Постановление суда № 134411341, 27.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/792/26

н/п 2/953/1713/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"27" лютого 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Мовчан В.В. звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість заборгованість за Договором № 524235-КС-004 про надання кредиту від 19.03.2025, що становить 48 110,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 19 210,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 3 400,00 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 справу передано для розгляду головуючій судді- Лисиченко С.М..

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Витребувано в АТ «ПУМБ» докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 19.03.2025 року (дата видачі кредиту) по 09.07.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

13.02.2026 електронним шляхом до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про передачу даноъ цивільної справи за встановленою територіальною підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду міста Закарпатської області, з огляду на те, що згідно довідки №2106 5002450838 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи його місцем проживання/перебування є: АДРЕСА_1 .

17.02.2026 засобами поштового зв`язку до суду надійшли витребувані докази з АТ «ПУМБ».

У судове засідання, призначене на 27.02.2026, сторони не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлені судом у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне провести дане судове засідання за відсутності представнка позивача та відповідача.

Суд, вивчивши заяву відповідача та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до суду з даним позовом, представником позивача вказано місце проживання/перебування відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ч.6,8 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

На виконання вказаних вимог, судом було сформовано запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача у справі.

Відповідно до даних, які містяться у відповіді №2297227 від 02.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом із цим, як вказує відповідач та вбачається з даних, які містяться у довідці від 27.12.2022 №2106-5002460838 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа із місцем перебування: АДРЕСА_1 .

Даний факт також підтверджується роздруківкою електронного документа Довідка переселенця з мобільного застосунку ДІЯ.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи унормована ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Так, частиною 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, в розумінні ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує саме зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на зазначене, а також те, що на час прийняття рішення про відкриття провадження у справі у суду були відсутні дані про те, що справа не підсудна Київському районному суду м.Харкова, суд доходить висновку про наявність правових підстав для передачі справи за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду міста Закарпатської області за місцем реєстрації відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 23, 27, 28, 31, 187, 258, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу №953/792/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду міста Закарпатської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя - С.М. Лисиченко