Постановление суда № 134587316, 05.03.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3142/17

1-кп/296/53/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2026 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у наступному.

1. Так, 22.03.2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходився в приміщенні «Аптеки низьких цін» за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 12.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на викрадення будь-якого чужого цінного майна, тому реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у цей час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 шляхом вільного доступу із правої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_8 , який знаходився в приміщенні тієї ж аптеки, таємно викрав майно останнього, а саме:

- мобільний телефон марки «Самсунг» моделі «G-900 FD Duos» в корпусі білого кольору ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 вартістю 9 086 грн. 25 коп.

Після чого ОСОБА_5 утримуючи викрадене майно при собі з місця вчинення злочину зник.

В подальшому, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, зазначеним викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 9 086 гривень 25 копійок.

2. Крім цього, 06.02.2017 року близько о 04 год. 50 хв. в той час коли ОСОБА_4 перебував по пров. Паперовому у м. Житомирі у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до володіння особи, а саме до гаражного приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає діючи умисно, таємно, усвідомлюючи, що він порушує недоторканність володіння особи, без згоди власника, за допомогою заздалегідь підготовлених знаряддя, а саме предмету схожого на відмичку, застосовуючи фізичну силу, відчинив два навісні замки, що кріпилися на вхідних воротах зазначеного гаражного приміщення, та у такий спосіб проник всередину, чим порушив його недоторканність, гарантовану положеннями статті 30 Конституції України.

3. Крім цього, в період часу з 23 год. 00 хв. 19.02.2017 року по 07 год. 30 хв. 20.02.2017 року ОСОБА_4 перебував в приміщенні гуртожитку пральної кімнати загального користування що розташована на 3-му поверсі будинку АДРЕСА_2 . В цей час та зазначених обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення будь-якого майна, яке знаходилось у вказаному приміщенні. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 в цей же день та час, користуючись тим, що за ним із сторонніх осіб ніхто не спостерігає та його дії залишаються таємними, таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить гр. ОСОБА_9 а саме:

- електричну дрель марки «Ейнхель» вартістю 700 грн. 00 коп.;

- болгарку марки «Горизонт» вартістю 800 грн. 00 коп.;

- шліфувальну машину марки «Крафт» вартістю 600 грн. 00 коп.;

- електричний зварювальний апарат вартістю 2 000 грн. 00 коп.;

- автомобільний зарядний пристрій вартістю 50 грн. 00 коп.;

- набір свердл вартістю 500 грн. 00 коп.;

- механічний степлер вартістю 100 грн. 00 коп.

Після чого ОСОБА_4 утримуючи викрадене майно при собі з місця вчинення злочину зник.

В подальшому, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, викраденими речами розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4 750 гривень 00 копійок.

4. Крім цього, 26.04.2017 близько 19 години 00 хвилини у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували поблизу буд. № 70 б, що по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: із автомобіля марки «Мазда 3», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, пересвідчившись, в тому що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_4 підійшов до вказаного автомобіля, що належить ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_4 , скориставшись заздалегідь підготовленим предметом, шляхом підбору ключа, відкрив передні водійські дверцята та з метою повторного таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 проник до вказаного автомобіля у такий спосіб, а ОСОБА_5 діючи за попередньою злочинною змовою знаходився поруч спостерігаючи за обстановкою.

Продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у автомобілі марки «Мазда 3», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 оглянув вказане авто, де виявив та викрав чуже майно, а саме:

- жіночу косметичку, вартістю 3000 гривень 00 копійок, яка належить ОСОБА_10 ..

В подальшому, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він:

- своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України;

- своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він:

- своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до володіння особи, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України;

- своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України;

- своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України.

На даний час в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 було заявлено клопотання про закриття даного кримінального провадження за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ) та його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даних кримінальних правопорушень в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 було заявлено клопотання про закриття даного кримінального провадження за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ) та його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даних кримінальних правопорушень в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_5 , якому було роз`яснено його право захищатись від обвинувачення та доведення справи до кінцевого судового рішення з метою його реабілітації, повністю підтримав клопотання свого захисника про закриття даного кримінального провадження за спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 , якому було роз`яснено його право захищатись від обвинувачення та доведення справи до кінцевого судового рішення з метою його реабілітації, повністю підтримав клопотання свого захисника про закриття даного кримінального провадження за спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заявлених стороною захисту клопотань та закриття даного кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України відповідно до обвинувальних актів за вказаною підставою та повідомила, що у матеріалах досудового розслідування та судового слухання відсутні відомості щодо ухилення обвинувачених від правосуддя та вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши обвинувачених, захисників, прокурора доходить наступного.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, яке здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 284 ч.7 КПК України, у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину.

Пунктом 1 частини 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Пунктом 3 частини 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років у разі вчинення нетяжкого злочину.

При цьому суд зазначає, що ст. 49 КК України, визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину: протягом цих строків особа не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

При цьому суд враховує, що застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин, тобто застосування норм матеріального кримінального права можливо лише одночасно із застосуванням норм кримінально процесуального закону.

Обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення у відповідності до ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку у відповідності до ч. 3 ст. 285 КПК України, і відповідно й обрання тої чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.

При цьому частиною 4 статті 286 КПК визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Зазначені вище нормативні положення спрямовані на реалізацію вимог закріпленої в ч. 6 ст. 22 КПК України засади змагальності сторін, згідно з якою суд, залишаючись об`єктивним і неупередженим, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а також закріпленої в ч. 1 ст. 26 КІІК України засади диспозитивності, за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З огляду на п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули п`ять років - разі вчинення нетяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження злочини, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України - був вчинений 22.03.2016 року, за ч. 2 ст. 185 КК України був вчинений 26.04.2017 року.

Таким чином, на час розгляду судом клопотання сторони захисту про закриття даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 49 КК України, минуло більше, ніж 5 років з дня вчинення інкримінованих йому злочинів, при цьому, матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження злочини, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме: за ч. 1 ст. 162 КК України був вчинений 06.02.2017 року, за ч. 2 ст. 185 КК України був вчинений 19.02.2017 року та за ч. 2 ст. 185 КК України - був вчинений 26.04.2017 року.

Таким чином, на час розгляду судом клопотання сторони захисту про закриття даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 49 КК України, минуло більше, ніж 5 років з дня вчинення інкримінованих йому злочинів, при цьому, матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч 3 ст. 285 ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Отже, системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, в тому числі самим обвинуваченим або його захисником.

Також суд бере до уваги постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2018 року за № 346/883/15-к, де зазначено наступне: «У ст.49 КК визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не переривався в зв`язку із ухиленням обвинуваченого від правосуддя)».

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 є таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ) таким, що підлягає закриттю в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину, від слідства та суду не ухилявся, що потягло б за собою зупинення даного кримінального провадження, з моменту вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень пройшло більше, ніж 5 років.

Обвинуваченому було роз`яснено в судовому засіданні наслідки закриття даного кримінального провадження за строками давності притягнення до кримінальної відповідальності та те, що дане закриття є закриттям з нереабілітуючих обставин та потерпілі мають право звернутись з цивільним позовом до нього в порядку цивільного судочинства.

Крім того, на підставі викладеного суд доходить висновку про те, що клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 є таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ) таким, що підлягає закриттю в зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину, від слідства та суду не ухилявся, що потягло б за собою зупинення даного кримінального провадження, з моменту вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень пройшло більше, ніж 5 років.

Обвинуваченому було роз`яснено в судовому засіданні наслідки закриття даного кримінального провадження за строками давності притягнення до кримінальної відповідальності та те, що дане закриття є закриттям з нереабілітуючих обставин та потерпілі мають право звернутись з цивільним позовом до нього в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284 ч.2 п. 1, 285 ч.1 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України, не судимого, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12016060020002054 від 23.03.2016 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України (за епізодом потерпілого ОСОБА_8 ) - закрити.

Кримінальне провадження № 12017060020001525 від 24.03.2017 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодом потерпілого ОСОБА_11 ) - закрити.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілим право на пред`явлення вказаного цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прип`ять, Чорнобильського р-ну, Київської обл., громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12016060020002054 від 23.03.2016 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України (за епізодами потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_9 ) - закрити.

Кримінальне провадження № 12017060020001525 від 24.03.2017 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодом потерпілого ОСОБА_11 ) - закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 залишити без розгляду, роз`яснивши потерплому право на пред`явлення вказаного цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 7 днів з наступного дня після її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1