Решение № 134469788, 27.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Київ справа №320/25102/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанова П.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 649790410 від 17.10.2023 р. яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Р1АЛБІЗНЕСІНВЕСТ» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єкту нежитлової нерухомості на загальну суму 41 638,41 грн, в т.ч. за основним податковим зобов`язанням в сумі 33 310,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8 327,68 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням до нього неправомірно застосовано штрафні санкції, а також донараховані грошові зобов`язання, з огляду на те, що відповідно до пп. 69.22 пункту 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тому числі, за 2023 рік, не нараховується та не сплачується, якщо відповідні об`єкти розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що, з 01.01.2023 територія м. Києва не включена до підрозділу 2 «Території активних бойових дій» Переліку територій № 1668/39004, тому позивач не має підстав для звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отже, за результатами проведеної камеральної перевірки правильно встановлено заниження грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно податкове повідомлення-рішення від 17.10.2023 № 649790410 є правомірним. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач з позицією відповідача не погодився, надав відповідь на відзив, в якій зазначав, що був звільнений від обов`язку нарахування та сплати спірного податку до моменту набрання чинності Закону України № 3050-ІХ, яким, зокрема, були внесені зміни до п.п. 69.22 п. 69 ст. 266 Перехідних положень Податкового кодексу України (06.05.2023), тому, посилаючись на висновки щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 доводив, що мав відповідну пільгу щодо не нарахування та не сплати спірного податку.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42205984, місцезнаходження: Україна, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 4, зареєстроване в якості юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено відповідний запис 07.06.2018 № 10701020000075683, перебуває на податковому обліку в Головного управління ДПС у м. Києві.

Товариству з обмеженою відповідальністю «РІАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» на праві приватної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 1325,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська (вулиця Брожка Володимира), будинок 21а, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

17 лютого 2023 року ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» подало до контролюючого органу звітну податкову декларацію за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, задекларувавши нульові показники, на підставі приписів п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Вказана податкова декларація була прийнята контролюючим органом та зареєстрована під № 9021836435, про що свідчить квитанція № 2, наявна у матеріалах справи.

24 серпня 2023 року ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» подало до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, уточнивши показник 6.1 та 6.2 декларації на суму 99932,19 грн., відповідно до розрахунку № 1 до уточнюючої декларації позивача така сума складається з задекларованих сум за ІІ, ІІІ та IV квартали 2023 року із сумою по кожному кварталу 33310,73 грн., при цьому, у рядку 8 декларації позивач вказав, що за перший квартал нараховані нульові податкові зобов`язання, відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

21 вересня 2023 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ», за результатом якої складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нерухомості ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» (податковий номер 42205984) за 2023 рік» від 21.09.2023 № 60926/Ж5/26-15-04-10-03/42205984 (далі Акт перевірки, Акт).

У висновках вказаного Акту вказано, що сума податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023 рік в уточнюючій податковій декларації ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» нижча від обчисленої за результатами камеральної перевірки, з огляду на що збільшується сума грошового зобов`язання, що за результатами камеральної перевірки підлягає сплаті до бюджету за І, ІІ квартал 2023 року у загальній сумі 33 310,73 грн.

Вказаний Акт було направлено на податкову адресу ТОВ «РЕАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» листом з рекомендованим повідомленням про вручення, та отримано позивачем 28.09.2023 року.

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2023 № 649790410, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 33310,73 грн., а також застосована штрафна санкція у розмірі 8327,68 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.

Об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. (п.п.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За положеннями п.п. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. «б» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Водночас, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.

У свою чергу, Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» 2142-IX від 22.03.2022 року (далі - Закон 2142-IX) доповнено також пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22 такого змісту:

Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 01.03.2022.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України..

Законом України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів Україниґ» щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, що набрав чинності з 06.05.2023, пункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції, а саме:

… Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 01.01.2023 за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку […].

Для платників податку фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31.12.2023, за винятком податкових зобов`язань за об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

При цьому річна сума платежу по об`єктах нерухомого майна, визначених цим підпунктом, визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об`єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із статтею 266 цього Кодексу, по об`єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню..

Згідно з пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (у редакцій, чинній на момент прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень), до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій виданий наказ від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 23.12.2022 №1668/39004, далі - Перелік територій), яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку, з 24.02.2022 по 30.04.2022 вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції Закону України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», що був чинним з 05.04.2022 по 06.05.2023 свідчить про звільнення платника податку від обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 та 2022 роки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані, зокрема, на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Протягом періоду дії Закону № 2142-ІХ був чинним Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, шо був затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75.

Оскільки об`єкт нерухомості, що належить позивачу, розташований на території м. Києва, що відносилася протягом періоду з 24.02.2022 по 30.04.2022 до території активних бойових дій, позивач звільнявся від обов`язку щодо сплати податку на нерухомо майно, відмінне від земельної ділянки саме за 2021 та 2022 роки згідно з п. 69.22. Підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції Закону № 2142-ІХ, що був чинним в період з 05.04.2022 по 06.05.2023.

Суд зауважує, що зазначена редакція п. 69.22 підрозділу Х Інші перехідні положення Розділу ХХ Перехідні положення надавала позивачу легітимні очкування на звільнення від сплати податку на нерухоме майно саме за звітні податкові періоди 2021 та 2022 роки на підставі пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону № 2120).

При цьому, підстави для звільнення позивача на підставі пункту 69.22 наведеної редакції від обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік відсутні, оскільки зазначеним пунктом визначено особливості щодо звітних податкових періодів - 2021-2022 роки, за які платник звільняється від сплати зазначеного податку, будь яких особливостей застосування ст. 266 Податкового кодексу України, якою визначені засади сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний податковий період 2023 рік, зазначеним пунктом не встановлювалося.

З 06.05.2023 особливості застосування ст. 266 Податкового кодексу України змінилися у зв`язку із набранням чинності Законом № 3050-ІХ, яким змінено редакцію підпункту 69.22 Підрозділу Х Інші перехідні положення Податкового кодексу України. Пункт 1 частини 3 пункту 69.22 в зазначеній редакції встановлює звільнення особи на період дії воєнного стану від обов`язку нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки за 2021 - 2022 роки за об`єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України та належать фізичним особам. Окремо в зазначеному пункті встановлено, що з 01.01.2023 за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Тобто, новою редакцією пункту змінено умови звільнення фізичної особи від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2022 роки, до цього передумовою такого звільнення було розташування об`єкту житлової нерухомості, що належить фізичній особі на території, якій велися /ведуться бойові дії, з 06.05.2023 - на території активних бойових дій.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05) від 07.07.2011, яке набуло статусу остаточного 07.10.2011, ведучи мову, зокрема про якість закону, зазначив:

33. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію законів. Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» («Iatridis v. Greece») [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

34. Ведучи мову про закон, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o. проти Чеської Республіки» (Љpaиek, s.r.o. v. The Czech Republic,), заява № 26449/95, п. 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» («Beyeler v. Italy»), [ВП], заява № 33202/96, п. 109, ECHR 2000-I).

35. Коло застосування концепції передбачуваності значною мірою залежить від змісту відповідного документа, сфери призначення, кількості та статусу тих, до кого він застосовується. Сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі передбачуваності у контексті Конвенції. Завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються враховуючи зміни у повсякденній практиці (див. рішення у справі «Горжелік та інші проти Польщі» (Gorzelik and Others v. Poland) [ВП], заява № 44158/98, п. 65, від 17 лютого 2004 року). […]

36. Суд визнає, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатись у тому, що спосіб, у який тлумачиться та застосовується національне законодавство, приводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(№ 1) («Scordino v. Italy») (№ 1)) [ВП], заява № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V).[…]

42. Відповідно, на думку Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону..

При вирішенні питання щодо звільнення позивача від обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік суд виходить із того, що пункт 69.22 розділу Х Інші перехідні положення Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначає, що після 01.01.2023 податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Враховуючи віднесення всієї території міста Києва до території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022, податковим органом правильно встановлено заниження податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І квартал 2023 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ГУ ДПС у м Києві правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 649790410 від 17.10.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «РІАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 41 638,41 грн, в т.ч. за основним податковим зобов`язанням в сумі 33 310,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8 327,68 грн.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення № 649790410 від 17.10.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛБІЗНЕСІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 лютого 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.