Решение № 134404834, 26.02.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/7094/25

провадження у справі №2/0285/201/26

26 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши заочно у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

25.12.2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 35 981 грн 24 коп., а також судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.12.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 22 892 грн зі сплатою 330,00 % річних, що становить 0,9% в день, та кінцевим строком повернення кредитних коштів до 22.04.2025. Кредитодавець належним чином виконав умови договору, надавши кредитні кошти у розмірі та порядку, передбаченому договором. За договором факторингу позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 35 981 грн 24 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 387 грн 50 коп.; проценти за користування кредитом в розмірі 13 892 грн 74 коп.; комісія в розмір 701 грн; пеня/штраф в розмірі 1 400 грн, яку позивач просить стягнути на його користь.

Доводи сторін у справі

Позивач просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не прибула повторно, про час і місце судового розгляду була повідомлена вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов та клопотань про розгляд справи за її відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 17.12.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 22 892 грн зі сплатою 330,00 % річних, що становить 0,9% в день, та кінцевим строком повернення кредитних коштів до 22.04.2025.

Так, відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору сума кредиту становить 22 892 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення цього договору, у наступному порядку: у розмірі 13 321 грн 15 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 156179 від07.10.2024, укладеного з кредитодавцем; у розмірі 5 679 грн 21 коп. на рахунок/картку позичальника; у розмірі 3 891 грн 64 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно із п. 2.5. індивідуальної частини цього договору (а.с. 21).

Однак матеріали справи не містять належних доказів перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1

16.04.20225 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором (а.с. 32).

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 35 981 грн 24 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 387 грн 50 коп.; проценти за користування кредитом в розмірі 13 892 грн 74 коп.; комісія в розмір 701 грн; пеня/штраф в розмірі 1 400 грн (а.с. 27, 28).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що договір позики укладено в електронному вигляді, відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із тим, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із пунктом 2.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, визначеному п. 2.2.1 договору (а.с. 22).

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач повинен був надати суду докази, з яких можливо встановити виконання кредитодавцем своїх обов`язків за кредитним договором, зокрема щодо перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження перерахування кредитодавцем кредитних коштів на банківський рахунок відповідача (квитанції, касового ордера, фіскального чека, тощо).

Ухвалою суду від 29.12.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка, маска картки № НОМЕР_1 , чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я останньої; інформацію про зарахування коштів на вищевказану платіжну картку за період з 17.12.2024 до 22.12.2024; інформацію чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за вищевказаним карковим рахунком (а.с. 7, 72).

Однак, згідно листа АТ «Універсал Банк» від 03.02.2026 банківські рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», станом на 02.02.2026 - не обліковуються/не обліковувались. Банківська картка № НОМЕР_1 не була емітована Банком на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 84).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у кредитодавця та відповідача виникли права і обов`язки згідно умов кредитного договору, оскільки відомостей про зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача про виникнення у відповідача зобов`язань за кредитним договором не підтверджені належними доказами, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову в позові за необґрунтованістю.

При цьому, сам по собі розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений позивачем, не є належним доказом на підтвердження факту перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 26.02.2025.

Суддя Т.Б. Сташків