Постановление суда № 134339730, 20.02.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1528/25

Провадження №1-кп/930/94/26

У Х В А Л А

20.02.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000072 від 07.03.2025 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000072 від 07.03.2025 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України.

28.11.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні просили затвердити угоду про примирення, вказавши, що обвинувачений повністю визнає вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, критично оцінив свою протиправну поведінку, щиро розкаюється, відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, проходить військову службу та погоджується на призначення покарання відповідно до умов угоди.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про проведення засідання у його відсутність, будь-яких претензій до обвинуваченого він не має, просив затвердити угодупро примирення.

У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечувала щодо затвердження угоди, разом з тим просила вирішити питання цивільного позову та призначення обвинуваченому додаткового покарання.

Заслухавши думку обвинуваченого, захисника обвинуваченого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та всі обставини укладення угоди про примирення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що в угоді про примирення сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. без позбавленням права керувати транспортними засобами.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Основним безпосереднім об`єктом вказаного кримінального правопорушення є суспільні відносини, які забезпечують безпеку руху й експлуатацію транспортного засобу. Додатковим обов`язковим об`єктом виступають відносини життя та здоров`я особи і, хоча, протиправними діями ОСОБА_4 і спричинена шкода потерпілому ОСОБА_6 , проте, ця шкода є лише проявом посягання на основний об`єкт - безпеку руху транспортного засобу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 року, з метою більш суворого дотримання учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, Кримінальний кодекс України доповнено ст. 286-1, санкція якої передбачає більш суворе покарання, ніж санкція ст. 286 КК України.

Таким чином, законодавцем виокремлено в окремий склад кримінального правопорушення порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з його підвищеною суспільною небезпечністю порівняно з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1ст. 286 КК України.

Суд зазначає, що у кримінальних провадженнях щодо двооб`єктних кримінальних правопорушень, враховуючи правові позиції Верховного Суду, можна виділити такі критерії їх укладення та затвердження: 1) закон; 2) інтереси суспільства; 3) забезпечення балансу інтересів сторін про примирення. Саме дотримання балансу всіх трьох критеріїв дає можливість прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість, виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Санкція ч.1 ст. 286-1 КК України, передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Як вже зазначалося вище, сторони угоди узгодили покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Непризначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає інтересам суспільства з огляду на характер злочину, так як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння без наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю іншим особам законодавством передбачено стягнення у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами на один рік (ст. 130 КУпАП), тому в цьому випадку покарання апріорі не може бути м`якшим.

Однак, визначене в угоді покарання явно не узгоджується із вимогами ст. 65 КК України та не враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,тому такі умови угоди не відповідають інтересам суспільства, у зв`язку з чим у затвердженні угоди про примирення необхідно відмовити.

Враховуючи положення ст. 474 КПК України судове провадження продовжується у загальному порядку.

Також суд роз`яснює, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (ч.8ст. 474 КПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 474 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У затвердженні угоди про примирення, укладеної 28.11.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000072 від 07.03.2025 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України, - відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1