Приговор № 134438556, 25.02.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/387/26

Провадження № 1-кп/644/523/26

25.02.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221180001681 від 03.12.2025, по обвинуваченню :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Волинської області, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , майора, помічника начальника служби засобів ураження озброєння логістики ВОС-7074003, який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймає посаду начальника групи планування - заступника начальника штабу 3 механізованого батальйону у в/ч НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 та виконуючи бойове завдання у зоні проведення бойових дій, в 2025 році у невстановлену в ході досудового розслідування дату, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання вогнепальною зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення п.2.1 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядам несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 і п.2, п.9, п.10 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, знайшов 601 патрон 5,45х39АК, 100 патронів 7,62?39АК, автомат «АК-74», калібру 5,45 заводський номер « НОМЕР_4 », 1988 року виготовлення. В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 забрав вказані патрони та автоматичну зброю для власних потреб, без мети збуту та почав зберігати при собі.

02.12.2025 об 11 годині 00 хвилин на блокпосту автодороги Київ-Харків-Довжанський, 516 км був зупинений автомобіль Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_5 , на якому прямував ОСОБА_4 та у вказаному автомобілі було виявлено набої загальною кількістю 701 шт. та металевий предмет схожий на автомат АК-74.

02.12.2025 в період часу з 12 годину 34 хвилини по 13 годину 03 хвилин в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, блокпост автодороги Київ-Харків-Довжанський, 516 км було виявлено ОСОБА_4 , який мав при собі предмет схожий на автомат АК-74 № НОМЕР_4 та патрони загальною кількістю 701 шт.

Згідно висновку експерта №CE-19/121-25/30699-БЛ від 08.12.2025 з наданого на дослідження 701 патрона: 601 патрон є боєприпасом - бойовими проміжними патронами калібру 5,45?39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи

Калашникова також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідно калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети); 100 патронів є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова та іншої нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника.

Згідно висновку експерта №CE-19/121-25/30698-БЛ від 09.12.2025 «наданий на дослідження автомат відноситься до категорії вогнепальної зброї, є автоматом системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (під патрон калібру 5,45?39АК), заводський номер « НОМЕР_4 », 1988 року виготовлення».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи в супереч вимогам Закону, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином , придбав та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав в повному обсязі , вказав, що щиро кається та жалкує про вчинене ним. Пояснив, що перебуваючи у зоні проведення активних бойових дій у 2025 році, він здобув у бою зазначені в обвинувачені патрони та автомат «АК-74». В подальшому він мав намір зареєструвати цю трофейну зброю та патрони у встановленому законом порядку. Але 02.12.2025 в денний час на блокпосту автодороги Київ-Харків-Довжанський, 516 км автомобіль під його керуванням марки Volkswagen Passat зупинили працівники поліції та виявили набої та автомат АК-74. Зазначену вогнепальну зброю та боєприпаси він здобув напередодні та зберігав без передбаченого законом дозволу всупереч діючому законодавству. При цьому, просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, зазначивши, що положення та наслідки судового розгляду в зазначеному порядку йому зрозумілі. Пояснив, що щиро кається у скоєному та просить не карати його суворо, зазначив, що готовий нести відповідальність за вчинене шляхом продовження проходження військової служби з метою захисту держави.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд за згодою прокурора, обвинуваченого і у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України.

Разом з тим, диспозиція ч. 1 ст. 263 КК України не передбачає наявності такої кваліфікуючої ознаки як «перевезення» вогнепальної зброї та бойових припасів.

Через це слід виключити при кваліфікацій дій ОСОБА_4 кваліфікуючу ознаку «перевезення» вогнепальної зброї та бойових припасів, як зайву.

З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд згідно ст.66 КК України визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, виключно позитивну характеристику за місцем служби.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно з вимогами ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтями 69 і 69-2 цього Кодексу.

Суд констатує, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Положеннями п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Враховуючи те, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України хоча і є тяжким злочином проти громадської безпеки, однак, зважаючи на повне визнання ним своєї вини, щире каяття обвинуваченого, його готовність нести відповідальність за вчинене шляхом продовження проходження військової служби з метою захисту держави, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, суд дійшов висновку про наявність таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Разом з цим суд враховує такі обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 вислуги років у Збройних силах України, яка становить 29 років 02 місяці 19 днів (станом на 28.12.2025 відповідно до витягу з наказу №371), та виключно позитивну характеристику за місцем служби. Так, згідно зі службовою характеристикою від 26.12.2025, виданою тво начальника штабу - заступника командира в/ч НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_5 , майор ОСОБА_4 має високий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Для спонукання до дії інших грамотно та результативно застосовує різні методи впливу, ретельно планує і проводить заходи, спрямовані на забезпечення високого рівня бойової готовності. Заняття будує методично правильно, досягає хороших результатів під час навчання особового складу. Здатний привертати до себе увагу людей та позитивно впливає на них. Підтримує високий моральний дух у підрозділі. Розумно, з переконанням виконує всі накази та розпорядження, дисциплінований, за звітний період не мав дисциплінарних стягнень. Сумлінно працює щодо зміцнення військової дисципліни в підрозділі, у якому проходить службу. Добрі результати оцінки його діяльності у цьому напрямку свідчать про позитивні зрушення у військовій частині. Завжди діє у межах чинного законодавства. Знає та вміло застосовує на практиці статути Збройних Сил України. Рішення приймає своєчасно, швидко реагує на зміни в обстановці. Наполегливий, здатний виділити головне, не губиться перед труднощами.

Крім того, ОСОБА_4 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності притягається вперше. ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України, майором, обіймає посаду начальника групи планування - заступника начальника штабу 3 механізованого батальйону у в/ч НОМЕР_2 , приймав активну участь в бойових діях при стримуванні збройної агресії, за місцем проходження військової служби характеризується виключно позитивно, одружений, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів-психіатра і нарколога не перебуває.

За наявності сукупності зазначених вище обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу винного, ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин його вчинення і відношення військовослужбовця ОСОБА_4 до вчиненого, враховуючи позицію прокурора, з урахуванням принципу справедливості, в цілях посилення впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, а також з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ч.1 ст.69 КК України, призначивши йому покарання за ч.1 ст.263 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті за вчинений злочин, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Такі висновки узгоджуються з вимогами ст.ст.65, 66, 69 КК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», практикою ЄСПЛ щодо справедливого судового розгляду, індивідуалізації та пропорційності покарання.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Так, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, його бажання продовжити проходження військової служби, суд вважає за необхідне, на підставі ст.58 КК України, замінити призначене йому покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 10 (десяти) відсотків з його грошового забезпечення.

При цьому суд вважає, що з огляду на продовження воєнного стану в Україні та у зв`язку з підвищеною потребою держави у військовослужбовцях саме таке покарання надасть можливість обвинуваченому продовжувати проходження військової служби та шляхом відрахування в дохід держави частини його грошового забезпечення матиме більшу суспільну користь.

На думку суду саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Пунктом 3 частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.

У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.

Таким чином, враховуючи введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави/, Збройним Силам України, суд вважає, що патрони та автомат «АК-74», заводський номер « НОМЕР_4 », які знаходяться в камері речових доказів ВП№1 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області (квитанція №106/25)підлягають конфіскації та передачі Збройним Силам України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судово-балістичних експертиз №СЕ-19/121-25/30699-БЛ від 08.12.2025 в сумі 3 565,60 грн, №СЕ-19/121-25/30698-БЛ від 09.12.2025 в сумі 1 782,80 грн, а всього в загальній сумі 5 348,4 грн.

Керуючись ст.ст.370, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік з відрахуванням 10 (десяти) відсотків в дохід держави із суми його грошового забезпечення військовослужбовця.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертиз №СЕ-19/121-25/30699-БЛ, №СЕ-19/121-25/30698-БЛ в загальній сумі 5348,4 грн, перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази: патрони та автомат «АК-74», заводський номер « НОМЕР_4 », які знаходяться в камері речових доказів ВП №1 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області (квитанція №106/25) у порядку, передбаченому п.3 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати і передати їх Міністерству оборони України для потреб оборони України.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1