Постановление суда № 134282083, 23.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання витребування доказів

23 лютого 2026 року справа № 520/21145/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - Відповідач №1, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації), Міністерства оборони України (далі за текстом - Відповідач №2) про: 1) визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та стягнути на косить ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні із розрахунку 475 грн. 34 коп. у день з 09.03.2023 по 05.07.2025, у сумі 87 462 грн. 56 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44,

встановив:

Ухвалою від 13.08.2025 р. по даній справі було відкрито провадження у порядку ст. 262 КАС України, а відповідача зобов`язано у строк не пізніше 15 днів з дати отримання копії ухвали подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються (контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з публічної військової служби); 2) усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно (копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби тощо).

Дану ухвалу відповідач отримав 13.08.2025р. о 17:53 год в системі "Електронний суд", утім, станом на 10.11.2025 р. ані відзиву на позов, ані жодних з витребуваних документів до суду не надходило.

Отже, відповідачем, який у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, не забезпечено виконання ані вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025р. у справі №520/21145/25 про прийняття позову до розгляду, ані положень ст.162 КАС України.

Ухвалою суду від 10.11.2025 р. по даній справі було витребувано у Військової частини НОМЕР_2 контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з публічної військової служби; усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника після звільнення із військової служби тощо. Зобов`язано подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

Дана ухвала суду від 10.11.2025р. була доставлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" 10.11.2025р. о 20:40 год.

Ухвалою суду від 18.12.2025 р. по даній справі було залучено до участі у справі в якості відповідача - Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022).

Розгляд справи було розпочато спочатку.

Зобов`язано Міністерство оборони України подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивача з публічної військової служби, копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.

02.01.2026 до суду надійшов відзив Міністерства оборони України, у якому було заявлено клопотання про заміну відповідача - Військової частини НОМЕР_2 на компетенційного правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 (адреса: адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , зареєстрована в системі Електронний суд ЕСІТС).

Ухвалою суду від 05.01.2026 р. по даній справі було замінено первісного відповідача - Військову частину НОМЕР_2 , на компетенційного правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ). Розгляд справи розпочато спочатку. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивача з публічної військової служби, копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.

Відповідачем №1 - Військовою частиною НОМЕР_1 21.01.2026р. надано до суду відзив на позов, у якому зазначено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням військової служби, яка відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є державною службою особливого характеру, а не трудовими відносинами, у зв`язку з чим норми статей 116-117 КЗпП України не підлягають застосуванню до військовослужбовців. Крім того, спірні суми були виплачені не як розрахунок при звільненні, а виключно на виконання судового рішення, що виключає можливість нарахування компенсації за статтею 117 КЗпП після його ухвалення. При цьому відповідач не мав можливості здійснити виплату раніше через імперативні вимоги бюджетного законодавства та відсутність відповідних асигнувань, не наділений повноваженнями щодо самостійного формування бюджету та виконав рішення суду невідкладно після надходження коштів, що свідчить про відсутність вини та складу протиправної бездіяльності, а заявлена до стягнення сума має фактично штрафний і неспівмірний характер.

На виконання ухвали від 05.01.2026р. в частині витребування доказів Відповідачем №1 надано розрахунок грошового забезпечення заявника згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. у справі №380/22892/23 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024р. у справі №380/22892/23 та зазначено, що витяги з наказів про зарахування позивача на військову службу та виключення зі списків особового складу вже надані позивачем та містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим їх повторне подання є недоцільним. Подання інших документів щодо структури та розміру грошового забезпечення позивача за два календарних місяці, що передували звільненню і контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивача, відповідач вважає таким, що не має правового значення для вирішення спору по суті, оскільки позовні вимоги заперечуються в повному обсязі саме з мотивів відсутності правових підстав для нарахування середнього заробітку, незалежно від його розміру.

Розглянувши матеріали справи та надані відповідачем докази суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026р. по справі №520/21145/25 було зобов`язано Відповідача №1 надати до суду усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно контр-розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні позивача з публічної військової служби, копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби.

Проте, на виконання зазначеної ухвали суду від 05.01.2026р. Відповідачем №1 надано лише розрахунок грошового забезпечення заявника згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. у справі №380/22892/23 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024р. у справі №380/22892/23, який взагалі не має відношення до даного предмету спору, оскільки у справі №520/21145/25 спір стосується виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після виконання Військовою частиною НОМЕР_2 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023р. у справі №520/19069/23.

Окрім того, згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1 ст.242); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2 ст.242); обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242); судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч.4 ст.242).

За загальним правилом ч.5 ст.44, ч.2 ст.79, ч.3 ст.79, ч.4 ст.161, п.1 ч.4 ст.162 КАС України докази до суду повинні подати сторони.

Водночас із цим, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відтак, приписи ч.4 ст.9 КАС України кореспондують положеннями ч.ч.1-4 ст.242 КАС України і у разі неналежної реалізації учасниками справи процесуальних прав чи неналежного виконання учасниками справи процесуальних обов"язків в частині подання до суду повного обсягу доказів, котрі всебічно та вичерпно висвітлюють дійсні обставини спірних правовідносин (котрі входять до предмету доказування), обтяжують суд обов"язком витребувати необхідні для розгляду справи докази за власною ініціативою.

За правилом ч.6 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч.7 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

За визначенням ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Тож, у розумінні процесуального закону перелічені вище судові акти є рішенням суду.

Частиною 1 ст.1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами ч.1 ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом, а за правилами ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Тож, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 р. у справі №520/21145/25 є судовим рішенням, котре набрало законної сили з моменту підписання і підлягає виконанню Військовою частиною НОМЕР_1 в обов"язковому порядку.

За змістом ст.382 Кримінального кодексу України умисне невиконання судового рішення є кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч.9 ст.249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Тривале невиконання відповідачем ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 р. у справі №520/21145/25 містить формальні ознаки вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України та створює перешкоди у відправленні правосуддя, позаяк суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.

Окрім того суд наголошує, що визначення предмету доказування згідно з ч.2 ст.73 КАС України, оцінка належності, допустимості, достовірності доказів, а також їх достатності та взаємного зв`язку для вирішення справи по суті згідно з ст.ст.90, 211 КАС України належить виключної компетенції відповідного органу судової влади.

Натомість будь-який учасник справи не наділений правом самостійно визначати доцільність виконання судового рішення (у тому числі і формі ухвали суду) чи ставити під сумнів процесуальне рішення суду про необхідність витребування певних доказів.

Таким чином, у межах визначеного ст.ст6, 8, 19, 124, 129 Конституції нормативного регламентування Відповідач №1 не має жродних прав та не наділений жодними повноваженнями на надання оцінки процесуальному рішенню суду про витребування доказів судом, а зобов`язаний у повному обсязі виконати вимоги ухвали суду про витребування доказів. Невиконання суб"єктом владних повноважень процесуального обов`язку з приводу подання витребуваних доказів свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку, призводить до виникнення у суду процесуальної потреби у призначенні справи до розгляду у судовому засідання, визнання обов"язкової явки до цього судового відповідача - суб"єкта владних повноважень в особі саме командира Військової частини НОМЕР_1 , позаяк процесуальний закон не містить інших дієвих механізмів здобуття об"єктивних даних про істину у спорі.

Імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про необхідність повторного витребування у відповідача №1 додаткових доказів.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12 72-77, 80, 205, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 контр-розрахунок середнього заробітку заявника за час затримки остаточного розрахунку при звільненні заявника з публічної військової служби; копії наказів про прийняття заявника на військову службу, про переміщення під час проходження військової служби, про звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри складових елементів грошового забезпечення заявника станом на дату звільнення з військової служби та за два повних календарних місяці, котрі передують події звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника станом на дату звільнення із військової служби; копії документів про загальну суму, структуру та розміри виплат, котрі були проведені на користь заявника після звільнення із військової служби.

2.Копії даної ухвали направити з урахуванням належності до кола суб`єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС.

3.Зобов`язати подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

4.Роз"яснити, що невиконання цієї ухвали суду без поважних причин створює підстави та приводи для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у порядку п.3 ч.1 ст.149 КАС України.

5.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко