Постановление суда № 134587191, 05.03.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3853/20

Провадження № 2-і/274/14/26

Ухвала

Іменем України

05.03.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» , боржник : ОСОБА_1 , треті особи : Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі №274/3853/20 -

встановив:

Заявник через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі №274/3853/20 від 05.11.2020, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "«Приватбанк» боргу, а саме : ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа по справі №274/3853/20 від 05.11.2020.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлений графік повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист №274/3853/20 від 05.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувався сторонами по справі.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №63850260 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 14.11.2023 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Заявник стверджує, що ТзОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 24.02.2026 року заяву ТзОВ "Капіталресурс" прийнято до розгляду ( а.с. 20).

Згідно поданої заяви, представник заявника просить розгляд справи провести за її відсутності ( а.с.3- зворот).

26.02.2026 року представником Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу суду подано заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відділу.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, що в порядку ст. 442 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду заяви та не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно до ч.1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З цього випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про зміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення.

Вирішуючи вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за рішенням суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року заявник є правонаступником АТ КБ «Приватбанк».

Однак до заяви не додано повного тексту договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року та додатки до такого договору. Із 16 сторінок заявником додано лише 4 з них, що позбавляє суд можливості дослідити його зміст.

З неповного тексту договору факторингу вбачається, що 22.08.2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (клієнт) відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань, а ТОВ «Капіталресурс» (фактор) здійснює фінансування шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 7-9).

Як слідує із неповного тексту договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

Разом з тим, заявником не підтверджено, що надана копія Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань відповідає формі, що наведена у додатку №2 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року (такий додаток відсутній).

Із копії Акту №2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025 слідує, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань №2 від 05.09.2025. Кількість основних договорів, за якими відступаються права вимоги складає 52412. Заборгованість боржників за Правами грошової вимоги становить 665954472,11 грн (а.с.9,11).

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМРУ МЮ (м.Київ) від 14.11.2023 у ВП №63850260 виконавчий лист №274/3853/20 від 05.11.2020 повернуто стягувачу (а.с.12).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа №274/3853/20 від 05.11.2020 немає (а.с.10).

Суд вважає, що без оцінки повного змісту договору факторингу, в т. ч. на предмет фінансування фактором клієнта, неможливо встановити виконання всіх умов для переходу права вимоги, відповідно неможливо вважати доведеним факт правонаступництва заявника за кредитним договором за яким боржником є ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обстави (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстави, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обстави справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Подання заявником доказів на підтвердження обставин правонаступництва є обов`язковим для вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Отже заявником не додано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідно до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року АТ КБ «Приватбанк» дійсно відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» свої права вимоги саме за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що заявником не доведено факту відступлення АТ КБ «Приватбанк» своїх прав вимоги за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 . Відтак, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю.

Аналогічно такий висновок стосується і вимоги щодо видачі заявнику дубліката виконавчого документа, заявником не надано доказів втрати виконавчого листа.

Керуючись ст. 55, 76-81,89,211,247,258-261,354, 442 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс", боржник : ОСОБА_1 , треті особи : Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі №274/3853/20 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя: Т.М. Вдовиченко