№ 134461239, 02.03.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/144/26

Провадження № 3/601/89/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Кременець

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С. розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

встановив:

08 січня 2026 року о 00 год. 05 хв. по вул. Дубенська, 175 в м. Кременець Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер на місці зупинки. Результат огляду 1,27 проміле алкоголю в крові, тест номер 6796, від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я КНП Кременецька опорна лікарня відмовився. ОСОБА_1 двічі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Своїми діями порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.

При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує положення ст. 268 КУпАП, згідно яких адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Окрім того, розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавляє її права на оскарження постанови в апеляційному порядку.

Судом встановлено наступне.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9 а ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: належно складеним протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591566; актом огляду стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказані ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та зафіксована його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного…. сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 08.01.2026; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QМ 0003 103 25, що чинне до 21.01.2026; сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-96-2007; свідоцтвом про державну реєстрацію № 7261/2007; постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та оглянутим в судовому засіданні відео.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який не працевлаштований, ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, а також відсутності доказів, що транспортний засіб є у приватній власності порушника ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: