Постановление суда № 134305202, 23.02.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.02.2026Справа № 910/7770/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"

до Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області

про стягнення 80 462 грн 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832 грн 08 коп. коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними, та як наслідок, 56 832 грн 08 коп. підлягають поверненню як безпідставно отримані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 справу № 910/7770/24 за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832 грн 08 коп. коштів разом з доданими до неї документами передано за виключною підсудністю до Господарського суду Херсонської області

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 скасовано, справу № 910/7770/24 передано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024.

23.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" з вимогами до Нововоронцовської селищної ради про стягнення 80 462 грн 91 коп.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" зазначає, що у випадку задоволення первісних позовних вимог позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом понесе збитки у 80 462 грн 91 коп., оскільки відповідно до договору від 28.12.2020 № 170 товариство зобов`язано здійснювати продаж електричної енергії дешевше, ніж її закупівельна вартість, що створює ризики в діяльності товариства та призводить до фінансових збитків.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний зустрічний позов підлягає поверненню з наступних підстав.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Отже відповідач вправі реалізувати право на пред`явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно із частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7770/24 зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що копію ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7770/24, відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи з урахування норм пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, отримано відповідачем 31.10.2024. Таким чином строк на подання відзиву закінчився 15.11.2024.

Як свідчать матеріали справи, відповідач скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та подав такий відзив вчасно 14.11.2024, про що свідчить дата формування документа в системі "Електронний суд". Натомість зустрічний позов подано лише 23.02.2026, тобто після спливу строку, визначеного частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" за первісним позовом просить поновити строк на подання зустрічного позову.

Згідно із частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий контекст наведеної норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено заявником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 915/43/22.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум", як на підставу визнання причин пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви поважними та поновлення процесуального строку посилається на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 зупинено провадження у справі № 910/7770/24 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 920/19/24. 21.11.2025 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було прийнято постанову, яка набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Враховуючи, висновки об`єднаної палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" з метою захисту своїх прав та інтересів змушений, подати зустрічний позов у даній справі. Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що для пошуку документів за 2021 року, їх аналізу, здійснення розрахунку, підготовки та подання зустрічного позову потрібний значний час, який був використаний відповідачем з дати поновлення провадження (14.01.2026) до дати подання зустрічної зави до суду (20.02.2026).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідач не навів обґрунтування поважності причин пропущення ним встановленого судом процесуального строку, оскільки зміна судової практики Верховного Суду не може розглядатися судами як поважна причина для поновлення строків звернення до суду із зустрічним позовом. Крім того, того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 не відступала від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII стосовно неможливості збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для поновлення строку для подання зустрічного позову, а його подання залежало лише від волевиявлення самого відповідача.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання відповідачем зустрічного позову.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом (частини 8 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Аргументи відповідача щодо доцільності спільного розгляду вимог, їх взаємопов`язаності та спрямованості на процесуальну економію не можуть бути враховані судом як підстави для ігнорування імперативних приписів процесуального закону щодо строків вчинення процесуальних дій. Доцільність та економія судового розгляду не усувають преклюзивного характеру строку, встановленого статтею 180 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява подана відповідачем із пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" подано зустрічну позовну заяву з порушенням вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява підлягає поверненню.

Також господарський суд вважає за доцільне зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" не позбавлене права захистити свої права та законні інтереси шляхом подання окремої позовної заяви до суду у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Керуючись ст.ст. 119, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергум" у поновленні строк на подання зустрічного позову у справі № 910/7770/24.

2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" з вимогами до Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про стягнення 80 462 грн 91 коп. та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька