Решение № 134452252, 26.02.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1162/2026 Справа № 646/6946/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю секретаря судових засідань Микитюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮнітКапітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 875176686 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 22000,00 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2С79G, пройшовши попередньо декілька етапів для його укладання, зокрема, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 22000,00 грн. 30.06.2021 року на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , зазначену при укладанні кредитного договору. Свої зобов`язанні первісним кредитором виконані, проте, відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року. 27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року. 04.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової до відповідача. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена.

Представник позивача подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надавав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами, дійшов наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 30.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 875176686, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 22000,00 грн. на строк 30 днів, зі сплатою 0,25% в день за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язалась у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом (а.с. 35-37).

Згідно Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МШФД» на ім`я позичальника ОСОБА_1 направлено одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_2 - 30.06.2021 року, за допомогою якого, останній підписав електронний договір 30.06.2021 року (а.с. 20).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем виконало за кредитним договором, надавши останньому кредит у розмірі 22000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а.с. 17).

Згідно наданої інформації з АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 зараховано суму 22000,00 грн. 30.06.2021 року, фінансовий номер телефону НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов?язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 26472,96 грн., яка складається з: 21104,51 грн. - заборгованість за тілом кредита; 5368,45 грн. - заборгованість за нарахованими процентами(а.с. 44).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року (а.с. 74-86).

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року (а.с. 66-73).

04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю (а.с.58-65).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/2025-Ю від 04.06.2025 року до позивача перейшло право грошової до відповідача в сумі 21104,51 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5368,45 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 64).

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Юніт Капітал» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 30.06.2021 року укладено кредитний договір № 875176686, в якому первісний кредитор умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 22000 грн. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість 26472,96 грн., яка складається з тіла кредиту та нарахованих відсотків в межах строку дії кредитного договору.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПКУкраїни визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів: Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та Партнери», додаткову угоду № 25770717613 до Договору; акт прийому-передачі наданих послуг.

Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, згідно Постанови Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, визначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є об`єктивними та пропорційними.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 875176686 від 30.05.2021 року в розмірі 26472,96 грн., яка складається з 21104,51 грн. - заборгованості по тілу кредита, 5368,45 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., а всього стягнути 35895 (тридцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 36 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Маньковська