Постановление суда № 134299178, 24.02.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/663/25

НП: 2/453/58/26

УХВАЛА

іменем України

24 лютого 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)»;

зміст позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

вирішуючи у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за участі позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Швеця Д.Ю., та представниці відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» - Брильовської О.Р., заяву позивача ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Швеця Д.Ю., про відмову від позову у частині пред`явлених вимог, а також питання про закриття провадження у цій справі у відповідній частині,

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.

Позивач ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши 30.04.2025 року документ в системі «Електронний суд», подав в Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 01.05.2025 року, в якій просить ухвалити рішення: 1) про визнання незаконним та скасування наказу в. о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» Бойка Є.В. від 31.01.2025 року за № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 »; 2) про стягнення на його користь з відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать йому у день звільнення (без визначеного розміру); 3) про стягнення на його користь з відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без визначеного розміру). Усі судові витрати, пов`язані з розглядом вищевказаної позовної заяви, позивач ОСОБА_1 при ухваленні рішення просить стягнути на його користь з відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)».

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 02.05.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху з підстав непідтвердження справляння позивачем ОСОБА_1 судового збору у належному розмірі та надано термін для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині вказаної ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши 13.05.2025 року документ в системі «Електронний суд», подав в Сколівський районний суд Львівської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 14.05.2025 року, до якої долучив квитанцію про доплату судового збору.

Відтак, ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 15.05.2025 року, після усунення недоліків, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощено позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» довідку про середню заробітну плату позивача ОСОБА_1 за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю в якому були припинені трудові відносини між сторонами, а також з визначенням середньоденньої заробітної плати (доходу) позивача ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передують його звільненню.

Між тим, позивач ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 23.02.2026 року подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву про відмову від позову у частині, в якій, посилаючись на зміст пункту 1 ч. 2 ст. 49, частини 1, 3 ст. 206 ЦПК України, просить прийняти відмову від пред`явленого до ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» позову у частині про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення.

Одночасно суд вважав за необхідне вирішити питання про закриття провадження у цій справі у наведеній частині у зв`язку із відмовою позивача ОСОБА_1 від позову.

Джерела права, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Права та обов`язки учасників справи визначені у ст. 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих, в силу ст. 182 вказаного Кодексу, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань, у тому числі й подавати заяви про закриття провадження у справі.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України). Сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

За змістом пункту 1 ч. 2 і ч. 6 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частинами 1, 2, 3 і 5 ст. 206 ЦПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Своєю чергою, підстави для закриття провадження у цивільній справі наведені у статті 255 ЦПК України. Так, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Висновок суду за результатами вирішення заяви про прийняття відмови від позову у частині пред`явлених вимог та питання про закриття провадження у справі у відповідній частині.

Позивач ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., посилаючись на зміст пункту 1 ч. 2 ст. 49, частини 1, 3 ст. 206 ЦПК України, просить прийняти відмову від пред`явленого ним позову до ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» у частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення.Своєю чергою, повноваження зазначеного представника позивача Ватаговича І.П. щодо права відмови від позову судом перевірені, зокрема в ордері АО «Юридична фірма «ІЛО» на надання правничої допомоги на бланку серії ВС № 1365058 від 29.04.2025 року зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката вказаного об`єднання Швеця Д.Ю. не обмежуються.

Отож, заяву позивача ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Швеця Д.Ю., про відмову від пред`явленого ним позову до ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» у частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення, належить задовольнити, а відповідну відмову від позову у цій частині прийняти.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.При цьому, підстав для неприйняття такої відмови судом не встановлено і відмова позивача ОСОБА_1 від пред`явлених ним вимог у частині не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства та не порушує права сторін, а наслідки відмови позивача ОСОБА_1 від позову йому відомі та зрозумілі.

Разом з тим, позивачеві ОСОБА_1 слід роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 10, 13, 43, 49, 206, 255-256, 258-261, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Швеця Дмитра Юрійовича, про відмову від пред`явленого ним позову до Державного підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» у частині пред`явлених вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення, - задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від пред`явленого ним позову до Державного підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» у частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» у частині пред`явлених вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення, - закрити на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з прийняттям відмови від позову у наведеній частині.

Роз`яснення сторонам про наслідки закриття провадження у справі у частині пред`явлених вимог.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

Ухвала суду, в силу положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена сторонами та іншими учасниками цієї справи у строк подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Сторона та інший часник цієї справи, якій ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повну ухвалу суду складено: 24 лютого 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН