Постановление суда № 13438802, 05.08.2010, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Матієк Т.В., суддів Балацької Г.О., Кепкал Л.І., за участю прокурора Пламадяли І.П., засудженої ОСОБА_5,

розглянула у залі суду у відкритому судовому засіданні 05 серпня 2010 року кримінальну справу за апеляцією прокурора Ткачук Ю.Б., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, громадянка України, непрацююча, не судима, -

засуджена за ст. 205 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на неї відповідно до ст. 76 КК України обовязків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 2300 грн. вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона в травні 2007 року на прохання невстановлених осіб за грошову винагороду погодилась зареєструвати в органах державної влади на своє імя субєкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ “ОПТ ПЛВ”.

Не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, повязану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ “ОПТ ПЛВ”, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, ОСОБА_5 погодилася на таку пропозицію. При цьому ОСОБА_5 надала невстановленій особі свої паспортні данні: паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 15.01.1998 року та ідентифікаційний код № НОМЕР_2, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства.

Далі, невстановлена слідством особа при невстановлених обставинах виготовила Протокол № 1 Загальних зборів Учасників ТОВ “ОПТ ПЛВ” від 22.05.2007 року, акт оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ “ОПТ ПЛВ” від 22.05.2007 року та статут ТОВ “ОПТ ПЛВ”, в яких ОСОБА_5 була зазначена, як засновник вказаного підприємства. З метою надання своїм злочинним діям при реєстрації фіктивного субєкта підприємницької діяльності зовнішнього вигляду правомірних дій, невстановлена слідством особа виконала запис про те, що для забезпечення діяльності ТОВ “ОПТ ПЛВ” за рахунок вкладів учасників, а саме ОСОБА_5, створюється статутний фонд підприємства у розмірі 42 000 грн. При цьому ОСОБА_5 фактично ніякого майна чи грошових коштів до статутного фонду ТОВ ”ОПТ ПЛВ” не вносила.

В той же день, тобто 22.05.2007 року ОСОБА_5, домовившись з невстановленою слідством особою, прибула до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. У нотаріуса ОСОБА_6 ОСОБА_5 на прохання невстановлених слідством осіб, повідомила її, що має намір створити ТОВ “ОПТ ПЛВ” і тому необхідно нотаріально засвідчити її підпис у статуті вказаного підприємства. Далі, достовірно усвідомлюючи, що зареєстроване на її імя підприємство буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 засвідчила своїм підписом статут ТОВ “ОПТ ПЛВ”, незаконно набувши статус його засновника, після чого цей статут був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, яка не була обізнана зі злочинною діяльністю її засновника.

Крім того, у нотаріуса ОСОБА_6 ОСОБА_5 на прохання невстановлених слідством осіб підписала довіреність ВЕК № 572713 від 22.05.2007 року, яка була зареєстрована в книзі вчинення нотаріальних дій за номером № 3084. Відповідно до зазначеної довіреності, ОСОБА_5 надала право ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від її імені, в тому числі подавати заяви, отримувати необхідні довідки та документи, розписуватись, зареєструвати ТОВ “ОПТ ПЛВ” в державній адміністрації, отримати свідоцтво про реєстрацію товариства в державній адміністрації, поставити на облік у податковій інспекції, податковій міліції, одержати свідоцтво платника ПДВ та довідку форми 4-ОПП, зареєструвати товариство в Пенсійному фонді, фонді зайнятості та фондах соціального страхування, фондів страхування від нещасних випадків на виробництві, органах статистики тощо, подати необхідні документи та отримати дозвіл на виготовлення печатки та штампу, прийняти майно, яке вноситься до Статутного фонду (капіталу) на баланс ТОВ “ОПТ ПЛВ” та виконувати всі інші необхідні дії, що повязанні з цим доручення.

Після цього, ОСОБА_5 власноручно розписалася в реєстрі нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_6, після чого невстановлена слідством особа передала ОСОБА_5 грошову винагороду за створення ТОВ “ОПТ ПЛВ”. Всі нотаріально посвідчені документи ОСОБА_5 передала невстановленій слідством особі.

25.05.2007 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, що розташована у м. Києві по вул. Димитрова, 2, ТОВ “ОПТ ПЛВ” було зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, за адресою: 03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4 а/289. В єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ТОВ “ОПТ ПЛВ” був присвоєний ідентифікаційний код субєкта підприємницької діяльності - 35137607 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 211489 від 25.05.2007 року.

Протягом травня-червня 2007 року, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на прохання невстановленої слідством особи, використовуючи надані нею статутні документи ТОВ “ОПТ ПЛВ”, а також видану ОСОБА_5 довіреність, зареєстрували вказане підприємство як платника податків, не будучи при цьому обізнаними у злочинній діяльності ОСОБА_5, направленої на прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Реєстрація ТОВ надала можливість невстановленим слідством особам, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції, складаючи фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

В апеляції прокурор Ткачук Ю.Б., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, встановлених судом, та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, просить вирок суду відносно неї в частині призначеного покарання скасувати у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки у відповідності до ст. 61 КК України жінці, що має дітей віком до 14 років, обмеження волі не застосовується, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 205 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В змінах до апеляції прокурор просить вирок скасувати, а справу закрити на підставі ст. 49 КК України, у порядку ст. 11-1 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора зі змінами до неї та просив вирок скасувати, а справу закрити, пояснення засудженої, що підтримала доводи прокурора про закриття відносно неї справи у звязку із закінченням строків давності, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції зі змінами до неї, колегія суддів уважає їх такими, що підлягають задоволенню, а вирок суду скасуванню, з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, встановлених судом, які викладені у вироку, та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 205 КК України не оспорюється в апеляції прокурора, та ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції.

Фіктивне підприємництво, тобто створення субєкта підприємницької діяльності ( юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 205 КК України, належить згідно з ч. 2 ст. 12 КК до категорії злочинів невеликої тяжкості і вважається закінченим з моменту створення субєкту підприємницької діяльності.

ОСОБА_5 вчинила цей злочин у травні 2007 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, якщо з дня вчинення нею цього злочину до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції з моменту вчинення ОСОБА_5 злочину пройшло понад три роки.

Даних про те, що після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_5 ухилялася від слідства або суду, в матеріалах справи немає.

ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції не заперечували проти закриття кримінальної справи щодо неї з нереабілітуючих підстав.

За таких обставин вирок суду першої інстанції, що не набрав законної сили, відповідно до вимог ст.ст. 11-1, 376 КПК України підлягає скасуванню, а провадження у кримінальній справі закриттю - за закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, що виключає стягнення з неї судових витрат.

Перевіряючи правильність постановленого вироку у повному обємі, не можна не вказати і на порушення судом першої інстанції вимог ст. 61 КК України, що не передбачає можливість призначення жінці, яка має дітей віком до 14-ти років, покарання у виді обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора Ткачук Ю.Б., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року відносно ОСОБА_5 скасувати, а справу закрити у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності .

С у д д і :

Балацька Г.О. Матієк Т.В. Кепкал Л.І.