Решение № 134593421, 05.03.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/435/26

2-а/301/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Гичка О.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови від 14.02.2026, серія ЕНА № 6668322, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі і закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

В позовній заяві Позивач не погоджується з діями Відповідача та прийнятим рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності з тих підстав, що Правил дорожнього руху не порушував, його вина у вчиненні правопорушень не підтверджена будь-якими доказами. З вказаних підстав вважає винесену постанову такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить її скасувати.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 20.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. (а.с.14-15). Відповідно до вищевказаної ухвали суду Відповідачу, згідно до ч.2 ст.77 КАС України було роз`яснено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а також запропоновано, з урахуванням особливостей розгляду справ даної категорії, надати в п`ятиденний строк, з дня вручення ухвали, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і пояснення свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.

Пунктом 1.3Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, в ході розгляду даної справи встановлено, що згідно постанови, від 14.02.2026, серія ЕНА № 6668322 позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП у зв`язку з порушення пункту 2.9.в ПДР та накладено штраф в розмірі 1190 грн. Згідно до постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фіат д.н.з. НОМЕР_1 , 14.02.2026 о 20:36 год , на якому неосвітлювався задній номерний знак в темну пору доби. Чим порушив п.2.9.в. ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. (а.с.7).

Диспозицією ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.

Досліджуючи підстави притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно дост.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З позовної заяви вбачається, що Позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та вважає незаконно винесену постанову поліцейського від 14.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та накладення стягнення у виді штрафу, в обгрунтування вимог зазначає, що у оскаржуваній постанові вказано, що Позивач керував транспортним засобом, на якому не освітлювався задній номерний знав в темну пору доби. Але, перед початком руху ним був перевірений технічний стан транспортного засобу, і всі лампочки горіли, номерний знак був підсвічений. Під час руху у автомобіля , яким він керував перестала працювати одна з двох лампочок освітлення заднього номерного знаку, однак Позивач цього не міг об`єктивно бачити. Отже, враховуючи, що перед початком руху Позивач пересвідчився у справності транспортного засобу, вважає, що у його діях відсутня винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, адже одна із лампочок, які освітлювали номерний знак, перестала працювати під час руху, і він цього не міг бачити. Після зупинки автомобіля інспектором, Позивач попросив виправити несправність на місці, так як мав весь набір інструментів, та запасні лампочки, що повністю відповідало умовам п.31.5. ПДР України, однак інспектор відмовив та безпідставно склав постанову. Крім цього, під час складення постанови інспектором не надано жодного доказу, що автомобіль рухався з не працюючим освітленням номерного знаку, а тільки після зауваження Позивача, що він замінить лампочку на місці зупинки, інспектор сфотографував номерний знак на власний мобільний телефон, коли автомобіль не рухався, при цьому одна лампочка була працюючою та в достатній мірі освітлювала номерний знак і освітлення номерного знаку забезпечувала його чітку видимість з відстані не менше 20 метрів у темний час доби або в умовах недостатньої видимості. Крім цього, постанова складена з порушенням вимог, а саме у графі 7 постанови, де вказуються додатки до неї, поліцейський не зазначив жодного доказу та технічного засобу. Крім цього, Позивачу не були роз`ясненні його права. Також, Позивачем були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та про необхідність залучення захисника. Дані клопотання поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами. Враховуючи викладене, вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, є необгрунтованною, та упередженою, що призвело до незаконного притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведеної норм дає підстави для висновку, що порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

У відповідності зі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 20.02.2026 Відповідачу було запропоновано надати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. На день розгляду справи Відповідачем до суду не надано відзив на позовну заяву з відповідними доказами, які обґрунтовували правомірність прийнятого рішення. Поважність причин про неможливість надання вказаної інформації до суду не надано.

Враховуючи, що справа була призначена до розгляду на 26.02.2026 та 05.03.2026, Відповідач не скористався наданим правом на надання відзиву на позов, до суду не надано будь-якої інформації про неможливість його надання, тому суд, визнає ненадання Відповідачем відзиву на позов без поважних причин та вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у наданій Позивачем копії оскаржуваної постанови, в порушення вимог ст.ст.268,283 КУпАП не міститься відомості про докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює суд перевірити правомірність дій інспектора та оцінки доказів при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

У зв`язку із неподанням Відповідачем відзиву на позов без поважних причин у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України дії Відповідача кваліфікуються судом як визнання позову. Оскільки лише оскаржувана постанова не може беззаперечним доказом вини Позивача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2026, серія ЕНА № 6668322, є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 КАС України. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях Позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Порушення порядку, встановленого законом при складані вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення ч.1 ст.121-3 КУпАП, суд вважає безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.

Як встановлено з матеріалів справи за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Закарпатській області сплачений судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 268, 278, 280 КУпАП, ч.2 ст.77, ст.246, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову від 14.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 6668322, винесену інспектором СРПП відділення №1 (м.Іршава) Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Дудла Олександром Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

- відповідач Головне управління національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Ф.Ракоці, 13);

Повне судове рішення складено 05.03.2026.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка