Решение № 134456789, 02.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1992/25

2/134/157/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

17 грудня 2025 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 28 березня 2025 року між сторонами в електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1532-4057, відповідно до умов якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000,00 грн. строком на 365 днів, з яких базовий період становить 28 днів. За користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Крім того, умовами договору передбачено сплату комісії за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми наданого кредиту.

Додатковими угодами до Договору про відкриття кредитної лінії № 1532-4057 від 08 квітня 2025 року, 12 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року та 18 квітня 2025 року сторони погодили надання позичальнику додаткових кредитних коштів у сумі відповідно 1 100,00 грн., 1 500,00 грн., 1 100,00 грн. та 600,00 грн.

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за надання кредиту, однак свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2025 року у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 65 236,74 грн., з яких: 19 300,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33 391,74 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 9 650,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 2 895,00 грн. заборгованість за комісією.

Вказану заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь, а також вирішити питання про стягнення з відповідачки понесених судових витрат.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29 грудня 2025 року від представника відповідачки адвоката Підодвірного Т.І. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами кредитного договору № 1532-4057 від 28.03.2025 у порядку, визначеному законодавством. У матеріалах справи відсутні докази оферти та її акцепту, належної ідентифікації відповідачки, направлення та використання одноразового ідентифікатора, а також підтвердження накладення кваліфікованого електронного підпису.

Крім того, позивач не надав первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів відповідачці. Надані довідки, листи та розрахунок заборгованості складені самим позивачем і не є належними доказами. Відсутні також докази належності відповідачці банківських карток, на які нібито здійснювався переказ грошових коштів.

Додатково зазначає, що відповідачка є дружиною військовослужбовця та учасника бойових дій, у зв`язку з чим відповідно до ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування штрафних санкцій та процентів є неправомірним.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 02 лютого 2026 року розгляд справи було відкладено в зв`язку з необхідністю витребування доказів.

В судове засідання 02 лютого 2026 року сторони (їх представники) не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача Резуєв Є.В. до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідачки адвокат Підодвірний Т.І. належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 28 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1532-4057 продукту «MiniKasa», за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачці кредит у розмірі 15 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відповідно до Графіка платежів (п. 2.2, 2.3, 3.1, 4.1 Договору).

Пунктом 4.14 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 27 березня 2026 року.

Згідно з пунктами 4.7-4.10, 10.1, 10.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п. 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою в розмірі 0,40 % за кожен день користування кредитом протягом базового періоду, який складає 28 днів, або зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом. Крім того, за користування кредитом у період з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 0,74 % за кожен день користування кредитом.

У п. 4.11 кредитного договору сторони передбачили, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає 65 238,52 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет (п. 4.16 Договору).

Невід`ємною частиною кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (пункт 12.21 кредитного договору).

ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А8325», а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 28 березня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 15 000,00 грн. на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи EasyPay.

В подальшому ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладали додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії № 1532-4057 від 28 березня 2025 року, а саме 08 квітня 2025 року, 12 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року та 18 квітня 2025 року, за умовами яких ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 додаткові кредитні кошти у сумі відповідно 1 100,00 грн., 1 500,00 грн., 1 100,00 грн. та 600,00 грн. на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи EasyPay.

У зазначених додаткових угодах сторони передбачили сплату позичальником комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 15 % від суми додаткових грошових коштів.

Однак, ОСОБА_1 порушила умови договору щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, у зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2025 року позивачем нарахована заборгованість в сумі 65 236,74 грн., з яких: 19 300,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33 391,74 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 9 650,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 2 895,00 грн. заборгованість за комісією.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом письмові докази вказують на те, що 28 березня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі кредитний договір, а 08 квітня 2025 року, 12 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року та 18 квітня 2025 року додаткові угоди до вказаного договору кредиту, за умовами яких вказана фінансова установа перерахувала відповідачці грошові кошти у сумі 15 000,00 грн., 1 100,00 грн., 1 500,00 грн., 1 100,00 грн. та 600,00 грн. відповідно, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку, визначеному договором.

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 на її банківські картки та належність цих карток саме відповідачці підтверджується інформацією з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також виписками про рух коштів по рахунках за період з 08.04.2025 по 21.04.2025.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦПК України суд має право витребувати докази з власної ініціативи у разі необхідності їх отримання для правильного вирішення справи. Реалізація судом такого повноваження не суперечить принципу змагальності сторін, оскільки спрямована на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. З огляду на значення витребуваних доказів для встановлення фактичних обставин спору, суд вважає їх витребування обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідачка не виконувала належним чином свої зобов`язання за договором кредиту, коштів на погашення кредиту та процентів згідно графіка не вносила, в зв`язку з чим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 28 жовтня 2025 року направило на її адресу письмову вимогу про сплату заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги.

Оскільки вказана вимога залишилась без виконання, позивач набув права достроково стягнути з відповідачки заборгованість по кредитному договору.

Вимоги позивача у частині стягнення з відповідачки 19 300,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33 391,74 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 2 895,00 грн. заборгованості за комісією доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі кредиту (з урахуванням додаткових угод), тому підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 55 586,74 грн. заборгованості за кредитним договором № 1532-4057 від 28 березня 2025 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки посилається на положення ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як на підставу для звільнення від сплати процентів та штрафних санкцій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24 квітня 2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2021 року.

На підтвердження зазначених вище обставин подано копії посвідчення учасника бойових дій від 04 травня 2020 року та посвідчення офіцера від 09 жовтня 2017 року.

Разом з тим, надані документи підтверджують наявність у чоловіка відповідачки статусу учасника бойових дій, однак не містять відомостей про проходження військової служби, мобілізацію або участь у заходах із забезпечення оборони держави у період виникнення спірних правовідносин та нарахування процентів.

Доказів того, що чоловік відповідачки проходив військову службу або був призваний на військову службу в період, за який позивачем нараховано проценти за користування кредитом, суду не надано.

За таких обставин підстав для застосування положень ст. 14 зазначеного Закону суд не вбачає.

Що стосується нарахованої позивачем заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, то суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані за період з 28.03.2025 по 22.10.2025, відповідачка звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за кредитними договорами у період воєнного стану.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути 55 586,74 грн. заборгованості за кредитним договором № 1532-4057 від 28 березня 2025 року, з яких: 19 300,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33 391,74 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 2 895,00 грн. заборгованість за комісією.

У задоволенні вимоги щодо стягнення 9 650,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову становила 65 236,74 грн., позов задоволено на суму 55 586,74 грн., тобто на 85,2 % (55 586,74 грн. х 100 % : 65 236,74 грн.), тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 063,88 грн. (2422,40 грн. х 85,2 %) судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 84, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1532-4057 від 28 березня 2025 року в розмірі 55 586,74 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень, 74 копійки), з яких: 19 300,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33 391,74 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 2 895,00 грн. заборгованість за комісією.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 063,88 грн. (дві тисячі шістдесят три гривні, 88 копійок) понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд 26, офіс 407 м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя