Постановление суда № 134384832, 25.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28892/24

Провадження №1-в/127/655/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання.

Клопотання мотивоване тим, що 12.08.2025 ОСОБА_4 поставлений на облік військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням у військовій частині НОМЕР_1 . На нього покладені обов`язки, визначені судом, а також визначені статтями 11-17 Статуту військової служби.

19.08.2025 ОСОБА_4 самовільно залишив місце служби та на час звернення до суду з клопотанням був відсутній за місцем несення служби. Про наявність підстав для залишення місця несення служби ОСОБА_4 безпосереднього та прямих командирів (начальників) не повідомляв. Тому в клопотанні наявне посилання на те, що під час іспитового строку ОСОБА_4 не виконав покладені на нього обов`язки та вчинив новий злочин, передбачений частиною п`ятою статті 407 КК (самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану).

У зв`язку з цим у клопотанні наявне посилання на невиконання ОСОБА_4 вимог статей 4, 11, 12 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройний Сил України. Тому, на переконання ініціатора клопотання, звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням має бути скасоване, а засуджений направлений для відбування призначеного покарання.

Представник військової частини в судове засідання не з`явився.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що вимоги Статуту він не порушував, відомості, викладенні у клопотанні, не відповідають дійсності.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання, суд дійшов до такого висновку.

З матеріалів кримінального провадження та подання органу пробації вбачається, що 06.11.2024 Вінницький міський суд Вінницької області постановив вирок, відповідно до якого засудив ОСОБА_4 за частиною другою статті 309 КК до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі частини першої статті 75 КК з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, також на нього покладені обов`язки, визначені пунктами 1, 2 частини першої та пунктами 2, 4 частини третьої статті 76 КК - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зазначений вирок суду набрав законної сили 07.12.2024 і згідно з розпорядженням від 11.12.2024 копія вироку була направлена до Хмільницького районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області для його виконання.

З наданої до клопотання витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2025 випливає, що ОСОБА_4 поставлений на облік у військовій частині, як такий, що звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком до 07.12.2026.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Зі змісту пункту 3 частини другої статті 539 КПК випливає, що у разі необхідності вирішення питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.

Частиною першою статті 78 КК регламентовано, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Частиною другою статті 78 КК визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Аналогічна норма міститься в частині першій статті 166 КВК, зокрема, зазначеною статтею визначено, що якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Зі змісту частини третьої статті 166 КВК випливає, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Наведені вище приписи закону свідчать, що ухилення засудженого від виконання умов відбування кримінального покарання з випробуванням є підставою для скасування такого звільнення.

Контроль за поведінкою військовослужбовців, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, регламентований Порядком здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 967/35250 (далі Порядок).

Заходи контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням визначені розділом ІІІ Порядку.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку стосовно військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, командир (начальник) військової частини (установи) здійснює контроль з таких питань: виконання покладених на військовослужбовця судом обов`язків; виконання загальних обов`язків військовослужбовця, визначених статтями 11-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та додержання ним військової дисципліни; недопущення вчинення правопорушень, у тому числі дисциплінарних, що можуть призвести до накладення адміністративних та дисциплінарних стягнень, або притягнення до кримінальної відповідальності.

Як суд зазначив вище, у клопотанні наявне посилання на порушення ОСОБА_4 вимог статей 4, 11, 12 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройний Сил України. Однак, як суд зазначив вище, докази притягнення ОСОБА_4 до відповідальності у зв`язку з вчиненими ним порушеннями суду надані не були. Тому правові підстави для ствердження про наявності в діянні ОСОБА_4 ознак систематичного вчинення правопорушень, з огляду на надані суду матеріали, відсутні.

Оцінюючи доводи клопотання про вчинення ОСОБА_4 злочину як підставу для скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд вважає за доцільне зауважити таке.

У постанові від 14.09.2020 (справа № 591/4366/18) Верховний Суд (далі ВС) зауважив, що з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості у випадку, коли щодо особи органом досудового розслідування розслідуються чи судом розглядаються різні кримінальні провадження, одне з яких стосовно першого однорідного чи тотожного злочину, існують підстави для кваліфікації наступного епізоду з урахуванням повторності, за відсутності обвинувального вироку суду; наявність іншого кримінального провадження стосовно особи, у тому числі на стадії його судового розгляду, не є правовою підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких її обвинувачують, за ознакою «повторність».

Хоча цей висновок ВС зроблений щодо правової кваліфікації діяння особи, однак суд вважає, що він може бути застосований у цьому провадженні, оскільки ВС зазначив, що винуватість особи може бути підтверджена лише вироком, що набрав законної сили. Надані ж до клопотання матеріали такого вироку не містять. Крім того, правові наслідки вчинення нового злочину в період іспитового строку визначені частиною третьою статті 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд вважає, що на цей час правові підстави для задоволення клопотання та скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання відсутні. Саме тому суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: