Решение № 134466375, 25.02.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6944/25

Провадження 2-650/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі судового засідання Калашник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнержи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг послуг з постачання природного газу,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «КиївГазЕнержи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг послуг з постачання природного газу. На обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , постачання якого за спірний період з жовтня 2021 р. по квітень 2022 р. до будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснювало ДП «КиївГазЕнержи». Свої зобов`язання по забезпеченню відповідача природним газом, як споживача цих послуг, ДП «КиївГазЕнержи» виконувало належним чином. Відповідач свої зобов`язання по оплаті за постачання природного газу своєчасно не виконував, має заборгованість в сумі 93290,07 грн. Відповідно до розрахунку 3% річних становить 5267,69 грн., інфляційне збільшення заборгованості становить 18817,87 грн.

В зв`язку з цим просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг послуг з постачання природного газу в розмірі 93290,07 грн., 3% річних в розмірі 5267,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 18817,87 грн., а всього 117375,63 грн., а також витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 11 ст. 128 ЦПК України. Причин неявки суду не повідомив, заперечень (відзиву) на позов не надав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У статті 12ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6)

Даний будинок приєднаний до газорозподільних мереж, що підтверджується актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта системи постачання буд. АДРЕСА_1 від 12.02.2002 р. та відомістю включення газу від 15.11.2002 р. (а.с.8-9)

В зв`язку з цим ОСОБА_1 є споживачем природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , постачання якого за період з жовтня 2021 р. по квітень 2022 р. здійснювало ДП «КиївГазЕнержи» на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 18.05.2017 р. №674. (а.с.10)

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за №1382/27827.

Розділом II Правил постачання передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.

На виконання вимог статей 12, 40 Закону України «Про ринок природного газу» Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30 вересня 2015 року затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам».

Договір постачання природного газу побутовими споживачами укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам (https://energy.kyivgaz.ua/ofitsijna-informatsiya/publichnij-dogovir.html).

Відповідно до п. 1.3. Типового договору, фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язується поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємам (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розміри, строки та порядку визначені договором.

Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, а саме надання природного газу та підписання заяви-приєднання до умов типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, проте відповідач належним чином не виконує зобов`язання по оплаті послуг з газопостачання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 93290,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Законодавством передбачений принцип обов`язкової оплати спожитих житлово-комунальних послуг та презумпції правомірності договору, укладеного між сторонами справи. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Верховний суд неодноразово наголошував, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Так само самовільне ухилення від укладення такого договору не звільняє від необхідності оплати послуг які отримує споживач (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17, Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року по справі №463/6799/18, постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Відповідач не спростував викладене у позові, а тому суд, з врахуванням вищевикладеного приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 93290,07 грн.

Доказів про те, що відповідачем здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про те, що розмір заборгованості не відповідає дійсності.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку просить стягнути 3% річних у сумі 5267,69 грн. та інфляційні втрати 18817,87 грн. за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 5267,69 грн. та інфляційних втрати 18817,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги ДП «КиївГазЕнерджи» задоволено повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 612, 625, 714 ЦК України, ст.ст.66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнержи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг послуг з постачання природного газу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнержи»(код ЄДРПОУ 39835779, 01103 м.Київ, вул.М.Бойчука, 4-Б) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг послуг з постачання природного газу в розмірі 93290,07 грн., 3% річних в розмірі 5267,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 18817,87 грн., а всього 117375,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнержи»(код ЄДРПОУ 39835779, 01103 м.Київ, вул.М.Бойчука, 4-Б) понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.М.Зінченко