№ 13448607, 02.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2010 р. № 2-а- 8005/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача - Гладкової В.П.

представника позивача - Перцевої Т.О.

представника відповідача - Каламайки Д.Ю.

представника відповідача - Под'ячевої Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації

до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області

прочасткове скасування вимоги ,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно ревізійного управління в Харківській області, в якому просив частково скасувати вимогу КРВ в Харківському районі №120-15/627 від 09.06.2010р. про усунення порушень виявлених ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства теплових мереж Харківського району за 2009 рік та завершений звітній період 2010р. відносно наступного:

- відшкодування до каси підприємства зайво виплаченої заробітної плати, доплати на загальну суму 1480грн;

- проведення коригування та взаємозвірки з державними цільовими фондами по незаконно виплаченої заробітній платі на суму 534,48грн.;

- стягнення з орендарів пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61грн., а саме: ТОВ фірма «Геліос» в сумі 1468,74грн. та ФО-П ОСОБА_5 в сумі 1187,87грн.;

- відшкодування до каси підприємства суми зайво списаного пального у розмірі 11995,95грн.;

- перерахування до районного бюджету розвитку суми у розмірі 1589390,06грн., отриманих підприємством від реалізації комунального майна;

- покласти на відповідача судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України.

В обґрунтування позову КП теплових мереж Харківського району Харківської РДА вказало, що Контрольно-ревізійним відділом в Харківському районі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та завершений звітній період 2010р. За результатами ревізії 14.05.2010р. КРВ в Харківському районі був складений акт № 120- 20/048 перевірки фінансово-господарської діяльності КПТМ за вказаний період, який був підписаний позивачем із запереченнями. 09.06.2008р. КРВ в Харківському районі було висунуто вимогу №120-15/627 про усунення встановлених порушень, а саме: відшкодувати до каси підприємства зайво виплачену заробітну плату, доплату на загальну суму 2679,83грн; провести коригування та взаємозвірки з державними цільовими фондами по незаконно виплаченої заробітній платі на суму 993,14грн.; стягнути з орендарів пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61грн. (ТОВ фірма «Геліос» в сумі 1468,74грн. та ФО-П ОСОБА_6 в сумі 1187,87грн.); відшкодувати до каси підприємства суму зайво списаного пального у розмірі 11995,95грн.; перерахувати до районного бюджету розвитку суму у розмірі 1589390,06грн., отриманих підприємством від реалізації комунального майна; перерахувати до бюджету зайво отриманих бюджетних коштів у розмірі 35247, 37 грн.; відшкодувати суми завищення вартості виконаних робіт підрядними організаціями у розмірі 12360,00грн. З даними вимогами КПТМ частково незгодне, оскільки вважає їх необґрунтованими. Відображені у вищезазначеному акті ревізії порушення в розрізі оскаржених епізодів, позивач не вчиняв. Висновки відповідача, на думку позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач у своїй діяльності керується нормами діючого законодавства та надав до перевірки усі необхідні документи. Разом з тим, відповідачем висунуто до позивача вимоги, які не можуть бути останнім виконанні, оскільки порушують права підприємства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що висновки, викладені в акті ревізії цілком вірні та обґрунтовані, а предявлені вимоги правомірні та повинні бути виконані.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях, просили відмовити у задоволенні позову КП теплових мереж Харківського району Харківської РДА.

Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом в Харківському районі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача - Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та завершений звітній період 2010р.

Результати ревізії оформлені актом від 14.05.2010р. № 120-20/048, який був підписаний позивачем із запереченнями.

09.06.2008р, з посиланням на даний акт ревізії відповідачем, було висунуто вимогу №120-15/627 про усунення встановлених порушень, а саме: відшкодувати до каси підприємства зайво виплачену заробітну плату, доплату на загальну суму 2679,83грн; провести коригування та взаємозвірки з державними цільовими фондами по незаконно виплаченої заробітній платі на суму 993,14грн.; стягнути з орендарів пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61грн. (ТОВ фірма «Геліос» в сумі 1468,74грн. та ФО-П ОСОБА_6 в сумі 1187,87грн.); відшкодувати до каси підприємства суму зайво списаного пального у розмірі 11995,95грн.; перерахувати до районного бюджету розвитку суму у розмірі 1589390,06грн., отриманих підприємством від реалізації комунального майна; перерахувати до бюджету зайво отриманих бюджетних коштів у розмірі 35247, 37 грн.; відшкодувати суми завищення вартості виконаних робіт підрядними організаціями у розмірі 12360,00грн.

З даними вимогами КПТМ частково незгодне, а саме: вимогу в частині відшкодування до каси підприємства зайво виплаченої заробітної плати, доплати на загальну суму 1480грн; проведення коригування та взаємозвірки з державними цільовими фондами по незаконно виплаченої заробітній платі на суму 534,48грн.; стягнення з орендарів пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61грн., а саме: ТОВ фірма «Геліос» в сумі 1468,74грн. та ФО-П ОСОБА_5 в сумі 1187,87грн.; відшкодування до каси підприємства суми зайво списаного пального у розмірі 11995,95грн.; перерахування до районного бюджету розвитку суми у розмірі 1589390,06грн., отриманих підприємством від реалізації комунального майна просить скасувати як незаконну та необґрунтовану.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірної вимоги слугували відображені в акті ревізії від 14.05.2010р. № 120-20/048 висновки відповідача про ряд порушень фінансової дисципліни збоку позивача.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

За своєю правовою суттю вимога органу контрольно-ревізійної служби України є правовим актом індивідуальної дії, позаяк є юридичною формою рішення названого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, вимога органу контрольно-ревізійної служби України як рішення суб'єкта владних повноважень має задовольняти приписам ч.3 ст.2 КАС України, де указано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що згідно п.1 вимоги № 120-15/627 від 09.06.2010р. на підприємство позивача покладено обовязок відшкодувати до каси підприємства зайво виплачену заробітну плату у розмірі 1442, 21 грн. (арк. 28 Акту ревізії) 25 % надбавки електрозварнику ОСОБА_7 за суміщення професії тракториста 6 розряду. Разом з тим, ані в акті ревізії, ані в судовому засіданні відповідачем не зазначено, який саме нормативний акт або Інструкцію порушено підприємством. Як вбачається з робочої інструкції тракториста, яка відповідає Єдиному тарифно кваліфікаційному довіднику, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004р. № 336, в обовязки тракториста входить виконання поточного ремонту та інших видів ремонту трактора, причепного та навісного обладнання. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що характер поломок на момент ремонтних робіт не дозволяв виводити транспортний засіб (трактор) на лінію з причини невідповідності транспортної техніки до вимог техніки безпеки. Оскільки оплата праці ОСОБА_7 за суміщення професії тракториста 6 розряду здійснювалось підприємством за погодинною, а не відрядною системою оплати, нормування та тарифікація кожної операції ремонтних робіт не повинна проводитись. За таких обставин, визнати, що виплата доплати за суміщення професій електрогазозварнику ОСОБА_7 за суміщення професій тракториста у розмірі 1442, 21 грн. є неправомірною немає підстав, а тому зазначений пункт вимоги не може бути визнаний судом правомірним.

Враховуючи, що пункт 2 оскарженої Вимоги, пов'язаний з пунктом 1, відповідно до якого підприємство позивача зобовязано провести коригування та взаємозвірку з державними цільовими фондами по незаконно виплаченої заробітній платі ОСОБА_7 на суму 534,48грн., даний пункт також не може бути визнаний судом правомірним.

Щодо пункту 3 оскарженої Вимоги, якою передбачено стягнення з орендарів пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61грн., а саме: з ТОВ фірма «Геліос» в сумі 1468,74грн. та з ФО-П ОСОБА_5 в сумі 1187,87грн. суд відзначає, що ані в акті ревізії, ані в судовому засіданні відповідачем не надано обґрунтованих пояснень, який саме нормативний акт порушено підприємством. Більш того, така вимога відповідача суперечить п. З ч.2 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин. Оскільки строк дії договорів по наданню послуг по стоянці автобусів закінчився ще 31.12.09р., акти надання послуг були підписані 28.12.09р., при цьому сторони один до одного претензій не мали, що підтверджується матеріалами справи, відтак виконати вимогу відповідача щодо стягнення в цей час пені з вказаних орендарів не можливо.

Пункт 5 оскарженої вимоги передбачає відшкодування до каси підприємства суми зайво списаного пального у розмірі 11995, 95 грн. За матеріалами справи, при списанні бензину на ТР-6 не було відступів від норм витрати у зв'язку з тим, що автомобіль УАЗ 452 д. номер НОМЕР_1 задіяний в перевезенні технологічних вантажів. Після його ремонту в січні 2009 року, пов'язаного з розточкою гільзи до розм. 93,5мм, що підтверджується актом 30.01.09р., комісією було зафіксовано збільшення розміру витраченого пального, що зафіксовано в акті від 02.02.2009р. Відповідно до п.З. 1.11 Наказу Міністерства транспорту від 10.02.98р. № 43, норми витрат бензину при транспортуванні вантажів збільшуються на 10%. При списанні пального на ТР-4 також не було відступів від норм витрати, у зв'язку з тим, що при списанні підприємство керувалося Наказом міністерства транспорту від 10.02.98 р.№ 43 п. 3.1.4 «Про роботу транспорту в умовах міста». Згідно зазначеного наказу норми витрат ГСМ збільшуються на 15%. Доводи відповідача про відсутність наказу по підприємству, суд не бере до уваги, оскільки на підприємстві є в наявності акти, службові записки начальників теплових районів з резолюцією головного інженера про необхідність списання пального, які по суті є локальними нормами на підприємстві при списанні пального.

Пунктом 6 оскарженої вимоги встановлено обовязок щодо перерахування до районного бюджету розвитку суми у розмірі 1589390, 06 грн. (арк.17-19 акту ревізії), отриманих підприємством позивача коштів від реалізації комунального майна, а саме: нежитлових будівель, розташованих по вул. Механізаторської, 9а.

Судовим розглядом встановлено, що продаж вищезазначеного майна було проведено у відповідності до чинного законодавства. Так, процедура відчуження (отримання згоди власника майна, проведення встановленим порядком аукціону, сплата всіх податків і зборів та інше) була повністю дотримана. Доводи відповідача про порушення пунктів 1.1. ст.71 Бюджетного кодексу України, п.6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані пункти лише передбачають джерела формування місцевого бюджету. Пункт 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо передбачає, що саме відповідною радою визначаються доцільність, порядок та умови відчуження.

Саме відповідною Радою - Рішенням XXIX сесії V скликання Харківської районної ради (власника відчуженого майна) від 20.10.2009р. згідно п.19 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була надана згода на реалізацію вказаних будівель, розташованих в м. Харкові по вул. Механізаторської, 9а з урахуванням доцільності цього продажу: дана будівля тривалий час не використовувалася у виробництві, потребувала значних витрат на утримання, та з метою виходу КПТМ з кризової ситуації - для погашення кредитної заборгованості. Вказаним рішенням Харківській районній держадміністрації було надано розпорядження - розробити механізм повернення КПТМ боргів до районного бюджету. На виконання вказаного рішення Листом від 11.11.2009р. №11291/02-12 перший заступник голови Харківської районної держадміністрації довів до підприємства механізм повернення коштів до районного бюджету. Всі зазначені в листі дії були повністю виконані керівництвом підприємства.

Відповідно до п.п. 5,7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Оскільки саме власником майна була надана згода, зазначена мета продажу майна та подальше використання отриманих від продажу коштів (для погашення кредитньої заборгованості), вказані кошти у розмірі 13000000грн, за винятком видатків від реалізації і були перераховані для погашення кредитної заборгованості. Жодним нормативним документом не передбачено заборони вказаного перерахунку.

Доводи відповідача, викладені в акті ревізії на порушення вимог Бюджетного кодексу, також не можна прийняти до уваги, оскільки Бюджетним кодексом в своїй діяльності користуються підприємства бюджетні комунальні, а підприємство позивача підпадає під ознаки унітарного комунального підприємства (комунальне комерційне підприємство), які згідно ст. 3 Господарського Кодексу України проводять господарську діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції їв надання послуг. Отже, підприємство в своїй діяльності керується Господарським кодексом України, що також зазначено в Статуті підприємства.

Окрім того, згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку №27 та № 7 «Основні засоби» статті «Вибуття основних засобів» п.34 щодо перерахуванню до бюджету розвитку направляється сума обумовлена чистим доходом, який визначається з урахуванням зменшенням доходу на залишкову вартість, непрямих податків та витрат, які пов'язані з вибуттям основних засобів. Залишкова вартість по бухгалтерському обліку відноситься на інші операційні витрати і відображається на фінансовому результаті. Якщо при визначенні доходу, який повинно перерахувати в місцевий бюджет із одержаних коштів від реалізації не вираховувати залишкову вартість, то вона два рази відобразиться на фінансовому результаті підприємства.

Таким чином, контролерами-ревізорами КРУ не були враховані Положення (стандартів) бухгалтерського обліку №27та №7 «Основні засоби» статі «Вибуття основних засобів» п.34 в частині залишкової вартості основних засобів, а також не врахований механізм, розроблений Харківською районною державною адміністрацією в частині погашення кредитних зобов'язань.

Отже, доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені відповідною радою, доходи (а не кошти, як вказано в акті ревізії) від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховані до відповідного місцевого бюджету.

За таких підстав, перерахування коштів в сумі 1589390,06грн., отриманих від реалізації вищенаведеного майна в рахунок погашення кредитного договору КПТМ, здійснювалося на законних підставах.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що в силу ч.3 ст.2 КАС України адміністративному суду при розвязанні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що при винесенні спірної вимоги в оспорюваній частині відповідач - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області діяв невідповідно до закону, позаяк прийняв рішення, в якому виклав необґрунтовані та неможливі до виконання владні приписи, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про часткове скасування вимоги - задовольнити.

Частково скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області № 120-15/627 від 09.06.2010 року про усунення порушень виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства теплових мереж Харківського району за 2009 рік та завершений звітний період 2010 року відносно наступного:

- відшкодування до каси підприємства зайво виплачену заробітну плату, доплату на загальну суму 1480 грн. (тисячу чотириста вісімдесят грн.).

- проведення коригування та взаємозвірки з додержанням цільовими фондами по незаконно виплаченій заробітній платі на суму 534,48 грн. (п'ятсот тридцять чотири грн. 48 коп.).

- стягнення з орендарів пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2656,61 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдеяст шість грн. 61 коп.), а саме ТОВ фірма "Геліос" в сумі 1468,74 грн. ( тисяча чотириста шістдесят вісім грн. 74 коп.), та фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в сумі 1187,87 грн. (тисяча сто вісімдесят сім грн. 87 коп.).

- відшкодування до каси підприємства суму зайво списаного пального в розмірі 11995,95 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 95 коп.).

- перерахування до районного бюджету розвитку суму в розмірі 1589390,06 грн. (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто грн. 06 коп.) отриманих підприємством від реалізації комунального майна.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (Код ЄДРПОУ 33561415, 62416, Харківська обл. Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Крупської, 15) сплачене державне мито у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко