Постановление суда № 134482763, 23.02.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17423/25

Провадження №: 2/755/12880/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заявиОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Венеція» про повернення стягнутих грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Венеція» про повернення стягнутих грошових коштів.

Вивчивши матеріли позовної заяви разом з долученими до неї додатками на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Частинами першою, третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 пред`явив позов до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Венеція» з вимогами: «визнати відсутність заборгованості за ОСОБА_1 перед ОСББ «Київська Венеція» у зв`язку з недійсністю рішення загальних зборів від 23.07.2016 року;

стягнути з ОСББ «Київська Венеція» ЄДРПОУ: 40462782 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 15 610 грн 35 коп., які стягнуті за правочином, що згодом визнаний недійсним».

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.

У відповідності до вимог статті 444 Цивільного процесуального кодексу України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано доказів звернення позивача із заявою про поворот виконання рішення суду відповідно до вимог статті 444 Цивільного процесуального кодексу України.

У позовній заяві також не зазначено, чи звертався позивач із відповідною заявою до суду, який ухвалив рішення, та чи постановлялася ухвала за результатами її розгляду.

Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) затверджено Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція з діловодства).

Розділом ХІ Інструкції з діловодства передбачено порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Інструкції з діловодства, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.

Пунктом 3 розділу ХІ Інструкції з діловодства передбачено, що копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.

Згідно пункту 4 розділу ХІ Інструкції з діловодства, копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.

Нормами пункту 6 розділу ХІ Інструкції з діловодства визначено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»; роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІ Інструкції з діловодства, копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою «Згідно з оригіналом» (без лапок).

У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка «Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду».

У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка «Виготовлено з ЄДРСР».

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії.

Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа «Підпис». Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Згідно пункту 10 розділу ХІ Інструкції з діловодства, якщо копія у паперовій формі складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою «Всього в копії _____ арк.», посади та власного імені і прізвища відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що нормами Інструкції з діловодства передбачено чіткий порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.

Водночас до позовної заяви долучено копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 16 травня 2023 року у справі № 755/10683/17, яка не засвідчена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У той же час до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено копію позовної заяви разом з усіма додатками до неї відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до положень частин 2, 4, 5 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із наданням строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська Венеція» про повернення стягнутих грошових коштів, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: