№ 134457341, 02.03.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1155/26

Провадження № 3/243/851/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Пронін С.Г., за участю секретаря судового засідання Рудь Ю.М., захисника Сергєєва А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , солдата, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2026 року о 09 год. 30 хв. в с. Майдан по вул. Центральна, буд. 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом форд транзит д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознакам алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою алкотестру «Драгер» або проходження огляду відмовився під відеозапис на нагрудну бодікамеру поліцейського, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через свого захисника.

Захисник Сергєєв А.М. у судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, з протоколом не погодився, оскільки правопорушення не вчиняв. Вказав, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про конкретну причину зупинення поліцейським транспортного засобу автомобіля Ford Transit д.н.з. НОМЕР_3 . Крім того, працівниками поліції порушено вимоги ст. 266-1 КУпАП щодо проведення огляду військовослужбовців на стан сп`яніння, а саме працівники поліції не є уповноваженими посадовими особами, які мають право проводити огляд військовослужбовця на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння. Тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння, який проведений в порушення ст. 266-1 КУпАП працівниками поліції є недійсним. Також, складене працівником поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, слід визнати недійсним, недопустимим та недостовірним доказом та не приймати його при ухваленні судового рішення, оскільки огляд та складання зазначених документів могли проводитися тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП. Крім того, направлення містить заповнену графу про дані поліцейського, який нібито доставив ОСОБА_1 в лікарню, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Щодо наявного відеозапису, зазначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580472 від 01.02.2026 вбачається, що у ньому вказаний технічний засіб відеозапису: «17», при цьому взагалі не зазначено тип, назва чи модель пристрою такого засобу. Переглядаючи наявний в матеріалах справи файл відеозапису 0000000_00000020260201094210_0221A.MP4, вбачається, що цей файл не містить інформації, щодо технічного засобу, яким цей відеозапис було здійснено. Крім цього, на відео, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що початок події у відео 01.02.2026 о 09:42 годині, а в протоколі відносно ОСОБА_1 вказано, що останній керував 01.02.2026 о 09:30 годині. Крім того, графа протоколу 11 «до протоколу додаються» - є пустою, тобто особою, яка склала протокол, додатків до протоколу не додавалось. Зі змісту відео вбачається, що зупинення водія (0:20 хвилина відео) та складанні відносно нього протоколу (6:00 хвилина відео) здійснювалось особою, який представився капітаном поліції Краснопольським О.М., однак згідно протоколу серії ЕПР1 № 580472 від 01.02.2026, його склав капрал поліції ОСОБА_2 . Зважаючи на вказане, можливо достовірно стверджувати що наявний в матеріалах справи відеозапис не може бути використаний при розгляді даної справи та не має відношення до вказаного адміністративного матеріалу. У зв`язку з чим, просив визнати наявне відео матеріал в даній справі про адміністративне правопорушення недопустимим доказом та не приймати його при ухваленні судового рішення по справі. Крім того, вказав, що на його думку, мала місце провокація працівників поліції, спрямована на дезінформацію ОСОБА_3 , щодо наслідків відмови від проходження огляду. З відео вбачається, що поліцейськими не повідомлялись водію наслідки того, що відмова має таку саме відповідальність як й за керування в стані сп`яніння. ОСОБА_1 не усвідомлював повністю наслідки свого такого рішення, щодо відмови від проходження огляду, оскільки дуже поспішав виконати бойове завдання щодо доставки БК військовим на фронті. Також зазначив, що у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення просить застосувати ст. 69 КК України при призначенні адміністративного стягнення та не позбавляти його права керування транспортними засобами. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.02.2026 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією (ч. 4 ст. 277КУпАП). Стаття 130 КУпАП до даної категорії адміністративних правопорушень не відноситься.

Натомість, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови належного її повідомлення про час та дату розгляду справи.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В справах про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності можливості брати участь у судовому засіданні безпосередньо, не позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені у ст. 268 КУпАП, в тому числі, подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, користуватися юридичною допомогою, мати захисника, надавати докази, тощо, і, відповідно, не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього рівня можливостей для здійснення ефективного судового захисту, а суду прийти до законного та обґрунтованого висновку, на підставі наявних в провадженні доказів, зібраних та скерованих сторонами до суду для ухвалення остаточне рішення у справі.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за участю його захисника.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом частин 1-6 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 2, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Порядок № 1103), затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічний порядок проведення огляду водіїв на виявлення стану сп`яніння передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги вищезазначеного пункту 2.5 ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580472 від 01.02.2026, з якого вбачається, що 01 лютого 2026 року о 09 год. 30 хв. в с. Майдан по вул. Центральна, буд. 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом форд транзит д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознакам алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою алкотестру «Драгер» або проходження огляду відмовився під відеозапис на нагрудну бодікамеру поліцейського;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.02.2026, складеного на ім`я ОСОБА_1 ;

- відеозаписом, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580472 від 01.02.2026, на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 . Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 причину зупинку транспортного засобу (порушення ПДР України, керування транспортним засобом не пристебнутим паском безпеки). В ході спілкування з водієм, працівником поліції було виявлено у ОСОБА_1 та вказано на ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився. Також ОСОБА_1 запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 також відмовився. Поліцейським роз`яснено ОСОБА_1 відповідальність за відмову від проходження огляду. Після чого роз`яснено ОСОБА_1 його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також на відеозапису зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складено у присутності ОСОБА_1 та повідомлено його про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, оцінивши наведені докази в їх сукупності та кожний доказ окремо, які є належними, допустимими та достатніми, послідовними та узгоджуються між собою, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До тверджень захисника щодо незаконної зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції та відсутністю у ОСОБА_1 обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння суд ставиться критично, оскільки незгода водія із причинами зупинки, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки.

Крім того, відеозаписом, який міститься в матеріалах справи зафіксовано, що під час спілкування з водієм працівник поліції повідомив про причину зупинки транспортного засобу, а саме те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, не будучи пристебнутим паском безпеки, чим порушив вимоги ПДР.

Доводи захисника щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 як військовослужбовця згідно вимог ст. 266-1 КУпАП є хибними та суд їх відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення виключно відносно військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, чи у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки зазначеного транспортного засобу, проведення відповідно до ст. 266 КУпАП огляду водія на стан сп`яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо клопотання захисника про визнання недопустимими та неналежними доказами, доданого до протоколу відеозапису суд зазначає наступне.

Порядок використання фото та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, зареєстровано в МЮУ 11.01.2019 №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Законодавчо визначені тільки наступні обов`язки працівника поліції, пов`язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Доводи захисника, що відеозапис не містить інформації, щодо технічного засобу, за допомогою якого його виготовлено, є неспроможними, оскільки вимоги КУпАП не передбачають накладення цифрового підпису особи, яка є його автором на відеозапис, який створено за допомогою нагрудної бодікамери працівника поліції. Відповідно до ст. 266 КУпАП вимагається лише наявність такого відеозапису.

Щодо пристрою за допомогою якого виготовлено відеозапис, то його реквізити зазначені безпосередньо на екрані відтворення відеозапису «DSJ_0000000_00000», тривалість відео 16 хвилин 54 секунд.

Доводи захисника щодо розбіжності між часом фіксації правопорушення на відеофіксації та часом скоєння правопорушення зазначеного в протоколі, суд не приймає до увагу, оскільки сам факт вчинення адміністративного правопорушення не спростований, підтверджується матеріалами справи та відеофіксацією. Відтак, суд вважає, що дані розбіжності є технічною помилкою.

Таким чином, доводи захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом, є безпідставними, оскільки, наявний у справі відеозапис є повним і послідовним, на якому зафіксовано усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі. Також відеозапис відповідає фактичним обставинам справи, логічно та послідовно відображає події та узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами своїм змістом.

Інші доводи захисника не впливають на встановлені судом фактичні обставини справи та не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.

При накладенні адміністративного стягнення і його розміру, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , а також обставини, що пом`якшують відповідальність та її обтяжують.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд не погоджується з доводами захисника щодо можливості не призначення ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами через виконання ним обов`язків військової служби, оскільки санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено обов`язкове накладення такого виду адміністративного стягнення, а застосування ст. 69 КК України не є можливим при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 34, 35, 40-1, 130 ч. 1, 245, 280, 283-284 КУпАП, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на р/р № UA198999980313090149000005001, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, ЄДРПОУ 37967785, одержувач платежу Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300.

Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, що буде становити 34000 гривень; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя: Сергій Георгійович Пронін