Постановление суда № 134517713, 02.03.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/139/26

Провадження № 2-н/634/8/26

"02" березня 2026 р.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожити природний газ,-

встановив:

05 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожити природний газ.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 головуючим суддею визначено Зимовського О.С. Справа передана судді 09.02.2026.

Дослідивши заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (частина друга статті 167 ЦПК України) .

Відповідно до положень частин 5-7 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що необхідність встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника зумовлене обов`язком суду надіслати боржникові заяву про видачу судового наказу з доданими до неї документами після його видачі.

Специфіка наказного провадження полягає в тому, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. Тобто боржник не знає і в силу приписів розділу ІІ ЦПК України не повинен знати про розгляд його справи в наказному провадженні.

За таких обставин, неможливість установити зареєстроване місце проживання (перебування) боржника нівелює його право на подання заяви про скасування судового наказу і не узгоджується із засадами змагальності та рівності сторін.

11.02.2026 року судом у відповідності до ч.5. ст.165 ЦПК України направлявся запит до Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання чи перебування боржника та згідно відповіді, яку отримано 18.02.2026 року боржник ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться.

Отже, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, тому у видачі судового наказу слід відмовити.

Окрім того, 13 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Товариства, подане адвокатом Василенко А.М. про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 66,56 грн.

Клопотання мотивоване тим, що під час сплати судового збору Товариство не врахувало понижуючий коефіцієнт для сплати судового збору за подання заяви через підсистему «Електронний суд».

Дослідивши вказане клопотання, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 4-1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Товариство подало заяву про видачу судового наказу в електронній формі, тому сума судового збору, що підлягала сплаті за його подання, становить 266,24 грн (3 328,00 грн*0,1*0,8).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Піреус Банк МКБ» № 853 від 04.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮФ «Еверлігал» сплатило судовий збір у сумі 332,80 грн за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

За таких обставин, надмірно сплачений судовий збір в сумі 66,56 грн слід повернути особі, яка його сплатила - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮФ «Еверлігал».

З огляду на викладене, клопотання Товариства суд задовольняє повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 160, 161, 164, 165, 169, 170, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя

постановив:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, відмовити повністю.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що відповідно ч. 2 ст. 161 ЦПК України їх вимоги можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, задовольнити повністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮФ «ЕВЕРЛІГАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43016878, з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у сумі 66,56 (шістдесят шість гривень 56 копійок) гривень, відповідно до платіжної інструкції № 853 від 04.02.2026 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Піреус Банк МКБ» МФО 300658.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: