Решение № 134573994, 05.03.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/168/26

Провадження № 2-о/210/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності документа, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з заявою про встановлення факту належності документа, в якому просила суд встановити факт, що довідка про реєстрації особи громадянином України №6889/04, видана на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви заявниця зазначила, що вона звернулась до Відділу №11 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. За результатами розгляду її заяви їй було відмовлено в оформленні паспорту, у зв`язку з виявленням розбіжностей в написанні її прізвище, а саме: в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому 01.10.2004 року, її прізвище зазначено як « ОСОБА_2 », а у довідці №6889/04 про реєстрації особи громадянином України її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ». Вказані розбіжності є наслідком різного написання прізвища заявниці. У зв`язку з чим, заявниця звернулася до суду з вказаною заявою.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2026 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Ухвалою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 23 січня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі.

Присутня у судовому засіданні 26 лютого 2026 року, заявниця заявлені вимоги підтримала та просила суд встановити факт належності їй довідки про реєстрації особи громадянином України №6889/04.

Присутня у судовому засіданні 26 лютого 2026 року представник заінтересованої особи по справі ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

05 лютого 1977 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу було складено відповідний актовий запис №198, після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 (російською мовою), що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 05.02.1977р. (а.с.7).

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 який виданий 01 жовтня 2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Відповідно до Довідки УМВС України в Дніпропетровській області №6889/04 про встановлення факту належності до громадянства України видана за підписом в.о. начальника ВГІРФС УМВС України в Дніпропетровській області Клименко В.В. видана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Дніпропетровська область, з 04.06.2004 року встановлено належність до громадянства України згідно п.2 ст.3 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001. Разом з нею встановлена належність до громадянства України дітям: син - ОСОБА_8 , 1990р.н. (а.с.10).

З Листа вих.№1229-1413/1229-25 від 17.07.2025р. за підписом начальника відділу №11 у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області М.Поліщук вбачається, що після прийняття до розгляду заяви-анкети №30279875 від 10.07.2025р. та доданих до неї документів працівником територіального підрозділу було здійснено заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та виявлено розбіжності в графі «прізвище», а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 01.10.2004 року на прізвище « ОСОБА_2 », що суперечить довідці №6889/04 про реєстрації особи громадянином України, де зазначено прізвище - « ОСОБА_3 ». Посилаючись на п.п.5 п.82 Порядку оформлення виді, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспортів України для виїзду за кордон» №152 від 07.05.2014р., прийнято рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно ст.257 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі; прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз`яснення, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо, зокрема, тотожності осіб, а також імені, по-батькові та прізвища осіб, які по-різному записані у документах.

Заявник вправі у таких справах звернутися в суд про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу.

Верховний Суд роз`яснив, що у випадках, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвища, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У пункті 12 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року прописано, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по- батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення:

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року №643/6447/19 (провадження №61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження №61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі №554/3600/19 (провадження №61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі №636/4087/19 (провадження №61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження №61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження №61-18230св19).

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що довідка про реєстрації особи громадянином України №6889/04, видана на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведена та не викликає сумнівів.

Таким чином, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення, при цьому спір про право цивільне відсутній, а метою встановлення факту, що має юридичне значення - належності правовстановлюючого документа ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа.

Керуючись ст.ст.5, 6, 10, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності документа, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що довідка про реєстрації особи громадянином України №6889/04, видана на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович