Постановление суда № 134384750, 16.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1626/26

Провадження №1-кс/127/770/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

заявника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 12.01.2026, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 12.01.2026 року.

Скарга мотивована тим, що 12.01.2026 ОСОБА_3 направив заяву до Вінницької обласної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення. Однак на момент звернення з скаргою відомості до ЄРДР не внесено.

Заявник вважає дану бездіяльність Вінницької обласної прокуратури незаконною та просить зобов`язати внести відомості до ЄРДР за його заявою від 12.01.2026.

Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки зі змісту заяви не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Також надав суду копії матеріалів, з яких встановлено, що відомості зазначені у заяві від 12.01.2026 вже були предметом перевірки Вінницької обласної прокуратури та судів першої і апеляційної інстанцій, за результатами розгляду було відмовлено у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги з додатками, надані сторонами копії документів в судовому засіданні, слідчий суддя встановив наступне.

12.01.2026 ОСОБА_3 направив заяву до Вінницької обласної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості щодо можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами Вінницького міського суду Вінницької області, а саме щодо нездійснення будь-яких дій для встановлення місцезнаходження скарги ОСОБА_3 від 17.06.2024 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022000000001349.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

У скарзі заявник порушує питання про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінальних правопорушень, однак зі змісту заяви, слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.

Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також слідчий суддя зазначає, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов`язків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Крім того, відповідно до відомостей наданих прокурором у судовому засіданні, відділом нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів НПУ обласної прокуратури в межах компетенції розглянуто заяву ОСОБА_3 (відповідь № 1359 від 13.01.2026). Встановлено, що СВ ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025022110000254 від 29.05.2025 за фактом можливих неправомірних дій службових осіб апарату Вінницького міського суду під час здійснення листування за зверненням ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. За результатами розслідування слідчим 30.06.2025 кримінальне провадження закрито, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Також встановлено, що ОСОБА_3 попередньо уже звертався до суду з скаргою на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 07.04.2025, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами Вінницького міського суду Вінницької області по факту встановлення місцезнаходження скарги ОСОБА_3 від 17.06.2024 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022000000001349.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2025, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.10.2025, у задоволенні скарги відмовлено.

Таким чином, ідентична заява ОСОБА_3 вже була предметом перевірки Вінницькою обласною прокуратурою та предметом судового контролю у судах першої та апеляційної інстанцій.

Нових обставин та доказів, які не були попередньо предметом розгляду правоохоронними органами та судами заява ОСОБА_3 від 12.01.2026 не містить.

Норми КПК України не передбачено винесення такого рішення як відмова у задоволенні скарги у зв`язку з повторністю звернення особи з питання, яке вже було вирішено слідчим суддею по суті. У той же час, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, серед іншого диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, якщо воно вже було вирішене слідчим суддею у іншій справі, оскільки такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.

Так, відповідно до п. 10, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи, що заява ОСОБА_3 не містить об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину, суд приходить до переконання, що така заява не потребує внесення до ЄРДР.

Крім того,нормами КПК України не передбачено повторний розгляд справи за аналогічними обставинами та подіями, за результатами якої вже винесено рішення суду про відмову у її задоволенні, яке не скасоване в апеляційному порядку.

За вищевикладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 12.01.2026 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя