Постановление суда № 134411063, 24.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/885/26

Провадження № 4-с/345/3/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:

в складі головуючого-судді: Мигович О.М.

секретаря Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Сидор Ярослава Миколаївна, заінтересовані особи: Переяславський відділ ДВС у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання скасувати арешти нерухомого майна, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою, яку обґрунтовує наступним. Скаржниці стало відомо, що на її все належне майно накладено арешт. За наявності вищевказаного обтяження, у неї постійно виникають проблеми з проведенням будь-яких реєстраційних дій, стосовно придбання рухомого, нерухомого мана, укладання різного роду правочинів тощо.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 461118644 від 21.01.2026 року у розділі Актуальна Інформація про державну реєстрацію обтяжень міститься: номер запису про обтяження: 11398733, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 27540482, 1407.2011, Калуський РВ ДВС Калуського МРУЮ, обтяжувач: районний відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34877620, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. С. Бандери, 18. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .

Отже, склалася ситуація, що накладено арешт на все належне їй майно, що перешкоджає здійсненню права вільного користування та розпорядження своїм майном. Ця обставина є незалежною від неї, однак порушує її права, а тому з метою досудового врегулювання спору, адвокатом було подано до відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про скасування арешту.

Начальник Калуського відділу ДВС листом № 47462 від 14.05.2025 року повідомив, що на примусовому виконанні у Калуському відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 27540482 щодо виконання виконавчого листа № 2-368 виданого 14.06.2011 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ПРИВАТБАНК» 246 332,59 грн. заборгованості. 30.11.2011 року дане виконавче провадження закінчено по п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ЛВС) до ВДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції, згідно заяви боржника, на звернення стягнення на заставне майно, а саме транспортний засіб. Надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження не вбачається можливим, оскільки виконавче провадження знищено відповідно до наказу № 2274/5 від 25.12.2008 року Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби».

У грудні 2025 року скаржниця звернулася з заявою до Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області з питанням чи відкрито виконавче провадження і чи перебуває воно на виконанні, чи знято обтяження з майна, яке їй належить, якщо ні, просила зняти арешт з майна. Листом за № 7919 від 03.02.2026 року їй повідомили, що матеріали виконавчого провадження знищені, виконавчий лист відсутній. З такими діями державної виконавчої служби скаржниця не погоджується і вважає їх неправомірними. Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Враховуючи той факт, що скаржниця на даний час не є боржником за жодним виконавчим провадженням, виконавче провадження знищено, то вона звернулася з відповідною заявою про зняття арешту з майна до відділу ДВС, однак отримала відмову.

Скаржниця зазначає, що відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника. Арешт, накладений у межах виконавчого провадження № 27540482 з огляду на фактичне його завершення, станом на даний час втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання рішення,

Тому вважає, що не зняття відділом ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання посадових осіб ДВС зняти арешт з нерухомого майна що їй належить.

Просила визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Переяславського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту майна боржника ОСОБА_1 та зобов`язати цих посадових осіб зняти арешт з майна, що був накладений на все її згідно постанови державного виконавця у межах виконавчого провадження №27540482.

20.02.2026 представник заінтересованої особи АТ КБ «Приватбанк» Рокетська С.В. подала письмові пояснення, у яких зазначила, що вважає вимоги скаржника безпідставними, оскільки відповідно до довідки виданої Західним Міжрегіональним Управлінням Міністерства юстиції Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області від 14.05.2025 року виконавче провадження № 27540482 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Приват Банку не виконаний (докази виконання відсутні), а 30.11.2011 року дане виконавче провадження закінчено по п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ Про виконавче провадження (направления ВД за належністю до іншого відділу ДВС) Отже, підстави для зняття арешту, відсутні. Передача провадження не скасовує арешт автоматично, оскільки арешт зберігається для забезпечення виконання зобов`язань. Для зняття арешту необхідно отримати постанову від нового виконавця після виконання умов. Просила відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1 .

У судове засідання представник скаржника не з`явився, однак направив на адресу суду заяву та просив задовольнити її, а розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Представник Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «Приватбанк»у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

У відповідності до приписів статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 461118644 від 21.01.2026 року у розділі Актуальна Інформація про державну реєстрацію обтяжень міститься: номер запису про обтяження: 11398733, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 27540482, 1407.2011, Калуський РВ ДВС Калуського МРУЮ, обтяжувач: районний відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34877620, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. С. Бандери, 18. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 (а.с.6).

Листом Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №47462 від 14.05.2025 повідомлено адвоката Олега Іваніва, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень пошук ВД/ВП (Спецрозділ), у районному відділі державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 27540482 щодо виконання виконавчого листа № 2-368 виданого 14.06.2011 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПАТ «ПРИВАТБАНК» 246 332,59 грн. заборгованості. 30.11.2011 дане виконавче провадження закінчено по п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС) до ВДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції, згідно заяви боржника, на звернення стягнення на заставне майно, а саме: транспортний засіб марки WIELTON PTS 34/100, 1999 року випуску, який перебуває в Київській області, місті Переяслав-Хмельницький, вул. Московська, 8/11. Повторно даний виконавчий лист на виконання не поступав. Одночасно повідомили, що надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження не вбачається можливим, оскільки виконавче провадження знищено відповідно до Наказу № 2274/5 від 25.12.2008р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» (а.с.7).

Листом Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №7919 від 03.02.2026 повідомлено адвоката Сидор Я.М. що з 12.12.2011 року у відділі на виконанні перебував виконавчий лист № 2-368 від 14.06.2011 року виданий Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 246 332,59 гривень. 20.06.2012 року виконавче провадження закінчено у відповідності до пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (попередньої редакції). Повторно для примусового виконання даний виконавчий документ до відділу не надходив. Згідно Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, а тому станом на 03.02.2026 року вище вказане виконавче провадження знищене згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення, в зв`язку з чим надати більше інформації по даному виконавчому провадженню, у відділу не має можливості (а.с.8).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 447 розділу ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до ст.19 Конституцією України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час відкриття виконавчого провадження № 27540482 з виконання виконавчого листа за №2-368 та повернення державним виконавцем цього виконавчого документа стягувачу, діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року. Підставою для повернення державним виконавцем цих виконавчих листів стягувачу стали положення п. 2 ч. 1 ст. 47 вищевказаного Закону України, якими передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відповідно до ч. 5 даної статті, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (річний строк для виконавчих листів). Даною статтею не передбачено, зняття арешту державним виконавцем при поверненні виконавчого листа стягувачу.

Виходячи з положень ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 р., підставою для зняття арешту з майна державним виконавцем є завершення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17 (провадження № 61-26969св18) зазначено, що «повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 р., з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В даному випадку, державний виконавець Переяславського відділу ДВС який постановив 20.06.2012 про повернення зазначеного виконавчого листа стягувачу, не знявши при цьому, накладений в межах цього виконавчого провадження, арешт з майна, діяв в межах своїх повноважень, відповідно до вимог вищевказаного закону, який не передбачав зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого листа стягувачу.

Скаржниця звернулася із заявою до Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з її майна, накладеного в межах вищевказаного виконавчого провадження, Листом начальника Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі від 03.02.2026 в задоволенні цієї заяви було відмовлено.

Станом на лютий 2026 діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. Так, ст. 37 даного Закону України, якою регулюється повернення виконавчого листа стягувачу, не передбачено, зняття арешту при поверненні виконавчого документу стягувачу з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття державним виконавцем чи начальником ВДВС арешту з майна боржника. На момент подання заявницею заяви до начальника Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі про зняття арешту з її майна, жодної підстави для зняття арешту, передбаченої ст. 59 зазначеного вище Закону, не існувало.

Отже, відмовляючи у знятті арешту, на підставі заяви скаржниці, начальник Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі, діяв в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог закону.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі, № 761/35971/15-ц (провадження № 61-23265св18) зазначено, що «суди дійшли правильного висновку про те, що, здійснюючи дії під час виконання зазначеного рішення суду, державний виконавець дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» при вчиненні виконавчих дій по відкритому виконавчому провадженню щодо особи, як солідарного боржника, тому відсутні підстави для задоволення скарги останньої. При цьому виконавчий лист повернуто стягувачу і державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії при відсутності виконавчого провадження».

Враховуючи, що виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 р., що не є підставою для зняття арешту з майна боржника, тобто права боржника державним виконавцем Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі, у зазначеному виконавчому проваджені не порушені, а також аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду в постанові від 19.01.2022 р. по справі №521/14329/20, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заявлених скаржницею вимог.

Керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 451, 452 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Сидор Ярослава Миколаївна, заінтересовані особи: Переяславський відділ ДВС у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання скасувати арешти нерухомого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27.02.2026.

Головуючий