Постановление суда № 134351202, 25.02.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1069/25

Номер провадження 6/383/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М.,

за участю секретаря судового засідання Зербул С.В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі № 383/1069/25 за позовною заявою Товариства з обмеженоювідповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03грудня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором №5219789 від 02 січня 2025 року в загальній сумі 58248,29 грн, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1862,75 грн.

12 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить відстрочити виконання вказаного рішення, оскільки не має змоги сплатити всю суму відразу через складне фінансове становище. На цій підставі просить суд розстрочити борг частинами, встановивши графік по 2000,00 грн щомісяця до повного погашення заборгованості.

Заявник (відповідач) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду від представника позивача надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, яке обґрунтоване тим що, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.Частиною 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судовогорішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали,постанови.

Відповідачем надано Форма ОК-7 від 11.02.2026 виданої Пенсійним фондом України, реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 , з із періодом доходу з 2012 року по 2026 року. В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення, відповідачем зазначено про її скрутне матеріальне становище. Однак, заявником не наведено у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається заявник, не носять такого характеру.Враховуючи вищевикладене та призюмуючи, наявність у відповідача скрутного матеріального становища сам по собі не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, позивач повинен був враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що на час дії кредитного договору вона несе зобов`язання щодо його погашення, крім того відповідачем не надано доказів, що вона може при розстрочені рішення суду рівними частинами погасити даний борг, та не матиме знову заборгованості перед Товариством, тобто належним чином виконувати умови такого розстрочення. На цій підставі просить відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.12.2025 року у справі №383/1069/25, також просив розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду проводити за відсутності представника (а.с.126-129).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши зміст заяви та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03грудня 2025 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області ухвалено рішення у справі №383/1069/25Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором №5219789 від 02 січня 2025 року в загальній сумі 58248,29 грн, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1862,75 грн. В задоволенні іншої частини позовних відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 06.01.2026 року (а.с.102-111).

Згідно змісту з ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 3910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 3905/30/16.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду заявником надано Форму ОК-7 виданої Пенсійним фондом України, реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , із періодом доходу з 2012 по 2026 рік, з якого вбачається інформація, що ОСОБА_1 отримувала заробітну плату до 2022 року, інших доходів не отримує (а.с.123).

Відповідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 11.02.2026 за період з листопада 2025 р. по грудень 2025 р. ОСОБА_1 отримала дохід в загальному розмірі 16672,82 грн(а.с.124).

Так, в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення, заявником зазначено про її скрутне матеріальне становище. Однак, заявником не наведено у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається заявник, не носять такого характеру.

Судом встановлено, що рішенням Бобринецький районний суд Кіровоградської області від 03 грудня 2025 року у справі № 383/1069/25 з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 58248,29 грн та судовий збір у сумі 1862,75 грн, а всього 60111,04 грн.

В заяві про розстрочення виконання зазначеного рішення, ОСОБА_1 просить їй розстрочити виконання шляхом сплати боргу частинами у розмірі 2000,00 грн щомісячно.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Тобто, враховуючи, що загальна сума до стягнення становить 60111,04 грн, тому у разі сплати боргу частинами по 2000,00 грн щомісячно строк повного виконання рішення становитиме орієнтовно 30 місяців, що суттєво перевищує граничний однорічний строк розстрочення, встановлений законом.

Отже, відсутність стабільного доходу відповідача сам по собі не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, позивач повинен був враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що на час дії кредитного договору він несе зобов`язання щодо його погашення, крім того відповідачем не надано доказів, що вона може при розстрочені рішення суду рівними частинами погасити даний борг, та не матиме знову заборгованості перед банком, тобто належним чином виконувати умови такого розстрочення, крім того, запропонований заявником спосіб та порядок виконання рішення суперечить вимогам ч. 5 ст. 435 ЦПК України.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов`язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.12.2025 р. у справі № 383/1069/25.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 258, 259, 260, 261, 435ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі № 383/1069/25 від 03 грудня 2025 року відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25.02.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко