№ 134284533, 20.02.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/73/26

провадження 3/287/1679/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт ID-картка НОМЕР_1 видана 26.03.2021 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли справи № 287/73/26 та № 287/148/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Вказані матеріали відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями передані на розгляд судді Нижнику Г.П.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне об`єднати зазначені вище справи.

Відповідно до розділу ІІІ п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Таким чином, об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 184 КУпАП необхідно присвоїти № 287/73/26, номер провадження 3/287/1679/26.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042774 від 14.01.2026 встановлено, що 13.01.2026 приблизно 12 год 00 хв ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків по огляду, вихованню та створенню умов для проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 систематично зловживає спиртними напоями, в будинку відсутні умови для проживання, на зауваження не реагує, продукти харчування відсутні в будинку холодно та брудно, дитина перебуває в неохайному вигляді.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Також з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042786 від 26.01.2026 встановлено, що 23.01.2026 приблизно 18 год 00 хв ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків по огляду, вихованню та створенню умов для проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 систематично зловживає спиртними напоями, в будинку холодно, не прибрано, продуктів харчування в наявності не було, одяг був не випраним, правопорушення вчинено повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань у зв`язку з судовим розглядом не подавала.

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.

Протоколи про адміністративне правопорушення складені у присутності ОСОБА_1 , отже останній відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає за невиконання батьківських обов`язків протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 цієї статті.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Протоколи стосовно ОСОБА_1 складені за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо свого неповнолітнього сина, яке полягало в тому, що ОСОБА_1 після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду та вихованню за своїм сином ОСОБА_2 2012 року. Вказаним ОСОБА_1 повторно на протязі року порушила свої обов`язки, передбачені ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Факт невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо виховання сина, підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042774 від 14.01.2026 та серії ВАВ №0472786 від 26.01.2026, які складені у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого правопорушення;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 у яких вона підтвердила обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;

- письмовим поясненням ОСОБА_3 від 14.01.2026;

- свідоцтвом про народження дитини;

- копією паспорта ОСОБА_1 ;

- фотознімками;

- копією постанови Олевського районного суду Житомирської області від 04.12.2025 по справі № 287/2549/25 якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;

- фотознімками;

- розписками інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд з урахуванням положень ст.ст. 23, 33, 34, 36 КУпАП приймає до уваги особу правопорушника, її ставлення до вчиненого правопорушення, та вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.

На переконання суду таке стягнення є достатнім та необхідним для виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи: № 287/73/26 та № 287148/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення присвоїти № 287/73/26, номер провадження 3/287/1679/26.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г. П. Нижник