Постановление суда № 134534629, 04.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.03.2026

Справа № 334/1644/26

Провадження № 2/334/1953/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 року

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 із позовом до Боліваріанської республіки Венесуела, Директора Спеціальної Служби Максимальної Безпеки Родео І про порушення прав людини та незаконний арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 із позовом до Боліваріанської республіки Венесуела, Директора Спеціальної Служби Максимальної Безпеки Родео І про порушення прав людини та незаконний арешт майна.

При вирішенні питання про прийняття в провадження позовної заяви та відкриття провадження по даній справі, перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам закону.

Так у позові зазначено відповідачами Боліваріанську республіку Венесуелу та Директора Спеціальної Служби Максимальної Безпеки Родео І, проте в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України не зазначено місцезнаходження відповідачів, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вимог п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову.

В порушення вимог п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України оскільки позов заявлений до двох відповідачів не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В порушення вимог п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, що підтверджують вказані у позові обставини.

В порушення вимог п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

В порушення п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з прохальної частини позову позивач просить почати судове провадження щодо матеріальної компенсації у розмірі 250000 доларів США у відшкодування вищевказаної шкоди з позивача, а не з відповідачів.

Відповідно до норм ЦПК України, зміст позовних вимог - це певна форма захисту порушеного права, яку просить позивач застосувати на його відновлення. Зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.

Частина перша статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, обмеження права на справедливий суд, зокрема шляхом застосування судового імунітету держави, є таким що відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року) лише у разі, якщо таке обмеження: 1) переслідує законну мету, 2) є пропорційне меті, яка переслідується, та 3) не порушує самої сутності права на доступ до суду (Ashingdane v the United Kingdom (скарга № 8225/78), рішення від 28 травня 1985 року, § 57; Oleynikov v. Russia (скарга № 36703/04), рішення від 14 березня 2013 року, § 55; Fogarty v. the United Kingdom (скарга № 37112/97), рішення від 21 листопада 2001 року, § 33; Cudak v. Lithuania (скарга № 15869/02), рішення від 23 березня 2010 року, § 55).

Відповідно до статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004), що відображає звичаєве міжнародне право, держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.

Застосування імунітету не дорівнює відмові у правосудді. Позов до держави може бути пред`явлено у судах даної держави, а в судах іншої держави виключно з її мовчазної або чітко висловленої згоди.

Позовну заяву викладено державною мовою, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Положення частин 2, 3 статті 22 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02.12.2004 також передбачають, що вручення документів про судовий спір, який вказаний в пункті 1сi), вважається здійсненим, при отриманні таких документів міністерством закордонних справ. Ці документи супроводжуються, при необхідності, перекладом на офіційну мову чи одну з офіційних мов відповідної держави.

Таким чином, позивач має здійснити відповідні переклади позову та доданих до нього матеріалів на мову відповідача - держави Боліваріанська Республіка Венесуела, з метою з`ясування судом наявності або відсутності згоди іноземної держави, яка є відповідачем у справі, висловленої через уповноважених осіб або компетентні органи, на розгляд у суді даного спору.

Офіційною мовою у держави Боліваріанська Республіка Венесуела є іспанська.

Позивачем позовну заяву подано до суду українською мовою, та до неї не долучено переклад на вказану вище мову

Окрім того, згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.4 ч.2 п.1 п.п.1 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів (16640 грн.) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Також відповідно до п.11 ч.2 ст.2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

При цьому слід зазначити, що вказаним вище Законом не передбачено пільг щодо сплати судового збору за позовами про відшкодування шкоди до інших держав, крім держав Україна та Російська Федерація.

Отже, сума судового збору, яка підлягає до сплати позивачем при зверненні до суду з вказаним вище позовом становить 16640 грн.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру у розмірі 16640 гривень 00 копійок, який слід перерахувати на належний розрахунковий рахунок UA828999980313131206000008512, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа) та додати оригінал квитанції до суду.

Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену позовну заяву залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених вище, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору або документу, що звільняє від сплати судового збору, копії позовної заяви з додатками для відповідачів, долучення перекладу позовної заяви іспанською мовою, який повинен бути засвідчений нотаріально або перекладачем, чия кваліфікація підтверджена, з дотриманням вимог міжнародних договорів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 із позовом до Боліваріанської республіки Венесуела, Директора Спеціальної Служби Максимальної Безпеки Родео І про порушення прав людини та незаконний арешт майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Гнатюк О. М.