Постановление суда № 134290231, 17.02.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/6007/25

Провадження № 1-кс/589/91/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання керівника Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025200490001636 щодо ОСОБА_4 , підозрюваного в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст.153, ч.4 ст. 153 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст.153, ч.4 ст. 153 КК України.

Обґрунтовуючи дане клопотання сторона кримінального провадження прокурор вказує, що в провадженні Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження №12025200490001636 від 11.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України.

31.12.2025 у кримінальному провадженні №12025200490001636 від 11.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст.153, ч.4 ст. 153 КК України, та 31.12.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31.12.2025 справа №589/6007/25 у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці покладаються обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: сел. Ямпіль Шосткинського району Сумської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками.

15.01.2026 за підозрюваного ОСОБА_4 його матір`ю ОСОБА_6 внесено заставу у сумі 242240 грн. та 16.01.2026 ОСОБА_4 було звільнено з-під варти. Крім того, при звільненні з-під варти ОСОБА_4 додатково під розписку роз`яснено покладені на нього обов`язки зазначені в ухвалі суду.

Водночас, не зважаючи на покладені ухвалою слідчого судді обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, ОСОБА_4 ігноруючи положення КПК України та те, що відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, як альтернатива утримання під вартою, будучи ознайомлений з наслідками неприбуття на виклик, передбаченими ст.139 КПК України, своєчасно не повідомив слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, відлучився із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: с. Ямпіль Шосткинського району Сумської області.

Зважаючи на те, що телефон підозрюваного ОСОБА_4 в ході досудового розслідування вилучено, з метою виклику останнього 23.01.2026 о 09:57 годин старшим слідчим Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користується заставодавець ОСОБА_6 , якій повідомлено про виклик до слідчого для проведення слідчих дій підозрюваного ОСОБА_9 на 15:00 год. 26.01.2026.

26.01.2026 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією і перебуває на навчанні в м. Києві, тому прибути до слідчого не може.

Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 23.01.2026 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з бажанням долучитись до лав Збройних сил України. 25.01.2026 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_4 , діючи умисно, їх не виконав з метою ухиленням від органів досудового розслідування та суду, а саме своєчасно не повідомив слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, відлучився із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: с. Ямпіль Шосткинського району Сумської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду та тим самим не прибув до слідчого для проведення слідчих дій.

09.02.2026р. від захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання прокурора, за змістом якого він проти клопотання заперечував за його необґрунтованістю. Так, захисник зазначив, що сторона обвинувачення не надала суду жодних належних підтверджень вручення підозрюваному повісток або повідомлень про виклик на 26.01.2026 року. Долучений до клопотання рапорт слідчого про неприбуття особи не є належним доказом виклику, не зареєстрований у встановленому порядку та викликає сумніви щодо його достовірності. Крім того, вказував, що у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів участь захисника є обов`язковою, проте слідчий не викликав адвоката для проведення слідчих дій на зазначену дату. Згідно з наданими скріншотами телефонних розмов, слідчий під час спілкування із захисником 23.01.2026 року не повідомляв про необхідність прибуття 26.01.2026 року, а натомість приблизно повідомив про дату 28-29 січня 2026 року. Захисник наполягав на тому, що у підозрюваного була поважна причина неявки та з його сторони було відсутнє будь-яке ухилення від виконання свої процесуальних обов`язків, оскільки відлучення з населеного пункту не було самовільним, а відбулося на виконання мобілізаційного розпорядження посадових осіб ТЦК та СП, що є поважною причиною. ОСОБА_4 діяв у межах виконання свого конституційного обов`язку із захисту Батьківщини та вимог законодавства про військовий облік, самостійно з`явившись до ТЦК та СП для оновлення даних. Під час візиту до ТЦК підозрюваний належним чином повідомив про свій статус особи, яка перебуває під слідством, що підтверджує відсутність у нього наміру переховуватися. Захисник наполягав на тому, що слідчий був вчасно проінформований у телефонному режимі про перебування підозрюваного в ТЦК та проходження ним військово-лікарської комісії та подальший призов за мобілізацією. Таким чином, вважав що в діях підозрюваного будь-які порушення процесуальних обов`язків були відсутні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_4 свідомо порушив покладені на нього процесуальні обов`язки. Зокрема, ОСОБА_4 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та мобілізувався, таким чином не повідомив про зміну фактичного місця перебування та самовільно відлучився з Шосткинського району. Така поведінка підозрюваного унеможливила проведення запланованих процесуальних дій, отже внесені кошти підлягають зверненню в дохід держави; також підозрюваному необхідно змінити запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки, враховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує, особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі належного проведення досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що відлучився з м. Ямполя з поважної причини, а саме внаслідок мобілізації. Так, 21.01.2026р., коли підозрюваний йшов до магазину, то зустрів знайомого працівника ТЦК та СП, який сказав, що йому треба оновити дані. Підозрюваний повідомив про вказане адвоката. Після чого, прийшовши до ТЦК та СП повідомив, що в відносно нього триває розгляд кримінального провадження, однак йому на 23.01.2026р. призначили військово-лікарську комісію, після проходження якої видали бойову повістку на 25.01.2026р. та зазначили, що в разі неприбуття за повісткою йому загрожує кримінальна відповідальність. Про це підозрюваний повідомив свого захисника з телефона матері, також про це повідомили слідчого. 25.01.2026р. по прибуттю на місце збору, підозрюваного забрали до ІНФОРМАЦІЯ_4 , звідти вже направили у військову частину. Зараз він рахується за військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України. Зазначив, що слідчий за цей час не здійснював викликів, а повісток про необхідність явки для проведення слідчих дій не отримував ні особисто, ні через матір. Коли приїхав до військової частини, у нього не було можливості зателефонувати. В понеділок 26.01.2026 слідчий сам зателефонував підозрюваному, та останній повідомив йому, що знаходиться в Києві, де проходить військове навчання.

Заставодавець ОСОБА_6 проти задоволення клопотання також заперечувала, наполягала на тому, що підозрюваний ОСОБА_4 не порушував встановлених відносно нього процесуальних обов`язків. Зазначила, що 23.01.2026 року, слідчий зателефонував їй, та вона повідомила, що син проходить ВЛК. Слідчий сказав, що в кінці тижня буде проходити ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, однак чіткої дати та часу ним не було повідомлено. Номер телефону слідчого вона не записала, адже морально важко з ним спілкуватись. 25.01.2026 року (в неділю) після проходження сином ВЛК, вони намагались додзвонитись слідчому, однак не змогли, оскільки він не брав слухавку. Потім в понеділок 26.01.2026 він передзвонив, та вона повідомила про те, що підозрюваного мобілізували, повідомила всі дані. Вказувала, що підозрюваний ніколи не ухилявся від того, щоб з`являтись до слідчого, з`являвся на всі попередні виклики, однак від слідчого не було повідомлення про необхідність явки на конкретний день та час.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора категорично заперечував, підтримав попередньо подане письмове заперечення щодо клопотання прокурора. Зазначив, що рапорт слідчого про виклик не зареєстрований, таким чином підозрюваний належним чином не був повідомлений про дату та час виклику до слідчого на 26.01.2026 року. Крім того, захисника також не було викликано для проведення слідчих дій, водночас, участь захисника є обов`язковою в кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Наполягав на тому, що повідомляв слідчого 23.01.2026 року про те, шо підорюваний проходить медичну комісію та може бути мобілізований. Також, 26.01.2026 року захисник зателефонував слідчому та повідомив те, що підозрюваний був мобілізований. Зазначив, що підозрюваний може виконувати свої процесуальні обов`язки, оскільки військова частина є закритою територією, він від органу досудового розслідування не скривається, а завжди в судові засідання може вийти в режимі відеоконференції.

Перевіривши доводи клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думки учасників судового розгляду, допитавши свідка, заставодавця, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Шосткинським РУП ГУНП в Сумської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025200490001636 від 11.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України /а.с.11/.

В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.153, ч. 6 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, /а.с.32-43/ за наступних обставин .

Досудовим розслідуванням встановлено, що з літа 2015 року по літо 2021 року, в період зимових та літніх канікул кожного року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала в гостях під доглядом свого дідуся ОСОБА_11 , в приватному будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що на літніх канікулах в період з червня до вересня 2015 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді, залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Реалізуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст.ст. 1, 10 Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст.ст. 16, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на зимових канікулах в період з третьої декади грудня 2015 по першу декаду січня 2016 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований і на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16,19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на літніх канікулах в період з червня до вересня 2016 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16,19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на зимових канікулах в період з 26.12.2016 по 10.01.2017, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиним злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16,19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематична, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на літніх канікулах в період з червня до вересня 2017 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на зимових канікулах в період з 25.12.2017 по 08.01.2018, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16,19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на літніх канікулах в період з червня до вересня 2018 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1,10 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11Л 989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої.

Крім того, на зимових канікулах в період в період з 31.12.2018 по 13.01.2019, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, онук ОСОБА_11 - ОСОБА_4 , неодноразово приходив в гості до дідуся у вищезазначений будинок, де перебувала малолітня ОСОБА_10 .

Так, у ОСОБА_4 , у вищезазначений період при кожній нагоді залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , виникав умисел вчинити розпусні дії сексуального характеру, відносно двоюрідної сестри - малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми та принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. ст. 1, 10 Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 16, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігач та розуміючи, що малолітня дитина не зможе повною мірою розуміти характер і значення вчинюваних із нею дій, а також чинити супротив дорослому, діючи умисно, з метою розбещення і задовольняючи власні статеві збочення, спричиняючи шкоду моральному і фізичному становленню малолітньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично, надавав останній погратись своїм мобільним телефоном, тим самим відволікаючи малолітню ОСОБА_10 , від його протиправних дій, цілував її у губи та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме вчиненні розпусних дій сексуального характеру щодо малолітньої особи (в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008).

Крім того, на літніх канікулах в період з червня до вересня 2019 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив вчинити насильницькі дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої потерпілої особи, відносно двоюрідної сестри малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Реалізуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, діючи умисно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи вік малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично надавав останній свій мобільний телефон погратись з метою її відволікання від протиправних дій, та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої, вчинив таким чином насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , незалежно від її добровільної згоди.

Крім того, на зимових канікулах в період часу з 30.12.2019 по 12.01.2020, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив вчинити насильницькі дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло ішпої Обтерпілої особи, відносно двоюрідної сестри малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Продовжуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, діючи умисно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи вік малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично надавав останній свій мобільний телефон погратись з метою її відволікання від протиправних дій, та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої, вчинив таким чином насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , незалежно від її добровільної згоди.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 153 КК України, а саме насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції Закону №2227-VIII від 06.12.2017, який набрав чинності 11.01.2019).

Крім того, на літніх канікулах в період з червня до вересня 2020 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно вирішив вчинити насильницькі дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої потерпілої особи, відносно двоюрідної сестри малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Реалізуючи протягом вказаного періоду свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, діючи повторно та умисно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи вік малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично надавав останній свій мобільний телефон погратись з метою її відволікання від протиправних дій, та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої торкався зовнішніх статевих органів не проникаючи у тіло останньої, вчинив таким чином насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , незалежно від її добровільної згоди.

Крім того, на зимових канікулах в період часу з 25.12.2020 по 10.01.2021, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 залишаючись на одинці в кімнаті за місцем проживання свого діда ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно вирішив вчинити насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої потерпілої особи, відносно двоюрідної сестри малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло малолітньої особи, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканність, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, діючи повторно та умисно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи вік малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, усвідомлюючи протиправність своїх дій, неодноразово та систематично надавав останній свій мобільний телефон погратись з метою и відволікання від протиправних дій, та просунувши свою руку під білизну малолітньої потерпілої, торкався зовнішніх статевих органів, не проникаючи у тіло останньої, вчинив таким чином насильницькі дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_10 , незалежно від її добровільної згоди.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 153 КК України, а саме насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років незалежно від її добровільної згоди, повторно, а також особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КК України, (в редакції Закону №409-ІХ від 19.12.2019, який набрав чинності 16.01.2020).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджується протоколами допиту законних представників потерпілої ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 12.12.2025, 23.01.2026 відповідно, протоколом допиту свідків ОСОБА_14 від 12.12.2025, ОСОБА_15 від 30.12.2025р., ОСОБА_16 від 30.12.2025р., допитом неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 від 19.12.2025р., проведеним в судовому засіданні, висновком судово-психіатричного експерта №1102 від 22.12.2025р., протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08.01.2026р.

Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою 18 КПК «Запобіжні заходи, затримання особи». Термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід, що узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які істотно вплинуть на розгляд справи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Одним із видів запобіжних заходів в кримінальному провадженні є застава, яка може застосуватись до особи підозрюваного або обвинуваченого як самостійний запобіжний захід, так і альтернативний триманню під вартою у визначених кримінальним процесуальним законом випадках (ст.182, ч.ч.3, 4 ст.183 КПК).

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем.

Згідно із ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, з аналізу положень ч. 3 ст. 182 КПК України вбачається, що на підозрюваного при застосування запобіжного заходу у виді застави покладаються обов`язки із забезпечення його належної процесуальної поведінки та його явки за викликом.

Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК України, поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни.

Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК). При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави вона звертається в дохід держави, відповідне питання вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ч .9 ст. 182 КПК).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 є особою молодого віку, підозрюється у вчиненні умисних двох тяжких та одного особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, яка на момент вчинення була малолітньою, за який йому загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі. ОСОБА_4 неодружений, дітей не має, проживає з матір`ю, офіційно не працевлаштований.

Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31.12.2025р. до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці покладені обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: сел. Ямпіль Шосткинського району Сумської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками /а.с.56-59/.

15.01.2026 за підозрюваного ОСОБА_4 його матір`ю ОСОБА_6 внесено заставу у сумі 242240 грн., та 16.01.2026 ОСОБА_4 було звільнено з-під варти /а.с.60-61/. Крім того, при звільненні з-під варти ОСОБА_4 додатково під розписку роз`яснено покладені на нього обов`язки зазначені в ухвалі суду /а.с.62./.

Відповідно до наявної в матеріалах клопотання копії рапорту старшого слідчого Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_17 від 26.01.2026р. з метою виклику для повідомлення про підозру підозрюваного ОСОБА_4 , о 09:57 год. 23.01.2026р. слідчим було здійснено телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користується матір підозрюваного ОСОБА_6 , під час якого останню було повідомлено про необхідність явки підозрюваного для проведення слідчих дій 26.01.2026р. на 15:00 год., на що вона відповіла, що повідомить ОСОБА_4 про це. Водночас, підозрюваний у вказану дату та час не з`явився. Крім того, слідчим було встановлено, що ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації та перебуває в м.Києві, однак про призов та зміну свого місця проживання ОСОБА_4 ніяким чином не повідомив /а.с.63/.

Як вбачається з копії відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/211 від 30.01.2026р. ОСОБА_4 23.01.2026 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з бажанням долучитись до лав Збройних сил України та 25.01.2026 ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.64/.

Перевіряючи доводи сторони обвинувачення про порушення підозрюваним обов`язку з`являтися за викликом, слідчий суддя встановив відсутність у матеріалах справи підтверджень належного вручення ОСОБА_4 виклику на 26.01.2026 року. Наявний у матеріалах рапорт слідчого не може вважатися беззаперечним доказом виклику підозрюваного.

Так, допитаний в судовому засідані слідчий ОСОБА_8 повідомив, що потреба у виклику підозрюваного ОСОБА_4 на 26.01.2026 була зумовлена необхідністю повідомлення ОСОБА_4 про змінену підозру. Особисто ОСОБА_4 про виклик на 26.01.2026 слідчий не повідомляв, адже у підозрюваного телефон був вилучений. Від слідства до цього підозрюваний не ухилявся. Про необхідність явки підозрюваного 26.01.2026 слідчий повідомляв його матері телефоном в п`ятницю 23.01.2026 року (зв`язок був через матір), після цього мати не передзвонювала слідчому. Зазначив, що попередив захисника, що планується проведення слідчих дій на понеділок-середу та запитав чи є вільний час, захисник сказав так, є. Про те, що 26.01.2026р. ОСОБА_4 мобілізований слідчий дізнався від працівників поліції. 26.01.2026 року слідчий телефонував матері підозрюваного, вона також повідомила про те, що ОСОБА_4 мобілізований. У неділю (25.01.2026р.) у слідчого був вихідний, тому дзвінки по роботі він не отримував. З 26.01.2026р. жодні слідчі дії не проводилися, а були зроблені запити до ТЦК та СП, а також військової частини для з`ясування чи проходить службу ОСОБА_4 , а також щодо його виклику для вручення провідомлення про підозру. Військова частина повідомила, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на навчанні, вручити повістки неможливо.

В свою чергу, в ході судового засідання заставодавець заперечувала той факт, що під час спілкування телефоном 23.01.2026 слідчий повідомляв конкретні дату і час виклику, адже він лише зазначав про заплановані дії на наступний тиждень, а вона повідомила слідчого, що її син проходить ВЛК та можливо буде мобілізований.

Враховуючи, що дане кримінальне провадження здійснюється щодо особливо тяжкого злочину, у якому участь захисника є обов`язковою в силу ст. 52 КПК України, слідчий суддя звертає увагу на відсутність виклику захисника ОСОБА_5 на вказану дату для проведення слідчих дій, тобто таких дій не планувалося. Надані захисником пояснення, які були підтверджені слідчим в судовому засіданні, та скріншоти з телефона захисника, свідчать про те, що захисник та слідчий спілкувались 23.01.2026р., однак слідчий не повідомив захисника про необхідність явки саме на 26.01.2026 для проведення слідчих дій (як про це зазначено в зазначеному вище рапорті).

Власне сам підозрюваний станом на 26.01.2026р. вже був мобілізований: за поясненнями учасників і наявними матеріалами 23.01.2026р. він пройшов ВЛК, а 26.01.2026р. вже перебував у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 та поїхав у військову частину.

За сукупності таких обставин підозрюваний був позбавлений реальної можливості виконати свій обов`язок щодо прибуття до слідчого 26.01.2026р. як за відсутності такого виклику, так і зважаючи на те, що він був призваний на військову службу під час мобілізації. Обидві ці причини є поважними в розумінні ст. 138 КПК України.

Слідчий суддя бере до уваги, що за цей час місце проживання підзрюваний не змінював, а відлучився з населеного пункту, де проживає (м. Ямпіль), не самовільно, а на виконання мобілізаційного розпорядження.

Так, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 з`явився до органів ТЦК та СП для уточнення даних. За доводами захисту під час проходження мобілізаційних процедур він повідомив посадових осіб про свій статус підозрюваного у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 забезпечив інформування слідчого через матір та захисника про своє перебування на ВЛК та подальший призов у телефонному режимі.

Варто зазначити, що військова служба за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану є конституційним обов`язком. Слідчий суддя зауважує, що дії підозрюваного щодо виконання вимог законодавства про військовий облік перебували поза межами його волі в частині вибору між явкою до слідчого, невідлученням без дозволу слідчого з населенного пункут, та прибуттям до ТЦК. Більше того, оскільки підозрюваний вже був мобілізований, слідчий об`єктивно не мав би правових підстав відмовити йому у відлученні для проходження служби, навіть якби отримав відповідне звернення на надання дозволу про відповідне.

Ухилення від виконання обов`язку із захисту Батьківщини за наявності мобілізаційного розпорядження могло б містити ознаки складу злочину, передбаченого ст. 336 КК України. Отже, перебування підозрюваного на військовій службі є поважною причиною відбуття з місця проживання.

Неведене спростовує доводи прокурора про намір підозрюваного переховуватися від суду чи слідства.

Крім того, слідчий підтвердив, що порушень своїх процесуальних обов`язків ОСОБА_4 до 26.01.2026р. не допускав.

Таким чином, аналіз встановлених обставин у їх сукупності дозволяє слідчому судді дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 ознак умисного порушення своїх процесуальних обов`язків. Враховуючи відсутність належного повідомлення про виклик та наявність об`єктивних, поважних причин для перебування поза межами місця проживання, суд приходить до висновку, що застосований запобіжний захід у вигляді застави відносно підозрюваного відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, і підстав для його зміни на тримання під вартою суд не вбачає, а клопотання про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу на тримання під вартою задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 200, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання керівника Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1