Приговор № 134331689, 24.02.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1507/25

Провадження № 1-кп/496/435/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої - ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

захисника - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162250000647 від 18.09.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Біляївського району Одеської області, громадянина України, вдівця, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_10 , перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спільно проживаючи з останньою за адресою: АДРЕСА_1 , 13.09.2024 року перебував за місцем свого проживання разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 та протягом дня вжив алкогольні напої.

В подальшому, близько о 14:00 годин до подружжя ОСОБА_13 приєднався ОСОБА_14 , який разом з останніми почав вживати алкогольні напої. Близько о 16:00 годин того ж дня ОСОБА_10 покинув приміщення будинку, залишивши ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вдвох у приміщенні літньої кухні. Повернувшись назад до приміщення кухні, близько о 02:00 годин 14.09.2024 року ОСОБА_10 побачив, що його дружина ОСОБА_12 спить в ліжку спальної кімнати будинку за вказаною вище адресою поруч із ОСОБА_14 . В цей час, між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з мотивів ревнощів.

В ході даного конфлікту, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості. З метою реалізації свого злочинного задуму, ОСОБА_10 почав наносити удари ОСОБА_12 кулаками рук в область обличчя.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму ОСОБА_10 діючи умисно, протиправно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних державою цінностей, життя та здоров`я людини, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх протиправних наслідків, з метою спричинення ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, наніс останній один удар за допомогою кухонного ножа в область передньої черевної стінки, чим спричинив наступні тілесні ушкодження:

-відкрите проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки: синець та колото різана рана передньої черевної стінки, наскрізне ушкодження петлі тонкої кишки, що ускладнилось розвитком розлитого фібринозно-гнійного перитоніту;

-забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, садно надключичної ділянки зліва.

Після вищевказаних дій ОСОБА_10 покинув приміщення кухні. В подальшому, близько 11:00 години 14.09.2024 року (більш точного часу судом не встановлено), ОСОБА_10 направився до свого знайомого, ОСОБА_16 та попрохав останнього відвезти його та ОСОБА_12 до місця проживання матері ОСОБА_12 - ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою видворення ОСОБА_12 , на що ОСОБА_16 погодився. Приблизно о 13:30 год., під`їхавши втрьох до місця проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 допоміг ОСОБА_15 віднести речі до вхідних дверей квартири матері останньої, залишив дружину та разом з ОСОБА_16 повернувся до місця свого проживання.

Перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_12 почала скаржитись на болі в животі, після чого ОСОБА_9 18.09.2024 року викликала карету швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала ОСОБА_12 до КНП «Біляївської багатопрофільної лікарні», що за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Харківська, буд. 30-Б, де у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії остання померла.

Смерть ОСОБА_12 перебуває у прямому причинному зв`язку з відкритим проникаючим колото-різаним пораненням передньої черевної стінки з наскрізним ушкодженням петлі тонкої кишки, що ускладнилось розвитком розлитого фібринозно-гнійного перитоніту. Безпосередньою причиною смерті здало ускладнення - інтоксикація.

Такі ушкодження як, синець та колото різана рана передньої черевної стінки, наскрізне ушкодженням петлі тонкої кишки, складають єдиний нерозривний комплекс відкритого проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2. к, о, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Такі ушкодження як, забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, при звичайному своєму перебігу призводять до короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше ніж три тижні (21 день); таким чином згідно з п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таке ушкодження як, садно надключичної ділянки зліва, при звичайному перебігу має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і за цим критерієм згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисним діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне тяжке тілесне ушкодження, що вичинило смерть потерпілого.

Прокурор ОСОБА_8 , долучивши обвинувальну промову в судових дебатах, просив суд визнати ОСОБА_10 виним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі, залишити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, скасувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, відшкодування процесуальних покласти на обвинуваченого. В долученій до матеріалів кримінального провадження, крім іншого зазначив, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Зазначені відомості підтверджені дослідженими судом доказами, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_9 з яких вбачається, що ОСОБА_17 неодноразово привозив ОСОБА_18 до неї додому побиту та залишав «як собаку» біля входу до будинку. Наділі, ОСОБА_19 приїзжав, вмовляв її і ОСОБА_18 поверталась до нього. Потерпілій відомо, що ОСОБА_19 доволі часто чинив фізичне насилля відносно ОСОБА_18 , наносив тілесні ушкодження та ображав морально. Так, 14.09.2024 року приблизно о 05 год 00 хв потерпілій зателефонував ОСОБА_19 та повідомив, що застукав ОСОБА_18 в ліжку з « ОСОБА_20 ». Далі, приблизно о 14 год 00 хв ОСОБА_19 зателефонував повторно та сказав, що залишив ОСОБА_18 біля дверей квартири з речами та вказав наступне «я пырнул её». Потерпіла побігла додому, під дверима квартири на сходинках побачила ОСОБА_18 , яка була побита. Потерпіла забрала речі, завела ОСОБА_18 до квартири. ОСОБА_18 сказала, що не пам`ятає як вказаний чоловік опинився поруч, так як напередодні вживала алкогольні напої а прокинулась від криків ОСОБА_21 який відразу почав її бити. Коли ОСОБА_18 роздягалась потерпіла побачила кров в районі живота та рану. На запитання що сталось, ОСОБА_18 повідомила, що ОСОБА_19 її бив та ображав, ударив ножем в область живота. Також ОСОБА_18 просила не викликати швидку та не звертатись до поліції через страх розправи від ОСОБА_10 3 14.09.2024 року по 18.09.2024 року ОСОБА_18 почувала себе нормально, однак, 18.09.2024 року ОСОБА_18 повідомила, що їй стало набагато гірше. В подальшому ОСОБА_18 шпиталізували до лікарні, де була констатована смерть. Показання потерпілої підтверджуються витягом з ІПНП ГУНП в Одеській області, з якого вбачається, що ОСОБА_10 8 разів притягувався до адміністративної відповідальності та 1 раз до кримінальної за вчинення домашнього насильства та щодо дружини. Вчинення насильства мало системний характер, було «звичним» для обвинуваченого. Показання потерпілої також підтверджені протоколом огляду мобільного телефону, в якому встановлено листування, що підтверджує зміст показань.Показаннями свідка ОСОБА_16 , який зазначив, що 14.09.2024 року, вранці, до нього додому прийшов ОСОБА_10 та попросив відвезти жінку до її мами в с. Майори. Свідок погодився, та відвіз обвинуваченого та потерпілу. По дорозі вони здебільшого мовчали, проте ОСОБА_18 говорила що в неї дуже болить живіт. По приїзду, через декілька хвилин ОСОБА_19 поспіхом вийшов з під`їзду сів до авто та сказав їхати до с. Василівка. ОСОБА_19 також сказав, що його тещі не було вдома. Аналізуючи зміст показань свідка, слід прийти до висновку, що ОСОБА_10 , розуміючи небезпеку для життя потерпілої внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень, свідомо залишив ОСОБА_12 саму. Показаннями свідка ОСОБА_14 , який зазначив, що 13.09.2024 приблизно о 14 год 00 хв він прийшов до ОСОБА_13 . В літній кухні вони розпивали алкогольні напої ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Далі, ОСОБА_10 пішов з дому, свідок залишився з ОСОБА_18 . Потерпіла лягла на ліжко дивитись телевізор та заснула, свідок ліг біля неї і також заснув.Через деякий час ОСОБА_19 прийшов додому, почав кричати на ОСОБА_18 , бити її. ОСОБА_18 в цей час лежала на ліжку. Надалі, ОСОБА_10 пішов до будинку, який розташований поруч з літньою кухнею. В подальшому, ОСОБА_19 повернувся до літньої кухні, в цей момент ОСОБА_18 вийшла до сусідньої кімнати. Свідок почув, що ОСОБА_10 знову почав бити ОСОБА_18 . Насильство продовжувалось близько 10 хвилин. Потерпіла кричала, коли ОСОБА_19 перестав її бити вона приповзла на колінах до ліжка. На кофтині, в якій була одягнута потерпіла, свідок побачив кров, ОСОБА_18 трималась рукою за ребра та заповзла на ліжко. ОСОБА_19 пішов назад до будинку, ОСОБА_18 стогнала від болі. Свідок спитав у ОСОБА_18 про виклик швидкої, однак вона відповіла, що поїде до матері. Показання свідка підтверджуються протоколом обшуку за місцем проживання обвинуваченого, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлені речові докази пара жіночих кросівок зі слідами крові, вирізи з матраца, простирадла та полотенця зі слідами крові, змиви слідів крові на дверних відкосах тощо. Крім того, вина ОСОБА_10 підтверджується висновками: судово-медичної експертизи, комісійної судово-медичної експертизи, висновками судово-медичних імунологічних експертиз. Підсудний не визнав своєї вини, що продиктовано, на думку сторони обвинувачення, одним бажанням - уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Крім того, в матеріалах провадження наявна письмова відмова ОСОБА_10 від проходження психо-фізіологічного дослідження з використанням поліграфа, що у сукупності з іншими доказами свідчить про свідоме приховування фактів, що можуть бути використані не на користь обвинуваченого. Вважаю, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України повністю доведена та об`єктивно підтверджується доказами, дослідженими судом.

ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що до них з дружиною додому прийшов свідок ОСОБА_22 , вони вживали спиртні напої, це було 13.09.2024 року. В обід, близько 14:00 свідок заснув на його спальному місці, він пішов спати в будинок, думав ОСОБА_22 прокинеться і піде додому, дружині сказав іти спати в будинок. Зранку побачив їх, але вони сказали що нічого не відбувалось, він псіханув, що вона не прийшла до нього спати, побив її.

ОСОБА_22 пішов додому, а він пішов шукати машину, щоб відвезти її до матері, сказав щоб вона збирала речі, приїхав свідок ОСОБА_23 , вона зібрала речі і вони разом поїхали до її матері, сусіди бачили, вона сама вийшла з машини, він допоміг речі донести до квартири залишив їх біля дверей, нікого не було вдома і він поїхав додому. На запитання прокурора пояснив, що з документів йому відомо, що причина смерті це колоте поранення, звідки воно взялось він не знає. Після того, як він побачив дружину з ОСОБА_24 вона не казала, що їй спричинені тілесні ушкодження. Він її побив 13 числа, час не пам`ятає, злегка бив руками по обличчю. Ніж до рук не брав. Були в будинку втрьох він з дружиною і свідок. ОСОБА_22 спав на його місці. Звідки рана у дружини не знає. На запитання потерпілої надав відповів, що не пам`ятає якого числа його дружина викликала поліцію. В судових дебатах надав пояснення, що не робив цього, він її привіз здорову та живу, сусіди бачили. він не винний в її смерті. Чому її мама не викликала швидку, якщо бачила що її дочці погано? На запитання потерпілої в судових дебатах пояснив, що кожний рік її привозив, вона пила, в будинку не прибрано, не випрано, їжа не приготовлена. Також на запитання чому він не викликав швидку допомогу коли її побив, ніколи не викликав швидку допомогу, а привозив її до потерпілої відразу, пояснив, що він її злегка побив. Під час надання останнього слова перед виходом суду до нарадчої кімнати сказав, що, по-перше, хоче вибачитися перед судом за свою поведінку, за те що грубо говорив. Відповів на раніше задане питання прокурора, що за кров, звідки вона, біль в животі - після смерті сина вони з дружиною дуже сильно пили, були сварки та бійки, біль в животі в неї постійно був коли вона випивала, було й раніше таке, що вона, під час сварки, себе сама ножом вдарила, їй зробили операцію та спасли життя. Коли починала пити в неї болів живіт, а вона пила в той день водку та пиво. Зазначив, що не винний в її смерті, якщо б він був поряд вона була би жива.

Захисник обвинуваченого під час судового розгляду не погоджувалась з кваліфікацією кримінального правопорушення, зазначала, що не вказано де той кухонний ніж, він взагалі відсутній. Було проведено експертизу ножів і не було доказано що це один із них. Обвинувачений ні разу не сказав що він був з ножом, її підзахисний вийшов з приміщення на довгий час, коли привіз до мами потерпілу він сказав, що її матері не було вдома. 13 числа привезли, вона була 4 дні вдома. Чому не допитали лікаря якого викликали? Вона хотіла задати питання експерту щодо надання своєчасної допомоги чи зберегло би їй це життя? Фельдшер приїжджала зробила укол і все. Мав бути умисел у вчиненому діянні, якого в нього не було. Оскільки її підзахисного вина не доказана по ст. 121 КК України, тому просила виправдати.

Потерпіла ОСОБА_9 надала пояснення, що 14.09.2024 року, о 5 ранку, подзвонив обвинувачений, що спіймав ОСОБА_25 с ОСОБА_26 (прізвисько свідка ОСОБА_27 ), сказав хай приїдуть хлопці заберуть її, вона повідомила, що вона на роботі, тоді він сказав, що знайде машину і сам привезе. Подзвонив в 2 часа дня, що її привіз і залишив біля квартири з речами на сходинках. Повідомив, щоб її більше не привозили, він її бачити не хотів, повідомив, що побив її. Чи підрізав її чи побив, вона не знає. Потерпіла була на полі, приїхала в половину третього, вона сиділа на сходинках з речами з ковдрою, сказала, що болить живіт. Вони зайшли до квартири, вона покупалась в душі, потерпіла знайшла їй чисті речі, вона стала переодягатись і потерпіла побачила засохшу ранку на животі. На її запитання що трапилось, вона сказала, що він її побив. Вона спала, він її побив, аж 12 числа вона викликала поліцію, вдруг ОСОБА_26 оказался рядом, вона не знала як він оказався рядом, він рядом спав, вона його знала це ОСОБА_22 , пили разом, обвинувачений почав бити. Сказала пирнув її, але це ще раніше було не 14, крові не було, сукровіца була. Помилась, перевдягнулась, сказала дай мені блузку, платок вона підвяже, вона дала і та підвязала, три дні нормально було. ОСОБА_9 пропонувала викликати швидку, вона відмовилась. Зателефонували домашньому сімейному лікарю, зробили уколи проти запалення. 18.09.2024 року потерпіла прийшла з роботи, а вона сказала, що їй погано, потерпіла поїхала в ОСОБА_28 за ліками, коли вона повернулась, а вона вже була в тяжкому стані і потерпіла викликала швидку, це було о 10:00 ранку. В лікарні повідомили про смерть в реанімації. На запитання прокурора відповіла, що її дочка проживала з обвинуваченим 30 років, відносини були погані, два рази на рік, він дзвонив щоб ми її забирали, лікувати він її не буде, ми постійно її спасали. Він бив її і раніше. Вона продовжувала з ним жити, бо він приїжджав і вмовляв її повернутись. Вона неодноразово намагалась залишити доньку в себе. У нас з обвинуваченим були хороші відносини, її донька не працювала, у них було господарство кози, кури, багато чого було. На запитання захисника, чому якщо мати бачила, що їй погано не завезли її в лікарню, вона пояснила, що та категорично відмовлялась. Донька була у неї три з половиною дні. Потерпіла працювала в ці дні, донька не жалілась, на питання відповідала, що нічого не болить. Коли вони не пили жили нормально, вона з ними не проживала, вони в ОСОБА_29 , вона в ОСОБА_30 , жалілась донька коли обвинувачений її бив. Випивали вони разом, дітей не було, вона в лікарні була у неї «белочка» була і у нього. На запитання головуючого надала пояснення, що в той день коли привезли ОСОБА_25 бачила коли вона переодягалась ранку сантиметра два, крові не було, засохша кров була корочкою, сукровіца, були синці.

Свідок ОСОБА_16 надав в судовому засіданні пояснення, що знає обвинуваченого багато років, це його сусід через три хати. Обвинувачений прийшов до нього в минулому році і попросив його з дружиною ОСОБА_18 відвезти до матері, причину не сказав. Коли я привіз в Майори я сидів в машині, чекав коли він повернеться, він швидко повернувся і вони поїхали додому в ОСОБА_29 . На запитання прокурора пояснив, що привіз їх в обід, вони не сварились, щодо фактів конфліктів між ними йому не відомо. ОСОБА_10 був тверезий, її стан він не пам`ятає, вони не розмовляли, дорога зайняла хвилин 30. Вона казала, що живіт болить. По дорозі додому в ОСОБА_29 вони не розмовляли.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що товаришував з обвинуваченим близько 7 років. Йому подзвонив ОСОБА_13 , це було в 2024 році, в п`ятницю 23 числа, була рання осінь, місяць не пам`ятає, і запропонував прийти до нього, є випити. Прийшли на тирло, там посиділи, випили самогон, був він та ОСОБА_10 з ОСОБА_18 , відбувалось все після обіду, пили самогонку, посиділи поговорили, вони запросили до себе додому. Прийшли до обвинуваченого додому, дивилися телевізор, розмовляли, допили самогонку, що залишилася, посиділи 2 години і ОСОБА_13 вийшов. Коли повернувся запитав до ОСОБА_32 де вона діла водку, вона відповіла що вона її не брала, та він сам ходив, носив її по сусідах. Почався скандал, він її почав бити. Бив він її в іншій кімнаті, він не бачив цього, але чув. Потім обвинувачений десь пішов, свідок дивився телевізор і заснув. Обвинувачений прийшов десь в 2 часа ночі, знову підняв дебош за горілку, вона відповіла, що не брала її, він знову почав бити її. Він запитав у обвинуваченого чи спеціально він скандал заводить коли хтось в хаті чи у них постійно так, він відчував що нічим добрим це не закінчиться. Сказав обвинуваченому, що він «сидівший» і його першого викличуть. Він потім вийшов, вона на корачках заповзла в іншу кімнату, та елі залізла на диван. ОСОБА_33 стонала, а в 5 ранку свідок пішов, поножовщини при ньому не було, ОСОБА_13 був удома, але він його не бачив коли йшов. На питання прокурора відповідав, що знав ОСОБА_18 десь 8 років. Вона була побита ще до того як вони зустрілись, хто побив не казала. Вони випили близько 1,5 ліра самогонки, був в гостях у ОСОБА_13 на Комарова, 66, бував не часто в гостях. Свідок чув, що обвинувачений б`є жінку в іншій кімнаті, чув звуки ударів. Свідку було сказано не втручатись, бо як він піде вона ще більше отримає. ОСОБА_18 на удари стонала, супротиву від неї не було. Свідок знав чим це могло закінчитись, а він тільки 9 років відсидів. Зранку ОСОБА_18 казали, що їй хоч би до ранку дожити до мами в Майори поїхати, бо ОСОБА_13 сказав щоб зранку її там не було. На одязі була кров, обличчя розбите. Він пропонував викликати швидку, на що вона відмовилась сказавши, що зранку поїде до матері. Крім них трьох ніколи не було, коли він залишав будинок вона лежала на дивані, не спала, стогнала. На запитання захисника відповів, що ОСОБА_18 залишилась з ним в кімнаті коли ОСОБА_13 пішов, вони заснули в ліжку, але між ними нічого не було. ОСОБА_13 стягнув одіяло і сказав, що думав що вони займались інтимом (кувиркались). Свідок сів на стілець, дивився телевізор хотів піти і ОСОБА_13 сказав залишатись до ранку. Більше алкоголь не вживали, він спав сидячі на стулі, ОСОБА_13 пішов в хату, ОСОБА_18 залишиласьсь лежати в штанах на дивані в літній кухні. Біля 5 ранку зайшов ОСОБА_13 у літню кухню, ОСОБА_18 лежала на дивані, після цього він пішов додому. Він пропонував викликати швидку, але вона відмовилась. На запитання обвинуваченого свідок сказав, що свідок знає чим він її зарізав і де цей ніж знаходиться, ОСОБА_13 завіз ОСОБА_18 в Майори, ніж знаходиться в сумці. На запитання головуючого відповів, що вони були в літній кімнаті, там дві кімнати 1 основна і 1 прохідна. Там широкий диван, вони з ОСОБА_18 залишились спати в літній кухні. В ОСОБА_18 синці були по всьому тілі, все тіло було синє, він це побачив коли вона піднімала футболку. Він не бачив крові коли вона повзла. Лише казала, що болить живіт. Бив ОСОБА_34 при ньому в літній кухні.

На підтвердження встановлених судом обставин, судом було досліджено письмові матеріали кримінального провадження, а саме:

-рапорт від 18.09.2024 року, згідно фабули ЄО якого «18.09.2024 року о 11:14 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 13.09.2024 року о 11:14за адресою: АДРЕСА_2 домашнє насильство? Заявник з кимось розмовляє та на питання оператора не реагує. При передзвоні привіз чоловік побиту в п`ятницю та залишив її біля будинку, де саме сталась подія невідома, має старі ножові поранення…»;

-форму виводу, у якому згідно з розділом реєстрація: фабула - 12.09.2024 року о 22:05 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 12.09.2024 року о 22:02 за адресою: АДРЕСА_1 . Передзвон, чоловік заявниці вигнав її з будинку. Заявник ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_1 . Згідно з розділом Рішення: прийняв-ЧЧ Сукліян, затвердив-Начальник ОП Донець, адмінпротокол - за ст. 183 завідомо неправдивий виклик спецслужб; Розділ: завдання події: результат відпрацювання інформація не підтвердилась. При відпрацюванні повідомлення АДРЕСА_1 , було складено адміністративну постанову за ст. 183 відносно громадянки ОСОБА_12 яка перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції;

-протокол огляду місця події від 18.09.2024 року, який розпочато о 12:00 і закінчено о 13:20 год. за яким об`єктом огляду було приміщення КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Харківська, 30-Б з таблицями ілюстрацій та оглядовими зображеннями;

-протокол огляду трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.09.2024 року, який проведено в приміщенні моргу за адресою: АДРЕСА_3 ;

-заяву потерпілої ОСОБА_9 , якою надано добровільну згоду на огляд її мобільного телефону;

-протокол огляду предмету від 18.09.2024 року, об`єктом якого є телефон марки TECHO BD2p, який належить ОСОБА_9 з додатками у вигляді фотозображень;

-протокол обшуку від 18.09.2024 року, який проведено в АДРЕСА_1 . Уході проведення обшуку виявлено: обшук проводиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вхід на територію здійснюється через металеву хвіртку синього кольору, яка на момент обшуку відчинена. В подальшому встановлено, що на території розташовано два одноповерхові будинки. Рухаючись по ходу обшуку у приміщенні, яке розташоване справа від входу у кімнаті прихожої на підлозі виявлено жіночі кросівки чорного кольору з тряпчаного матеріалу із білою підошвою. На правому кросівку на зовнішній бічній поверхні виявлено плями бурого кольору. Вказані кросівки вилучено та поміщено до паперового конверту. В подальшому, в приміщенні спальної кімнати на ліжку виявлено матрац біло-червоного кольору на якому виявлено сліди, плями бурого кольору, в подальшому зроблено виріз з матрацу, який упаковано до паперового конверту. В цій же кімнаті на столі виявлено ніж під нумерацією 4 на якому за допомогою УФ ліхтаря вичвлено плями бурого кольору. Ніж загальною довжиною 18 см, лезо-7,5 см, рукоятка 11 см, ширина леза 2 см, товщина 1,5 мм. Вказаний ніж упаковано до паперового конверту. Окрім цього на ліжку виявлено простирадло зеленого кольору з візерунками на якому мається плями бурого кольору. Вказане простирадло вилучено до паперового конверту. Під час обшуку простирадло позначено під № 5. В зазначеній кімнаті на гвіздку виявлено полотенце на якому на висоті 70 см від підлоги виявлено пляму бурого кольору, яку за допомогою (нерозбірливо) вирізано та упаковано до паперового конверту. Полотенце позначено № 7. Під час обшуку на бічних поверхнях виявлено сліди бурого кольору, які виявлено за допомогою розчину «Bluetec» та позначено під № «1А», на висоті 62 см від верхнього краю та 22 см від правого краю. З вказаної плями зроблено змив, який упаковано до паперового конверту. З протилежної сторони дверного пройому так само виявлені сліди бурого кольору, які позначено під № 2А, розташоване на відстані 86 см від верхнього та 17 см від лівого краю. З вказаної поверхні зроблено змив та упаковано до паперового конверту. Надалі у приміщенні кухні на столі виявлено ніж загальною довжиною 17 см, лезо - 8 см, руків`я 11 см, висота 1,5 см, ширина 1 мм. Ніж пронумеровано під № 3, який вилучено та поміщено до паперового конверту. На дверних відкосах між кімнатами кухні та прихожої виявлено плями бурого кольору, а саме під № 3А, на відстані 61 см з верхнього краю на 9 см від лівого краю. З вказаної поверхні зроблено змив та упаковано до паперового конверту. З протилежної сторони так само виявлено пляму бурого кольору під № 4А на відстані 61 см з нижнього краю та 3,5 см від правого краю. З вказаної поверхні виконано змив та упаковано до паперового конверту. В подальшому в ході обшуку пройдено до другого будинку, вхід до якого здійснюється через дерев`яні двері синього кольору, які на момент обшуку відчинені. В ході обшуку приміщення № 1 зліва від входу виявлено купу різноманітних речей . В ході обшуку виявлено простиню білого кольору з плямами бурого кольору, яке позначено № 8, яке упаковано до паперового конверту. Разом з цим виявлено скатертину зеленого кольору зі слідом бурого кольору, яку позначено № 9. Вказана скатертина вилучена та упакована до паперового конверту. Разом з цим виявлено чоловічі шорти темно-зеленого кольору на яких маються сліди бурого кольору. Шорти позначено під № 10, які вилучено та упаковано до паперового конверту. Також з цієї вищевказаної купи виявлено простиню білого кольору зі слідом бурого кольору, яку позначено № 11. Вказана простиня вилучена до паперового конверту. Також виявлено жіночу жилетку білого кольору з плямами бурого кольору, яку позначено № 12. Вказана жилетка вилучена до паперового конверту. В ході обшуку на задньому подвір`ї на столі виявлено три ножі, які помічено № 13. Ніж з білою рукояткою загальною довжиною 27 см, лезо - 16 см, руків`я 10,5 см, висота леза 2,5 см, в найширшій, найтоншій 1мм, товщина 1 мм. Другий ніж з коричневим руків`ям, загальною довжиною 32,5 см, лезо 20 см, руків`я 11,5 см, висота леза 3,5 см, товщина 2мм, ніж № 3 з руків`ям обмотаним ізолентою, загальною довжиною 30,5 см, лезо 17 см, руків`я 13,5 см, висота леза 2,8 см, товщина 1,5 мм. Усі три ножі вилучено та упаковано до картонної коробки та скріплено стяжками окремо. Також оглянуто відеозапис, яким зафіксовано проведення зазначеної процесуальної дії;

-лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 244 від 18.09.2024 року, де причиною смерті зазначено ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом, намір не визначено. Хвороба (паталогічні стани), що призвели до смерті - інтоксикація, розлитий фібринозно-гнійний перитоніт, відкрита рана черевної стінки, ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом, намір невизначений;

-копію паспорту ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-інформацію щодо притягнення до адміністративної відповідальності чи заяв ОСОБА_12 ;

-Постанову про визнання предметів як речових доказів від 19.09.2024 року;

-Копію Ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.09.2025 року про арешт майна у к/п 12024162250000647;

-Протокол від 18.09.2024 року затримання особи ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні злочину;

-Копію Ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

-Копію паспорту ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-інформацію щодо притягнення до адміністративної відповідальності чи заяв ОСОБА_10 ;

-Вимогу на ОСОБА_10 щодо притягнення до кримінальної відповідальності за якою Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 29.06.2022 року його засуджено за ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 2 роки і на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим стоком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 29.07.2022 року;

-Копію вищевказаного Вироку Біляївського районного суду Одеської області від 29.06.2022 року, яким ОСОБА_10 засуджено за ст. 126-1 КК України, потерпіла ОСОБА_12 ;

-Відповіді лікарів нарколога та психіатра, за якими ОСОБА_10 на обліках не перебуває;

-Довідку характеристику з місця проживання від 09.10.2024 року № 1128, за якою обвинувачений характеризується задовільно. Скарг і заяв від жителів до сільської ради не надходило;

-Висновок експерта № 244/2024 від 18.09.2024 року, складеного лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_35 за підсумками якого: згідно наданої медичної документації смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 11:45 годин, що не суперечить морфологічним даним виявленим при експертизі трупа.

-Смерть ОСОБА_12 перебуває в прямому причинному зв`язку з відкритим проникаючим колото-різаним пораненням передньої черевної стінки з наскрізним ушкодженням петлі тонкої кишки, що ускладнилось розвитком розлитого фібринозно- гнійного перитоніту. Безпосередньою причиною смерті стало ускладнення - інтоксикація.

-При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлені наступні ушкодження:

1)відкрите проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки: синець та колото різана рана передньої черевної стінки, наскрізне ушкодженням петлі тонкої кишки;

Морфологічні характеристики рани та дані медико-криміналістичної експертизи свідчать про те, що вона є колото-різаною (на що вказують її форма, розміри, а також рівні, добре зіставні краї і стінки, наявність одного вузького кінця з ознаками дії леза, та протилежного дещо розширеного кінця з ознаками дії обушка), утворену плоским колюче-ріжучим знаряддям на кшталт ножа, що має обушок, лезо і ширину зануреної частини клинка не більше 2,6 см. Рановий канал починається раною передньої стінки живота, проходить крізь м`які тканини стінки живота, проникає в черевну порожнину, проходить наскрізь петлі тонкої кишки та закінчується вільно в черевній порожнині. Довжина ранового каналу по зонду складає не менше 5,6 см. Напрямок ранового каналу спереду назад, дещо знизу вверх, та тещо справа наліво. Виходячи з морфології ушкоджень (рана з ознаками загоєння, краї рани дещо припідняті, з нашаруванням сірувато-червоних гнійних мас) та даних судово-гістологічного і слідження (в підшкірно-жировій клітковині з ділянки ранового каналу, виявлені ділянки некрозу, гнійно-фібринозне запалення) свідчить про те, що колото-різане поранення могло бути спричинено за 3-5 діб до смерті. Такі ушкодження як, синець та колото різана рана передньої черевної стінки, наскрізне пошкодженням петлі тонкої кишки, складають єдиний нерозривний комплекс відкритого проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2. к, о, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

2)забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, садно надключичної ділянки зліва. Такі ушкодження як, забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, садно надключичної ділянки зліва, спричинені дією тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженні не відобразилися. Забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, садно надключичної ділянки зліва, згідно їх морфології, спричинені в межах 3-5 діб до смерті та в прямому причинному зв`язку з настанням останньої не перебувають, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, згідно їх морфології, спричинені в межах 7-10 діб до смерті та в прямому причинному зв`язку з настанням останньої не перебувають. Такі ушкодження як, забита рана лобової ділянки голови зліва, над лівою бровою, забита рана лобової ділянки голови зліва, на 1 см вище лівої брови, та на 3 см ліворуч від серединної лінії, дві забиті рани лобової ділянки голови, в середній частині, забита рана лобової ділянки, над зовнішньою третиною правої брови, при звичайному своєму перебігу призводять до короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше ніж три тижні (21 день);таким чином, згідно з п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Таке ушкодження як садно надключичної ділянки зліва, при звичайному своєму перебігу має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження;

-Висновок експертного медико-криміналістичного дослідження № 445 від 01.10.2024 року, складеного лікарем судово-медичним експертом-криміналістом ОСОБА_36 , за яким при проведенні судово-медичного дослідження клаптя шкіри передньої поверхні черевної стінки, вилученого від трупа ОСОБА_12 (акт розтину № 244 від 18.09.2024 року), виявлено колото-різану рану, утворену плоским колюче-ріжучим знаряддям на кшталт ножа, що має обушок, лезо і ширину зануреної частини клинка не більше 2,6 см. Також досліджена додана фототаблиця;

-Висновок експертного судово-токсикологічного дослідження (обстеження) № 3253/244 від 04.11.2024 року, складеного судовим експертом-токсикологом ОСОБА_37 за яким при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_12 в крові етиловий спирт не виявлений;

-Висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 406 від 03.02.2025 року, складеного в складі комісії експертів ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , за яким на питання «Чи можливе отримання тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з наскрізним ушкодженнями петлі тонкої кишки, яке виявлено у ОСОБА_12 внаслідок самоспричинення?» надана відповідь, що з експертної точки зору, можливість самоспричинення колото-різаного ушкодження (тобто спричинення його самою постраждалою) є практично виключеним;

-Висновок експерта №152 від 10.03.2025 року, складений лікарем судово-медичним експертом-криміналістом ОСОБА_42 , за яким на клапті шкіри передньої черевної стінки, вилученому від трупа ОСОБА_12 , виявлено колото-різану рану, утворену плоским колюче-ріжучим знаряддям на кшталт ножа, що має обушок, лезо і ширину зануреної частини клинка не більше 2,6 см. При проведенні експериментальних пошкоджень на медичній клейонці, які утворені клинком ножа, наданого на експертизу, встановлено, що вони мають схожість за основними груповими ознаками з істинними пошкодженнями на одязі, що не виключає можливості заподіяння колото-різаного ушкодження, клинком наданого ножа. Також досліджені додані до вказаного висновку фототаблиці;

-Висновок експерта № СЕ-19/115-24/18281-БД від 14.02.2025 року, складеного судовим експертом ОСОБА_43 за яким На ножі (об`єкт № 4) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результат дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) На ножі (об`єкт № 2) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації непридатними. На ножі (об`єкт № 1) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішки крові людини, генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку з недостатньо кількістю біологічного матеріалу. На ножі (об`єкт № 3) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішки крові людини встановити генетичні ознаки яких не представляється за можливим у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даному об`єкті. Генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на ножі (об`єкт № 4) є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини, що домінують в об`єкті № 4 збігаються з генетичними ознаки зразка крові ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (об`єкти № 1 у BE Миколаївського НДЕКЦ МВС від 13.02.2025 № СЕ-19/115-24/18280-БД) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкти №1 у BE Миколаївського НДЕКЦ МВС від 12.02.2025 № СЕ-19/115-24/18282-БД). 'Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на ножі (об`єкт № 4) від підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається. Висловитись про походження генетичних ознак клітини з ядрами без домішки крові людини виявлених на ножі (об`єкт № 2) від ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не представляється за можливе у зв`язку з зазначеним в п. 1-2 даного висновку експерта. Питання в аспекті збігу генетичних ознак поодиноких клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на ножі (об`єкти №№ 1, 3) з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (об`єкти №1 у BE Миколаївського НДЕКЦ МВС від 13.02.2025 К СЕ-19/115-24/18280-БД), зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкти №1 у BE Миколаївського НДЕКЦ МВС від 12.02.2025 № СЕ-19/115-24/18282-БД) не вирішувалось, у зв`язку з зазначеним в п. 1-2 даного висновку експерта. Також досліджені додані таблиці, в тому числі ілюстративні;

-Висновок експерта № 2235 від 07.11.2024 року, складений лікарем судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_44 за яким, на фрагменті матерії (вирізу із матраца) (об`єкт № 1 маркування виділення) та фрагменті матерії (вирізу з рушника) (об`єкти № 2,3), вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров. Подальші дослідження не проводились у зв`язку з відсутністю у відділенні преципітуючих сироваток для встановлення видової належності крові;

-Висновок експерта №2222 від 05.11.2024 року, складеного судовим експертом-імунологом ОСОБА_45 , за яким, кров підекспертної ОСОБА_12 , 1981 р.н. відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0. Кров підекспертного ОСОБА_10 , 1972 р.н. відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (згідно з Висновком експерта № 2086 від 03.10.2024р. судово-медичної експертизи відділення судово-медичної імунології ООБСМЕ). На шортах («капрі»), вилучених за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкти № 1,2 - маркування відділення) знайдена кров людини. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і Н (ізогемаглютиніни не виявлені), властиві групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0, у разі походження крові від однієї людини, що не включає її походження від підекспертної ОСОБА_12 (носія антигенів А та Н, системи АВ0). Походження крові від підекспертного ОСОБА_10 (носія антигена Н, системи АВ0), не включаться тільки у якості домішки, у разі походження крові від двох або більше осіб, та при наявності у останнього пошкоджень з зовнішньою кровотечею на момент події. Додатково досліджено зведену таблицю до вказаного висновку;

-Висновок експерта №2262 від 29.10.2024 року, складеного судовим експертом-імунологом ОСОБА_45 , за яким, на трьох марлевих тампонах зі змивами з дверного відкосу, вилученими за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкти № 1,3,4 маркування відділення) знайдена кров. Подальше дослідження не проводилось у зв`язку з відсутністю у відділенні преципітуючих сироваток, необхідних для визначення видової належності крові. На марлевому тампоні зі змивом з дверного відкосу, вилученим за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт № 2) кров не знайдена;

-Висновок експерта №2223 від 06.11.2024 року, складеного лікарем судово-медичним експертом- імунологом ОСОБА_46 , за яким на футболці потерпілої ОСОБА_12 в об`єктах № 1,2 (маркування відділення) знайдена кров. Подальше дослідження крові для встановлення її приналежності потерпілій ОСОБА_12 ,, або підозрюваному ОСОБА_10 , не проводилося у зв`язку з відсутністю у відділенні преципітуючих сироваток, які необхідні для визначення видової належності виявленої крові;

-Висновок експерта №2245 від 06.11.2024 року, складеного судовим експертом- імунологом ОСОБА_47 , за яким кров потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. На марлевому тампоні (об`єкт № 1 маркування відділення) зі змивами людини. При неодноразовому дослідженні на групову належність якої був виявлений слабко виражений антиген А, властивий групі крові А, з ізогемаглютиніном анти-в за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_12 (носія антигену А). На марлевому тампоні зі змивами з лівої руки (об`єкт № 2) підозрюваного ОСОБА_10 , кров не знайдена, Також досліджена зведена таблиця результатів визначення групової належності крові;

-Довідки про вартість витрат на проведення експертиз;

-Квитанції №№ 980,978, 943, 1041, про отримання на зберігання речових доказів,, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження;

-Повідомлення слідчому СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_48 від ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_49 про ненадання згоди на проведення спеціального психофізіологічного обстеження за допомогою комп`ютерного поліграфа «Рубікон».

В силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 121 КК України.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_10 , його винуватість повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч.1 ст. 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження, і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно.

Смерть ОСОБА_12 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виявленими у неї тілесним ушкодженням та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманою нею колото-різаною раною.

Крім того, варто враховувати, що умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК України) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини. В разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Склад злочину, передбачений ч.2 ст. 121 КК України належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, що ним не було нанесено удару ножем і розцінює як спосіб захисту для уникнення від відповідальності. Відсутність у кримінальному провадженні речового доказу - ножа яким було нанесено удар потерпілій не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, висновок експерта №152 від 10.03.2025 року, складений лікарем судово-медичним експертом-криміналістом ОСОБА_42 , за яким на клапті шкіри передньої черевної стінки, вилученому від трупа ОСОБА_12 , виявлено колото-різану рану, утворену плоским колюче-ріжучим знаряддям на кшталт ножа, що має обушок, лезо і ширину зануреної частини клинка не більше 2,6 см, встановлено, що вони мають схожість за основними груповими ознаками з істинними пошкодженнями на одязі, що не виключає можливості заподіяння колото-різаного ушкодження, клинком наданого ножа.

Також свідчення ОСОБА_10 , під час надання обвинуваченому останнього слова, що потерпіла ОСОБА_12 , могла сама собі нанести ушкодження, спростовується висновком № 406 від 03.02.2025 року, складеного в складі комісії експертів ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , за яким на питання «Чи можливе отримання тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з наскрізним ушкодженнями петлі тонкої кишки, яке виявлено у ОСОБА_12 внаслідок самоспричинення?» надана відповідь, що з експертної точки зору, можливість самоспричинення колото-різаного ушкодження (тобто спричинення його самою постраждалою) є практично виключеним.

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння події, викладеної в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст. 85, 94 КПК України, вказані вище та покладені в основу вироку суду докази, надані стороною кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, виснував, що вони є взаємопов`язаними, такими, що узгоджуються між собою та підтверджують один одного, мають значення для цього кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України (умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) під час судового розгляду доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання судом не встановлено.

До обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання суд відносить вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення щодо особи з якою ОСОБА_10 перебував у сімейних відносинах.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

За змістом ст. 65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 відноситься до тяжкого злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, який є тяжким, суспільну небезпеку вчиненого тяжкого умисного злочину, проти життя та здоров`я людини, обставини скоєння злочину, наслідки що настали; ставлення ОСОБА_10 до вчиненого, який свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, не визнав, щиро не розкаявся, не висловив осуду своєї поведінки, жалю; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, дітей не має, непрацездатних осіб на утриманні немає, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, задовільно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності притягався раніше неодноразово і, як наслідок, був притягнутий за це до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.

Крім того, суд звертає увагу на позицію потерпілої ОСОБА_9 , яка повністю підтримала позицію прокурора. Між тим, така позиція потерпілої сторони не є обов`язковою для суду, натомість ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК України, і не має над ними юридичної переваги.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Отже, покарання ОСОБА_10 слід призначити в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, та враховуючи суворість санкції статті, за якою притягується, переконаний, що таке покарання є пропорційним, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_10 , попередження вчинення ним нових злочинів та, на переконання суду, саме таке покарання відповідатиме справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

З метою забезпечення виконання вироку, уникнення ризиків щодо ухилення від виконання вироку суду та продовження злочинної діяльності суд уважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_10 слід рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 18.09.2024 року.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судових експертиз слід стягнути з обвинуваченого на користь держави у розмірі 36 991,14 гривень.

Суд вважає за необхідне згідно ч. 4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.09.2024 року.

Цивільний позов потерпілою стороною не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374,376, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з 18.09.2024 року, зарахувавши ОСОБА_10 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 18.09.2024 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, застосований до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави витрати за проведення судових експертизи у кримінальному провадженні в сумі 36 991 (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) гривню 14 копійок.

Скасувати арешти майна, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.09.2024 року.

Речові докази:

-футболку фіолетового кольору, яка належить ОСОБА_12 на якій в передній частині маються плями бурого кольору;

-шорти чорного кольору, які належить ОСОБА_12 ;

-труси чорного кольору, які належить ОСОБА_12 ;

-хустинку, яка належить ОСОБА_12 , які поміщені до паперового конверту НПУ та належним чином опечатано;

-зразки рідкої крові ОСОБА_12 , зрізи нігтьових пластин, які належним чином опечатані;

-1 пару жіночих кросівок, на одному з яких виявлено сліди РБК;

-3 вирізи з матраса, простирадла та полотенця з плямами РБК;

-5 кухонних ножів (3 на столі господарчого подвір`я, 2 в приміщенні кухні (1 з можливим нашаруванням РБК);

-4 змиви з плям (ймовірно РБК з дверних відкосів у приміщенні кухні);

-жіночу жилетка білого кольору зі слідами РБК;

-шорти чоловічі зі слідами РБК;

-2 простині на яких маються сліди РБК;

-1 скатертину зі слідами РБК, вилучені до паперових конвертів НПУ - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1