 січня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено - стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 55 872,00 грн. та 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» компенсовано за рахунок держави у порядку, передбаченому п.п.1-1 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який був сплачений платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» від 07 листопада 2025 року №30136.

Рішення суду набрало законної сили.

На адресу суду 24 лютого 2026 року від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що у відповідача скрутний матеріальний стан, оскільки на її утриманні перебуває дитина з інвалідністю. Просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.

До початку судового засідання заявник - відповдіач ОСОБА_1 подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду, з таких підстав.

Частиною першою статті 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто розстрочення (відстрочення) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2024 року № 906/1035/23.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач має на утриманні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має статус дитини з інвалідністю підгрупи «А».

Згідно наданої суду банківської виписки, у відповідача наявний єдиний дохід у вигляді щомісячної виплати соціальної допомоги на дитину у розмірі 8 440,50 грн (з 2026 року). Вказане підтверджується також перевіреними судом відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що існують правові підстави для надання відповідачеві розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на строк 12 місяців з моменту ухвалення рішення у справі, а саме шляхом внесення відповідачем до 23 числа кожного місяця платежів у розмірі по 4 822,66 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять дві гривні шістдесят шість копійок), а останній платіж у розмірі 4 822,74 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять дві гривні сімдесят чотири копійки). Перший платіж внести до 23 лютого 2026 року, а останній до 23 січня 2027 року.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали складений та підписаний 06 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська