№ 134371839, 25.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/1274/26

Провадження № 3/201/376/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ГУ ДПС у Дніпропетровській області ДПС України відносно ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 притягнутого за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Станом на 25.12.2025 року, керівником ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 несвоєчасно було подано до установи банку платіжне доручення на перерахування узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2025 року, по строку сплати 19.08.2025 року, що спричинило виникнення податкового боргу, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу.

Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Дослідивши матеріали провадження, суд встановив, що в діях керівника ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення полягала у тому, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав до установи банку платіжне доручення на перерахування узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2025 року, попри встановлений граничний строк подання до 19.08.2025 року, що призвело до виникнення податкового боргу. З матеріалів справи вбачається, що фактичними датами сплати є 25.12.2025 року та 29.12.2025 року, що свідчить про істотне порушення встановленого законом строку сплати.

Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення №4543/04-36-04-09/30548889 від 23.01.2026 року та актом камеральної перевірки №690/04-36-04-09/30548889 від 07.01.2026 року.

Тому, оцінивши всі надані у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є доведеною.

При визначені виду і розміру стягнення, враховую характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: С.П. Мельниченко