Постановление суда № 134346183, 17.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-3650/11

Провадження №6/369/171/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Худинець Д.С.,

за участі представника заінтересованої особи Сєдова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника заінтересованої особи адвоката Сєдова Ігоря Володимировича про забезпечення доказів в цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

02.12.2025 року на адресу суду від представника заінтересованої особи адвоката Сєдова І. В. надійшла заява про забезпечення позову шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ідентифікаційний код 38750239, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Сікорського, буд. 8) наступних доказів: 1. Оригіналу виконавчого листа № 2-3650/11, виданого Києво Святошинським районним судом Київської області 14.11.2011 року, про заміну сторони в якому просить Заявник; 2. Оригіналу додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 1405/К між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» від 17 травня 2019 року; 3. Оригіналу кредитного договору № 49.4.1/525/06-А від 11.04.2006 року, який є первісним документом, що породжує зобов`язання Боржника; 4. Оригіналу розрахунку заборгованості за кредитним договором № 49.4.1/525/06-А від 11.04.2006 року; 5. Оригіналу акту приймання-передачі документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення, в порядку статті 517 Цивільного кодексу України, укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав № 1405/К від 17 травня 2019 року.

Вважає, що зазначений вище обсяг доказів, про забезпечення якого шляхом витребування у Заявника просить Боржник, відповідає вимогам статті 517 Цивільного кодексу України і мав бути наданий Заявником разом із заявою про заміну сторони в виконавчому провадженні для можливості встановлення факту переходу до Заявника майнових прав первісного кредитора.

08.12.2025 року на адресу суду від представника заявника надійшли додаткові пояснення, в яких вказали, що вимагання повного додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги № 1405/К від 17.05.2019 року порушує закон про конфіденційність, та заперечували щодо витребування оригіналу виконавчого листа.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи підтримав подану заяву, просив суд задовольнити.

У судове засідання представник заявника не з`явився, повідомлений належним чином, у поданій заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вивчивши заяву про забезпечення доказів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом норм ч.ч.1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Отже, забезпечення доказів це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Цивільним процесуальним кодексом України передбачені, як підстави та порядок витребування доказів (ст.84 ЦПК України), так і забезпечення доказів, зокрема шляхом витребування доказів (ст.ст.116 - 119 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.

Доцільно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Зміст мотивації заяви про забезпечення доказів не дає підстав вважати, що заявником надано докази, які б вказували на існування реальної загрози неможливості чи утруднення збирання чи подання доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, не зазначено належних та допустимих доказів.

Крім того, як того вимагає ч. 1 ст. 116 ЦПК України, заявником не доведено існування підстав припускати, що засіб доказування, з якого подано заяву, може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Суд також зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення доказів в порядку ст.116 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 116-117, 81-84, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника заінтересованої особи адвоката Сєдова Ігоря Володимировича про забезпечення доказів в цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 17 лютого 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ