Постановление суда № 134619218, 02.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 953/7245/25

Провадження № 6/0203/96/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про розстрочення виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила розстрочити виконання рішення від 15.01.2026 року у цивільній справі №953/7245/25 про стягнення з неї на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором в сумі 18640 грн., шляхом здійснення до 10 числа кожного місяця щомісячних платежів в сумі 1553 грн. 33 коп. протягом перших 11 місяців та останнього платежу в сумі 1553 грн. 37 коп., а також звільнити її від сплати судового збору в сумі 1994 грн. 36 коп., стягнуто з неї рішенням суду. В обгрунтування заяви посилалась на її вкрай несприятливий матеріальний стан, що вона є внутрішньо переміщеною особою з м.Маріуполя, яке є тимчасово окупованою територією; не має постійного місця роботи та офіційного доходу. Її сукупний дохід за січень-грудень 2025 року становить 1145 грн. 34 коп., що не забезпечує навіть мінімальних потреб для існування. Тому вона не має можливості одноразово виконати рішення суду. Розмір стягнутого з неї судового збору в сумі 1994 грн. 36 коп. суттєво перевищує 5% її річного доходу. Зокрема, 5% її річного доходу становить 57 грн. 27 коп., тоді як сума судового збору перевищує зазначений показник більш ніж у 35 разів та складає приблизно 174% її річного доходу. Вона не має у власності рухомого чи нерухомого майна.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 13.02.2026 року заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В призначені судові засідання заявниця та представник позивача не`явились.

В наданій заяві ОСОБА_1 просила розглянути останню за її відсутності.

Позивач про причини неявки свого представника не повідомив.

За вказаних обставин та положень ст.ст.211,247,435 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені у розглядаємій заяві, запереченнях представника позивача та відзиві відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 року у цивільній справі №953/7245/25, було частково задоволено позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість в умі 18640 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1994 грн. 36 коп.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ч.ч.1-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

В обгрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду відповідачка посилалась на те, що є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території, не має у власності рухомого або нерухомого майна, офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела доходів.

На підтвердження викладених в заяві обставин відповідачкою було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік, відповідно до якої розмір її доходів за 2025 рік склав 1145 грн. 07 коп.

Суд враховує, що згідно поданого під час розгляду справи відзиву відповідачка визнала позов в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн., зазначила, що готова добровільно відшкодувати судові витрати.

Поряд з цим, такі судові витрати, стягнуті з неї за рішенням суду останньою добровільно відшкодовано не було по теперішній час.

Також відповідачкою не надано доказів щодо вжиття нею дій, спрямованих на урегулювання цього питання у добровільному порядку з позивачем; що не маючи можливості погасити кредитну заборгованість єдиним платежем з урахуванням свого доходу вона намагалась узгодити порядок погашення заборгованості у добровільному порядку.

Крім того, суд приймає до уваги, що заявницею не було надано відомості про її доходи за попередні роки, відповідні витяги з реєстрів щодо наявності або відсутності в неї на праві власності рухомого або нерухомого майна, щодо отримання державної соціальної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, наявності або відсутності коштів на рахунках в банківських установах, наявності або відсутності утриманців, інших боргових зобов`язань.

За вказаних обставин, оскільки відповідачкою не доведено належними та достатніми доказами обставин щодо її фактичного матеріального стану та наявності виняткових обставин, що виключають можливість виконання судового рішення, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.

Керуючись ст.ст.1,33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2,10-13,76-81,211,223,247,258-260,435 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02 березня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак