Решение № 134358620, 25.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2026 року справа №520/17211/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» від 26.05.2025 №702 щодо застосування до поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031314) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.06.2025 №324 о/с про звільнення зі служби в поліції з 04.06.2025 поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031314);

- поновити позивача з 04.06.2025 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.06.2025 по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню;

- постанову в частині поновлення позивача, на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із застосованим до нього дисциплінарним стягненням у вигляді звільнення зі служби в національній поліції та вважає пункт 2 Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» від 26.05.2025 №702 та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.06.2025 №324 о/с про звільнення зі служби в поліції з 04.06.2025 поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем через систему "Електронний суд" 22.07.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що дисциплінарною комісією проведено повне та неупереджене службове розслідування. Дії відповідача щодо видання оскаржуваних наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби та про звільнення зі служби є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач 29.07.2025 подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача та підтримав свою правову позицію, зазначивши що спірні накази прийнято необґрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття правильного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції Харківській області у званні старшого сержанта поліції.

До ГУНП в Харківській області 25.04.2025 надійшла доповідна записка т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка, в якій містилась інформація щодо невиконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 від 22.04.2025 №308 дск/ВС Про виконання бойового (спеціального) завдання окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, вимоги якого відмовились виконувати, зокрема, але не виключно, поліцейський взводу №1 роти №2 старший сержант поліції ОСОБА_3 , посилаючись на особисті причини (а.с.78-79, т.1).

З метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1302 призначено службове розслідування (а.с.73-75, т.1).

Так, 20.05.2025 було затверджено висновок службового розслідування за відомостями у доповідній записці БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 25.04.2025 №293-2020 (1474).

Пунктом 2 Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №702 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» від 26.05.2025 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 65 Конституції України, п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4 та 6 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1 п. 1 розділу VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області», затвердженого Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.10.2024 №2172, до поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №324 о/с від 04.06.2025 позивача звільнено зі служби в поліції з 03.06.2025 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Позивач, вважаючи зазначені накази протиправними та необґрунтованими, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції від 16.08.2024) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частина перша статті 18 цього ж Закону передбачені обов`язки поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Так, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.

Нормами частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту (у редакції від 31.03.2023) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, суд установив, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У частині першій статті 14 Дисциплінарного статуту міститься визначення службового розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома стаття 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Види дисциплінарних стягнень перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1302 призначено службове розслідування.

До ГУНП в Харківській області 25.05.2025 надійшла доповідна записка т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області (далі - БПОП ГУНП) майора поліції - Есаулка В.І., від 25.04.2025 №293-2025 (1474) щодо невиконання наказу командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 від 22.04.2025 № 308дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання".

Зокрема, у вказаній доповідній записці зазначено, що 23.04.2025 о 12:00 у визначеному місці в м. Краматорськ Донецької області до відома окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, відряджених до зони ведення бойових дій у складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» для виконання бойових (спеціальних) завдань, доведено наказ командира зведених підрозділів Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 від 22.04.2025 № 308дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», вимоги якого відмовились виконувати: заступник командира взводу №1 роти №4 капітан поліції ОСОБА_4 ; інспектор взводу №1 роти №4 капітан поліції ОСОБА_5 ; інспектор взводу №1 роти №4 лейтенант поліції ОСОБА_6 ; поліцейський взводу №1 роти №4 старший сержант поліції ОСОБА_1 ; поліцейський взводу №1 роти №4 старший сержант поліції ОСОБА_7 ; поліцейський-водій взводу №1 роти №4 старший сержант поліції ОСОБА_8 ; поліцейський взводу №1 роти №2 старший сержант поліції ОСОБА_3 ; поліцейський взводу №2 роти №2 старший сержант поліції ОСОБА_9 ; поліцейський взводу №2 роти №2 старший сержант поліції ОСОБА_10 .

Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація, були присутні лікар та психолог, які протипоказань щодо готовності поліцейських до несення служби не виявили.

Після ознайомлення з вказаним наказом поліцейський взводу №1 роти №4 старший сержант поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги вказаного наказу, посилаючись на стан здоров`я. Зазначений поліцейський повідомив, що суть наказу зрозуміла, готовий його виконувати, однак за станом здоров`я не може його виконати.

Факт доведення наказу до відома зазначених поліцейських та їх відмови від його виконання зафіксовано на службовий портативний відеореєстратор поліцейських відділення моніторингу та контролю БПОП ГУНП.

Отже, з метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1302, у межах строків, визначених Законом №2337-VIIІ призначено службове розслідування.

Опитаний під час службового розслідування позивач у власному письмовому поясненні повідомив, що 23.04.2025 приблизно о 12:00 йому було зачитано бойовий наказ від 22.04.2025 №308 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Він не відмовився його виконувати, що було зафіксовано портативним відеореєстратором, однак повідомив, що має проблеми зі здоров`ям, а саме проблеми зі спиною. До пояснення додав копії: висновку МРТ поперекового відділу хребта (Т12 S2) від 31.03.2025, відповідно до якого встановлено: МР-ознаки протрузій між хребцевих дисків в сегменті L4-S1, остеохондроз, помірний спондилоартроз поперекового відділу хребта; виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11.04.2025 №25/0321, відповідно до якої ОСОБА_1 11.04.2025 виписаний з ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» з поліпшенням та був звільнений від фізичних навантажень та носіння бронежилету терміном на 10 днів; консультативного висновку невролога від 06.05.2025 з нерозбірливим почерком

Дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області під час вивчення матеріалів службового розслідування та перегляду відеозаписів, приєднаних до них, встановлено, що 23.04.2025 за результатами доведення наказу ЗП ДПД НП України від 22.04.2025 № 308 дск/ВС Про виконання бойового (спеціального) завдання старшому сержанту ОСОБА_3 зміст цього наказу був зрозумілий. Однак, 24.04.2025 о 00:00 на позиції у м. Торецьк Бахмутського району Донецької області зазначені у цьому наказі поліцейські не вийшли.

Комісія вважає, що зазначені поліцейські БПОП ГУНП не виконали вимоги наказу ЗП ДПД НП України від 22.04.2025 № 308 дск/ВС Про виконання бойового (спеціального) завдання, у зв`язку з їх суб`єктивним сприйняттям, що призвело до обговорення даного наказу, його критики, інформуванням про це безпосередньому керівнику, без повідомлення про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні цього наказу.

Тим самим вказаний поліцейський вчинив дії всупереч вимогам статті 5 Дисциплінарного статуту та не став на захист Вітчизни, не прибув на вогневу позицію у м. Торецьк Бахмутського району Донецької області, зазначену в цьому наказі, з метою ведення та посилення стійкості оборони ТОРЕЦЬК у смузі відповідальності 100 омбр операційної зони ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, службовим розслідуванням встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 роти №4 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який в особливо складний для держави та громадян час, зумовлений військовою агресією російської федерації проти України, 23.04.2025 о 12:06 у визначеному місці міста Краматорськ Донецької області, незважаючи на перебування на службі в поліції та взяття на себе зобов`язань, які висуваються до поліцейських під час здійснення ними службових обов`язків та в повсякденному житті, знехтував вимогами законодавства України, відмовившись виконувати наказ командира зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 від 22.04.2025 №308 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та 24.04.2025 о 00:00 не прибув на вогневу позицію у м. Торецьк Бахмутського району Донецької області, зазначену в цьому наказі, з метою ведення та посилення стійкості оборони ТОРЕЦЬК у смузі відповідальності 100 омбр операційної зони ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, відповідно до частини четвертої ст.19 Дисциплінарного статуту не встановлено.

На підставі викладеного, дисциплінарна комісія вважає, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України в частині відмови виконати наказ про захист Вітчизни на бойових позиціях; пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, а також в частині невиконання наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту в частині невиконання Присяги, наказу керівника та немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які підривають авторитет НП України, підпункту 1 пункту 1 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 09.10.2024 №2172 в частині недотримання законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Водночас, позивач не погоджується із висновками службового розслідування та зазначає, що вони не відповідають об`єктивній дійсності, так як в поведінці Позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку.

Однак такі висновки Головного управління Національної поліції в Харківській області не відповідають об`єктивній дійсності, так як в поведінці Позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Це вбачається з наступного

Дослідивши висновок службового розслідування, суд зазначає, що відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє до цього часу.

Згідно частини другої статті 24 Закону України №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

З наведеного слідує, що під час воєнного стану на поліцейського покладено додаткові повноваження та обов`язки, дотримання та виконання яких мають здійснюватися працівниками поліції сумлінно.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 59 Закону України №580-VIII, рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону України №580-VIII).

Відповідно до норм частини першої статті 60 Закону України № 580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Згідно з положеннями частини першої статті 64 Закону України №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади (частина восьма стаття 65 Закону України №580-VIII).

Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження.

Особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України, регулюються Наказом № 672 (у редакції від 09.09.2024).

Пунктом 1 Розділу ІІ Наказу № 672 передбачено, що при направленні поліцейського в службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу (підрозділу) поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов`язків (функціональних обов`язків). У наказі зазначаються пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти), найменування органу (підрозділу) поліції, органу військового управління, куди відряджається поліцейський, строк та мета відрядження.

Тобто, підставою для службового відрядження є наказ, підписаний керівником органу поліції.

Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Згідно частин першої, другої, п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

При цьому законною підставою для невиконання відповідного наказу може бути лише злочинність або явна незаконність наказу (частина четверта стаття 5 Дисциплінарного статуту).

За змістом пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 року №1235 (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1235).

Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.09.2022 (справа №260/1739/20) виконанню підлягає наказ, який має бути доведеним до відома підлеглого.

Судом установлено, що факт доведення наказу ЗП ДПД НП України від 22.04.2025 №308 дск/ВС Про виконання бойового (спеціального) завдання до відома позивача було здійснено під відеозапис, які (у кількості 2 шт.) представником відповідача було надано до суду у вигляді DVD-R диску. Зазначені відеозаписи підписані електронним цифровим підписом (а.с.57-59, т.2).

Із досліджуваних відеозаписів установлено:

00:05 старший сержант поліції Головко А.В. повідомив, що суть наказу зрозуміла, не відмовляється його виконувати, однак за станом здоров`я не зможе його виконати. Присутня лікарка, оглянувши медичну документацію останнього повідомила, що після завершення лікування ОСОБА_1 звільнений від фізичних навантажень на 10 днів після пройденого лікування. Лікування було завершено 11.04.2025. На даний час може виконувати бойове завдання;

04:55 лікарка повідомила, що за об`єктивними зовнішніми показниками фізичний стан зазначених поліцейських задовільний;

05:06 психолог повідомила, що за додатковою підтримкою та допомогою не зверталися. Методом візуального спостереження зроблено висновок, що гострих стресових реакцій наразі не спостерігається, поліцейські готові виконувати бойові (спеціальні) завдання.

Відповідачем було складено акт огляду відеозапису від 19.05.2025 № 1001/119-15-2025.

Факт ознайомлення з наказом ЗП ДПД НП України від 22.04.2025 № 308 дск/ВСЛ підтверджують підпис позивача в аркуші ознайомлення.

Суд, дослідивши відеозапис ознайомлення особового складу із наказом ЗП ДПД НП України від 22.04.2025 №308 дск/ВСЛ Про виконання бойового (спеціального) завдання, зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Як встановлено судом, від позивача будь-яких зауважень щодо нерозуміння наказу не надходило. Проте, старший сержант поліції Головко А.В. відмовився його виконувати, посилаючись на стан здоров`я.

Водночас, станом на дату оголошення наказу (23.04.2025) позивач не мав офіційного медичного висновку або рішення військово-лікарської комісії (ВЛК), яке б свідчило про обмеження його придатності або тимчасову/постійну непридатність до проходження служби в поліції. Навпаки, як встановлено під час службового розслідування та підтверджено поясненням старшого інспектора з ОД ДПОП "ОШБ «Лють»" лейтенанта поліції ОСОБА_11 , наказ був оголошений у присутності медичного працівника та психолога, які не виявили жодних об`єктивних чи зовнішніх ознак непридатності позивача до виконання завдань.

Також підтверджено, що жодних звернень за медичною допомогою до або під час оголошення наказу позивач не здійснив, а за зовнішніми ознаками його фізичний стан був задовільний, захворювань у стадії загострення не зафіксовано. Крім того, станом на день оголошення наказу від 22.04.2025 № 308дск/ВС медичні документи, які були надані позивачем, не свідчили про неможливість виконання ним наказу керівництва. Вказані медичні документи вказували на те, що позивач проходив раніше лікування, однак станом на день оголошення наказу, позивач був придатний до служби.

Суд звертає увагу, що матеріали адміністративної справи не містять підтвердження звернення позивача до лікарської комісії, документів про відмову ВЛК у проведенні огляду, письмових повідомлень командуванню про обмеження щодо придатності.

Відтак, зважаючи на викладене, суд дійшов висновків, що висновки службового розслідування були об`єктивними, ґрунтовними і базувалися на фактичних матеріалах, у тому числі відеофіксації, поясненнях свідків, медичного персоналу та фіксації факту відмови від виконання наказу.

Суд звертає увагу, що дотримання Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України "Про Національну поліцію" є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, від 14.03.2024 у справі № 120/7551/22 та ін.

Також, судом встановлено, що до виконання бойового завдання було залучено 9 співробітників, включаючи позивача, які входять до складу взводу №1 роти №4 (6 осіб), взводу №1 роти №2 (1 особа), взводу №2 роти №2 (2 особи).

Вказані обставини свідчать про те, що групи для виконання бойових завдань були сформовані за рахунок включення до них бійців з різних взводів та рот, тому виконання бойового завдання доручено співробітникам різних підрозділів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.

Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно, відмова від виконання бойового наказу без наявності для цього реальних об`єктивних причин може призвести до розлагодження колективу, що, в свою чергу, може мати серйозні наслідки, адже в умовах, коли кожен член команди покладається на інших, будь-яка нестабільність може загрожувати не лише успішному виконанню завдань, але й життю та здоров`ю побратимів.

Відтак, невиконання позивачем наказу від 22.04.2025 №308дск/ВС в бойових умовах без належних на те підстав обґрунтовано визнано ухиленням від виконання посадових та військових обов`язків, а бездіяльність позивача - дисциплінарним проступком у розумінні Дисциплінарного Статуту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №320/4761/24, касаційну скаргу на яку було повернуто особі, яка її подала ухвалою Верховного Суду від 07.07.2025, у зв`язку з тим, що скаржником не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Також, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви відповідну медичну документацію, зокрема:

консультативний висновок спеціаліста №1842 від 08 березня 2025 року, який видано Управлінням домедичної та медичної допомоги («Медична рота») ДПОП ОШБ «Лють», і в Позивача діагностовано Вертеброгенну люмбалгію з м`язово-тонічним синдромом;

висновок магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта від 31 березня 2025 року, яким діагностовано у ОСОБА_1 «МР-ознаки протрузій міжхребцевих дисків в сегменті L4-S1. Остеохондроз, помірний спондилоартроз поперекового відділу хребта»;

консультативний висновок спеціаліста №2705/3664 від 01 квітня 2025 року, який видано лікарем-неврологом Управління домедичної та медичної допомоги («Медична рота») ДПОП ОШБ «Лють», відповідно до якого в Позивача діагностовано «Хронічна вертебральна люмбалгія на фоні остеохондрозу, помірного спондилоартрозу, ПКВХ, протрузій міжхребцевих дисків L4 L5 та L5 S1 з локальними розривами фіброзного кільця диску, з частковим здавленням дурального мішка з м`язово-тонічним синдром;

направлення №231 від 01 квітня 2025 року на лікування в ДУ ТМО МВС України по Луганській області з діагнозом «Хронічна вертебральна люмбалгія на фоні остеохондрозу, помірного спондилоартрозу, ПКВХ, протрузій міжхребцевих дисків L4 L5 та L5 S1 з локальними розривами фіброзного кільця диску, з частковим здавленням дурального мішка з м`язово-тонічним синдром;

результат огляду №9708872 від 02 квітня 2025 року, який проведено лікарем терапевтом ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», після чого у ОСОБА_1 діагностовано «Люмбаго з ішіасом середньої важкості»;

виписка №25/0321 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого від 11 квітня 2025 року, яка видана ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», із якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 02 квітня 2025 року по 11 квітня 2025 року з діагнозами «М54.4 Хронічна вертеброгенна люмбалгія на тлі остеохнодрозу помірного спондилоартрозу, ПКВХ, протрузій міжхребцевих дисків L4 L5 та L5 S1 з локальними розривами фіброзного кільця диску, з частковим здавленням дурального мішка з м`язово-тонічним синдром, стадія загострення». Виписано зі зменшенням болю в поперековому відділі хребта (а не у зв`язку з його зникненням), звільнено від фізичних навантажень та носіння бронежилету терміном на 10 діб, рекомендовано спостереження у невропатолога, призначено приймання протизапальних та обезболюючих ліків протягом місяця.

Однак, як уже було установлено судом, під час доведення наказу від 22.04.2025 №308дск/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання" були присутні лікар та психолог.

Крім того, станом на день оголошення наказу від 22.04.2025 №308дск/ВС медичні документи, які були надані позивачем, не свідчили про неможливість виконання ним наказу керівництва. Вказані медичні документи вказували на те, що позивач проходив раніше лікування, однак станом на день оголошення наказу, позивач був придатний до служби.

Так, на 04:55 хв. досліджуваного відеозапису лікарка повідомила, що за об`єктивними зовнішніми показниками фізичний стан зазначених поліцейських задовільний.

На 05:06 хв. психолог повідомила, що за додатковою підтримкою та допомогою не зверталися. Методом візуального спостереження зроблено висновок, що гострих стресових реакцій наразі не спостерігається, поліцейські готові виконувати бойові (спеціальні) завдання.

Тобто, вказані обставини свідчать про те, що на момент доведення наказу від 22.04.2025 №308дск/ВС були відсутні обставини, які б свідчили про неможливість виконання бойового завдання за станом здоров`я. Доказів звернення позивача із відповідним рапортом матеріали справи не містять. Досліджуваний відеозапис також не містить жодних зауважень позивача з цього приводу. Доказів протилежного суду не надано, з огляду на що суд не приймає до уваги вказану медичну документацію у якості обставин, які унеможливлювали виконання бойового завдання.

Суд зазначає, що наявність або відсутність дисциплінарного проступку в діях чи бездіяльності поліцейського встановлюється за результати службового розслідування.

У цій справі судом встановлено, що службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом; висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі; вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Так, за положеннями Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення здійснюється керівником, уповноваженим на накладення дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування положень Дисциплінарного статуту, якими урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 31 січня 2024 року у справі №600/4386/22-а.

У даному випадку фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, зокрема пояснення позивача, його керівників, службова характеристика, наявність непогашеного дисциплінарного проступку, державних нагород, а також наявність обтяжуючої відповідальність обставини - відмова виконувати наказ у важкий для країни час, що негативно впливає на інших працівників, підриває бойовий дух та морально дезорієнтує колектив, що є недопустимим в умовах воєнного стану.

Відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 №987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 №732) (далі - Положення) (у редакції від 16.08.2024) відповідно до своїх функціональних повноважень Підрозділи виконують, зокрема, але не виключно, такі завдання: беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Підпунктом 10 пункту ІІІ Положення встановлено, що відповідно до покладених завдань Підрозділи можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України Про оборону України шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу VII Положення поліцейські Підрозділів зобов`язані, зокрема, але не виключно: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльності поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення.

Суд зазначає, що Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123ІХ.

Відповідно до зазначеного Закону, розділом І внесено зміни до Закону України "Про Національну поліцію". Зокрема, у підпункту 18 пунткі 1 розділу І Закону від 15.03.2022 №2123ІХ, частину восьму було доповнено абзацом другим такого змісту: Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади".

Саме з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану було встановлено для поліцейських обов`язок проходження служби там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника поліції, в результаті і виникає у керівника ГУНП необхідність у негайному відновленні та підтриманні функціонування органів поліції для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, що узгоджується з висновками, сформульованими у постанові Верховного Суду у постанові від 25.05.2023 у справі №620/3663/19.

Відтак, позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи даною Присягою на вірність Українському народові, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України, пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 1 пункту 1 розділу VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Харківській області», затвердженого Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.10.2024 №2172.

Відтак, наведені обставини та приписи нормативно-правових актів, на переконання суду, у сукупності свідчать про відповідність оскаржуваних наказів вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду правомірність та законність своїх дій у застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в діях якої є встановлені законом підстави для застосування неї дисциплінарного стягнення; спірні рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені наведеними законодавчими приписами.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову за взаємопов`язаними позовними вимогами слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, будинок 13, місто Харків, Харківська область, Харківський район, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА