Решение № 134583476, 05.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 березня 2026 р. справа № 520/26200/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61010, код ЄДРПОУ 38982285) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000006/2, прийняте Київською митницею Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000053, прийняту Київською митницею Державної митної служби України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, 09.12.2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" та Peters & Burg Kft (Угорщина, продавець) укладений контракт № 52 купівлі-продажу товару (далі «контракт»).

Пунктом 1.1 контракту № 52 купівлі-продажу товару від 09.12.2019 року передбачено, що Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти від Продавця на умовах CFR-Odesa (Ukraine), FCA-Cegled (Hungary) «Інкотермс 2010» Товар з найменуванням відповідно до Специфікації (Додатку) до Контракту, яка є невід`ємною частиною Контракту.

В пункті 3.1 контракту № 52 купівлі-продажу товару від 09.12.2019 року вказано, що у кожному випадку умови поставки указуються в інвойсі.

Згідно з додатковою угодою № 7 від 31.01.2022 до контракту № 52 від 09.12.2019 купівлі-продажу товару виходить, що п.1.1 розділу 1 контракту викладено в наступній редакції: «Продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти від продавця на умовах CFR-Одеса (Україна) та/або FCA Cegled (Hungary), FCA-Szolnok (Hungary) Інкотермс 2010 товар з найменуванням відповідно до Специфікації (Додатку) до Контракту, яка є невід`ємною частиною контракту».

Відповідно до додаткової угоди № 7 від 31.01.2022р. до контракту № 52 від 09.12.2019 купівлі-продажу товару виходить, що п.3.1 розділу 3 контракту викладено в наступній редакції: «Транспортування партій товару здійснюється за рахунок покупця наземним видом транспортування на умовах поставки CFR-Одеса (Україна) та/або FCA Cegled (Hungary), FCA-Szolnok (Hungary) Інкотермс 2010. У кожному випадку умови поставки указуються в інвойсі. Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмової заявки покупця переданої по факсу».

Від 15.01.2024 між ТОВ «ТД «НЕРТУС» (Україна, покупець) та Peters & Burg Kft (Угорщина, продавець) було укладено додаткову угоду № 15 до контракту купівлі- продажу № 52 від 09.12.2019 року, якою було викладено розділ 3, п.3.6 Контракту у наступній редакції: «покупець при необхідності через економічну доцільність реалізації на внутрішньому ринку може розміщувати і переміщати Товар, який знаходиться у режимі митного складу ТОВ «Склад М» (юр. адреса: 61123, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 40Д, кв. 62; адреси митних складів: - 62495, Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 22; - 57113, Миколаївська обл., Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул. Промислова, 12; - Львівська обл., Стрійський район, с. Добряни, вул. Зелена, 8; - 09001, Київська обл., Білоцерківський район, м. Сквіра, вул. Київська, буд. 33.

Продавець надіслав на адресу покупця прайс лист від 01.06.2024 року, згідно якого продавець Peters & Burg Kft пропонує до поставки протягом 2024 року наступний препарат: гербіцид Мотор, РК, ціна в доларах США за 1 л/кг 3,97, вказані ціни діють на умовах поставки FCA Цеглед/Солнок/Шеле.

На виконання вказаного контракту сторонами підписано додаток № 77 від 23.09.2024 року «Специфікація» до контракту купівлі-продажу товару № 52 від 09.12.2019р. згідно якого виходить, що загальна кількість до поставки Товару складає: гербіцид Мотор, РК, 3,97 дол. США за л/1, кількість товару 17 000, загальна вартість саме цього товару у дол. США 67 490.

Продавцем було виставлено ТОВ «ТД «НЕРТУС» інвойс № PET8-SZ-1179997 від 03.10.2024 року. У вказаному інвойсі визначено строк оплати за товар та умови поставки FCA Szolnok.

На виконання вказаного контракту на митну територію України автомобільним транспортом на адресу ТОВ «ТД «НЕРТУС» було здійснено поставку товару.

Факт відвантаження продавцем товару покупцю на виконання додатку № 77 від 23.09.2024 «Специфікація» до контракту та вказаного вище інвойсу підтверджується експортною декларацією країни відправлення та міжнародною автотранспортною накладною формою (CMR) № 24100497 від 04.10.2024.

З метою митного оформлення товару, імпортованого на підставі вищевказаного Контракту, позивач надав до Київської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію ІМ 40 АА № 25UA100250201301U0 від 01.04.2025 з документами на підтвердження заявленої митної вартості на товар гербіцид Мотор, РК: сертифікат якості б/н від 03.10.2024, пакувальний лист № PET8-ML-1179181 від 03.10.2024, інвойс № PET8-SZ-1179997 від 03.10.2024, міжнародна автотранспортна накладна форма (CMR) № 24100497 від 04.10.2024, сертифікат про походження товару № 456143 від 07.10.2024, калькуляція транспортних витрат № 16/12-01 від 16.12.2024, довідка про транспортні витрати № 48 від 04.10.2024, додаткова угода № 15 від 15.01.2024, додаткова угода № 7 від 31.01.2022, додаток № 77 від 23.09.2024, контракт № 52 від 09.12.2019р. купівлі-продажу товару, договір № 02/02-ХР/ТДН на надання транспортних послуг, посвідчення А09991 від 25.04.2023 по 31.12.2032.

У цій декларації митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення вартості у розмірі 751 253 грн. 53 коп., яка вираховується при додаванні вартості товару за інвойсом 17 944,40 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення та витрат на транспортування товару до кордону України в розмірі 7946 грн. 24 коп.

За результатами митного контролю, керуючись вимогами ч.2, ч. З, ч.4 ст.53, ст. ст. 54, 57 МК України, Відповідачем надісланий запит від 01.04.2025 про надання додаткових документів.

На запит митного органу позивач під час процедури митного оформлення надав: прайс-лист від 01.06.2024, заявку на перевезення № 62 від 04.10.2024, експортну декларацію MRN № 24HU3210101D1607D2 від 04.10.2024 з Угорщини, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.10.2024 № 1011, калькуляцію від 11.06.2024, лист № 02/04-01 від 02.04.2025, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.03.2025 № 565.

Також, декларант подавав до митного органу лист Продавця Peters & Burg Kft від 21.08.2024 про те, що маємо прохання в прайсі від 01.06.2024 на поставку товарів для компанії ТОВ «ТД «НЕРТУС» вважати вірною дату 01.01.2024.

У зв`язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000006/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000053.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

Щодо копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що такий документ не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, також він не підтверджує комерційні умови поставки, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Щодо експертного висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.03.2025 № 565, суд зазначає, що даний висновок є належним документом, що підтверджує справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що експертний висновок носить консультаційний характер та по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару, з урахуванням того, що розбіжностей з іншими документами, наданими при розмитненні, висновки експерта не містять.

Щодо прайс-листа, суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Щодо посилання митного органу, що у додатку до контракту № 52 від 09.12.2019 (додаток № 77 від 23.09.2024) не зазначені відомості щодо вартості тари, упаковки та маркування», суд зазанчаєтаке.

Відповідно до п.4.1 Контракту № 52, ціна товару визначається в доларах США (USD) та включає: вартість товару, тари, упаковки, маркірування. Усі цінові показники за Контрактом зазначаються у Специфікації.

У Специфікації № 77 від 23.09.2024 до контракту № 52 від 09.12.2019 року вказано кількість, ціну, одиницю виміру товару гербіцид Мотор, РК, 3,97 дол. США за л/1, а безпосередньо в ціну товару вже включено вартість товару, тари, упаковки, маркування. Позивач під час процедури митного оформлення товару надав митному органу додаткові документи - калькуляцію від 11.06.2024, в якій зазначені всі складові: речовину препарату (товару), пакування, накладні витрати, транспорт, інше. Тобто, пакування включено в ціну товару.

Відповідно до п.8.1 Контракту, пакування, в якому відвантажується товар повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та зберіганні.

Згідно з п.8.2 Контракту, товар поставляється в оригінальній упаковці, а саме, у пластмасових каністрах ємністю 1л, 5л, 10л, 20л, 100л, 200л, пакетах, а також у картонних коробках.

Згідно з п.8.3 Контракту, тара та пакування входить до вартості товару та не повертається.

Тобто, продавець і покупець в Контракті чітко узгодили між собою, що вартість тари (упаковки), а також маркування товару включається до ціни товару, яка підлягає сплаті.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вартість товару за Контрактом № 52 від 09.12.2019 включає тару, упаковку та маркування, які підтверджуються як положеннями контракту та специфікації № 77 від 23.09.2024, так і наданою калькуляцією від 11.06.2024. Таким чином, ці складові враховані у заявленій митній вартості товару, а вимога митного органу щодо їх окремого зазначення є необґрунтованою.

Щодо посилання митного органу на нібито невизначені умови оплати за контрактом № 52 від 09.12.2019 та інвойсом № PET8-SZ-1179997 від 03.10.2024, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 5.1 5.3 Контракту № 52:

- Платежі за товар здійснюються у доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця за поставлену партію товару протягом 9 місяців з моменту реалізації товару;

- Можливе здійснення передплати за товар, але не пізніше 31.12.2019; у випадку передоплати терміни поставки не повинні перевищувати 120 календарних днів; Якщо товар поставляється після 31.12.2020, платежі за нього мають бути здійснені протягом 180 календарних днів з дати поставки;

- Фактична оплата або спосіб здійснення платежу (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну товару, визначену контрактом.

Відповідно до п.6.2 6.3 Контракту, прийняття та здавання товару здійснюється протягом 24 годин з моменту поставки, а супровідні документи включають інвойс, пакувальний лист, CMR, CARNET TIR та коносамент (якщо такі є).

З урахуванням цього, наданий декларантом інвойс № PET8-SZ-1179997 містить достатні відомості для ідентифікації поставки оцінюваного товару: інформацію про покупця, номер інвойсу, номер контракту; умови поставки (FCA Szolnok, дата виконання «згідно контракту»); відправника та країну походження товару; код товару, опис, кількість за одиницю, ціну та загальну ціну; строки виконання.

Надані декларантом супровідні документи (контракт, специфікація, прайс-лист, калькуляція) підтверджують наявність усіх необхідних відомостей щодо ціни товару, включаючи складові (вартість товару, тари, упаковки, маркування, транспортні витрати, накладні витрати).

Суд робить висновок, що надані документи забезпечують належне визначення митної вартості товару, а доводи митного органу є безпідставними.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.07.2024 у справі №120/15468/23, відповідно до якої розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61010, код ЄДРПОУ 38982285) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості,-

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000006/2, прийняте Київською митницею Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2025 року № UA100250/2025/000053, прийняту Київською митницею Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (вул. Нетіченська, буд. 25, офіс 21, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61010, код ЄДРПОУ 38982285) судовий збір у сумі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять) грн 42 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 05 березня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ